Рішення

від 18.08.2020 по справі 907/400/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.2020 м. Ужгород Справа № 907/400/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/400/20

за позовною заявою Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Ужгород до фізичної особи-підприємця Ігнат Марії Михайлівни та до ОСОБА_1 , с. Стеблівка Хустського району про стягнення суми 208 302,69 грн. за кредитним договором №130319 від 13 березня 2019 року

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Ужгород звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Ігнат Марії Михайлівни та до ОСОБА_1 про стягнення солідарно суми 208 302,69 грн. заборгованості, за кредитним договором №130319 від 13 березня 2019 року з яких 187 464,84 гривень - заборгованість за простроченим основним боргом; 18 805,39 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, що нараховані за період із 13.03.2019 по 07.04.2020; 1 738,64 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 293,82 гривні - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та вимог статей 525, 526, 530 1049 Цивільного кодексу України, статті, 193 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 (фізична особа-підприємець Ігнат Марія Михайлівна) умов кредитного Договору №130319 від 13 березня 2019 року в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування ними, а також невиконанням відповідачем 2 ( ОСОБА_1 ) обов`язків поручителя за Договором поруки № 130319 від 13.03.2019 року, укладеним на забезпечення виконання відповідачем 1 його зобов`язань перед позивачем за кредитним договором №130319 від 13 березня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/400/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 10.08.2020р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 18.06.2020 року була надіслана відповідачам 18.06.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та як вбачається з повернутого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 885010116690, отримана відповідачами 20.06.2020.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідачі не скористалися своїми правами на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідачі не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

08.07.2020 року представником Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Ужгород подано заяву №106.20-12/1/866 від 08.07.2020 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 15.07.2020 у задоволенні заяви представника позивача відмовлено, з підстав зазначених в ній.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2019 року між публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України (далі - АТ Ощадбанк , Позивач, Банк, Кредитор) та фізичною особою - підприємцем Ігнат Марією Михайлівною (далі - Позичальник, Відповідач, Боржник) було укладено кредитний договір №130319 (далі - Договір), згідно умов якого Банк надав Позичальнику грошові кошти у розмірі - 250 000,00 грн. зі платою процентів за користування кредитом в розмірі 30% річних та остаточним терміном повернення не пізніше 11 березня 2022 року на фінансування витрат капітального характеру.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит у розмірі визначеному в статті 3 цього договору та сплатити проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Розмір кредиту становить 250 000,00 грн. ( пункт 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 11 березня 2022 року. Графік погашення кредиту передбачено пунктом 3.10. договору.

Згідно з п.3.14 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором.

За умовами пункту 3.4.2 Договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 30% річних.

Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу Позичальника та строк фактичного користування кредитом, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим Договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (підпункт 3.4.5. Договору).

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або в день повернення Позичальником кредиту (або його частини) проценти сплачуються Позичальником не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу. (підпункт 3.4.6. Договору).

Відповідно до пункту 3.8. Кредитного договору, надання кредиту здійснюється Банком протягом 5 (п`яти) банківських днів після виконання Позичальником усіх та кожної з умов надання кредиту, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту, передбачених п. 3.12. цього Договору, а також надання заяви на отримання кредиту Позичальника (за формою, наведеному в додатку 1 до цього Договору), засвідченої підписом Позичальника та відбитком печатки Позичальника (за бажанням).

Пункт 3.3. Договору встановлює порядок та підстави відкликання Банком кредиту (дострокове повернення Кредиту за ініціативою Банку).

У відповідності до пп. 3.4.1. Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання. Згідно з пп. 4.2.1. Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 3.14. Договору визначено, що після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Кредитного договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк має право застосувати до Позичальника відповідні штрафні санкції - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається з меморіального ордеру №1776660008 від 13.03.2019 позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 250 000,00 грн.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи Відповідач 1 не дотримався взятих на себе зобов`язання з повернення наданих банком кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

У зв`язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, Банк скористався своїм правом, передбаченим п.4.2.1 Кредитного договору та направив вимоги про дострокове повернення кредиту за Кредитним договором на адресу Позичальника та Поручителя (вих. №106.20-12/1/474 від 29.04.2020), якою зауважено на необхідності здійснити повне погашення заборгованості за Кредитним договором протягом 25 календарних днів.

Позивач в позові зазначає, що станом на 27.04.2020 року заборгованість Відповідача-1 за Договором становить 208 302,69 грн. та складається з суми 187 464,84 гривень - заборгованість за простроченим основним боргом; 18 805,39 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, що нараховані за період із 13.03.2019 по 07.04.2020; 1 738,64 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 293,82 гривні - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

За таких обставин, розмір позовних вимог до відповідача, яку позивач просить задовольнити, складає 208 302,69 грн.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 13 березня 2019 року між АТ Ощадбанк , як Кредитором, та фізичною особою - підприємцем Ігнат Марією Михайлівною, як Позичальником та ОСОБА_1 , як Поручителем, (далі - Відповідач 2) було укладено договір поруки № 130319 (далі Договір поруки), відповідно до якого Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання пёред Кредитором відповідати у повному обсязі за зобов`язаннями Позичальника щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій у розмірі та у порядку, визначених Кредитним договором.

Згідно Розділу Терміни та скорочення Договору поруки, кредитним договором є кредитний договір № 130319 від 13.03.2019, який укладений між Кредитором та Боржником, а також усі додаткові угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього Договору та можуть бути укладенні після його (цього Договору) укладення. Зобов`язання - зобов`язання Боржника перед Кредитором, що випливає з Кредитного договору, а саме: повернення наданого кредиту у розмірі - 250 000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень з остаточним терміном повернення не пізніше 11.03.2022 із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 30 % річних, штрафу, пені та інших платежів у розмірі, порядку та на умовах визначених у Кредитному договорі.

Враховуючи те, що відповідач-1 належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту у відповідності до умов договору позивач звертається до суду із матеріально-правовою вимогою про солідарне стягнення заборгованості, що відповідає способу судового захисту, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем належним чином доведено факт виконання свого зобов`язання, докази у підтвердження наявні у матеріалах справи (копії меморіального ордеру №1776660008 від 13.03.2019).

Згідно з п. 3.2. Договору Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 11 березня 2022 року. Графік погашення кредиту передбачено пунктом 3.10. договору.

Проте враховуючи порушення позичальником строків погашення кредиту та відсотків, позивачем у відповідності до п.4.2.1 Договору направлено вимогу (вих. №106.20-12/1/474 від 29.04.2020) про відкликання кредиту та термінове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 3.14. Договору визначено, що після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Кредитного договору).

Відповідачем 1 отримані кошти у встановлений строк повернуті не були.

Матеріали справи не містять доказів у підтвердження протилежного та вищенаведених висновків суду.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача 1, позовна вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 187 464,84 грн. - підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит у розмірі визначеному в статті 3 цього договору та сплатити проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.3.14 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором.

За умовами пункту 3.4.2 Договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 30% річних.

Як вже зазначалось, сторони дійшли взаємної згоди про те, що у випадку направлення банком позичальнику листа щодо відкликання кредиту Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З огляду на наведене суд, здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми 18 805,39 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом дійшов висновку, що така заявлена правомірно та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором. Порушення відповідачем 1 свого зобов`язання, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

З посиланням на приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та з огляду на порушення відповідачем 1 умов договору, позивачем, в силу положень пункту 6.1. Договору заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 1 738,64 пені. та 3% річних в сумі 293,82 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. З вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1. Кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк має право застосувати до Позичальника відповідні штрафні санкції - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.

Суд здійснивши перевірку нарахованої пені у відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги в повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлену до стягнення суму 3% річних суд дійшов висновку, що такі нараховані вірно та підлягають задоволенню.

Щодо солідарного обов`язку відповідача 2 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька особі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 10.3.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 10 років після укладання цього договору.

Згідно п. 2.1. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично, та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до приписів ст.ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого с суб`єкти господарювання. Крім цього, Позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ Ощадбанк , м. Ужгород підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2 .Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця Ігнат Марії Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Закарпатського обласного управління АТ Ощадбанк (88000 м. Ужгород, вул. вул. Корзо, 15, код ЄДРПОУ 09312190) суму 208 302,69 грн. (двісті вісім тисяч триста дві гривні 69 коп.) з яких: 187 464,84 гривні - заборгованість за основним боргом; 18 805,39 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 738,64 гривень - пеня; 293,82 гривні - 3% річних, а також суму 3 124,54 грн. (три тисячі сто двадцять чотири гривні 54 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 25.08.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі