Рішення

від 18.08.2020 по справі 907/424/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.2020 м. Ужгород Справа № 907/424/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/424/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БЛАГОГАЗ ЗБУТ , м. Львів до комунального закладу Ужгородський інститут культури і мистецтв Закарпатської обласної ради, м. Ужгород про стягнення суми 171 641,32 грн. за Договором №1 від 26.04.2019 року про постачання природного газу

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 171 641,32 грн. за Договором №1 від 26.04.2019 року про постачання природного газу, посилаючись на порушення відповідачем вимог статей ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору, в частині своєчасної оплати за поставлений товар, чим порушив вимоги ст. 526, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/424/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2020 суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 05.08.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 23.06.2020 була надіслана відповідачу 23.06.2020 на електронну адресу та як вбачається з повідомлення про отримання отримана ними.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2019 року надіслав 30.07.2020 року до суду відзив на позов, в якому проти задоволення вимог позивача заперечує з підстав наведених у ньому. Зокрема, зазначає, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, оскільки дія укладеного між сторонами договору закінчилася 31.12.2019 року. Вказує на те, що у грудні 2019 року за наслідками проведення відкритих торів у відповідача змінився постачальник. Проте, позивач користуючись тим що відповідач офіційної заяви про розірвання договору не подав у порушення п.3 Розділу 1 Правил постачання природного газу , при відсутності конкретного договору і не включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформ Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді, та не поставивши до відома відповідача, у січні 2020 року самовільно здійснило поставку природного газу у кількості 29 376,8 м3.

Звертає увагу на те, що Позивач відхилив запит нового постачальника ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ щодо переоформлення відносно нього реєстру в інформаційній платформі Оператора ГТС з 01.01.2020 року і тільки після його чергового запиту на зміну постачальника, Позивач підтвердив перехід Споживача газу до постачальника ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ де зазначив дату з 01.02.2020 року. У зв`язку з чим Позивач у січні 2020 року поставив газ Відповідачу у кількості 29 376,8 м3 по ціні 684 0,00 грн. за 1000 м3 разом з ПДВ, на суму 171 641,32 грн. за мінусом залишкової предоплати в сумі 29 295,71 грн.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

З огляду на наведене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, та відповідачем у відзиві на позов , суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2019 між ТОВ Благогаз Збут (далі - Позивач) та Комунальним вищим навчальним закладом Ужгородський коледж культури і мистецтв Закарпатської обласної ради (далі - Відповідач) було укладено Договір № 1 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (далі - Договір).

06.11.2019 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої було змінено та перейменовано Комунальний вищий навчальний заклад Ужгородський коледж культури і мистецтв Закарпатської області у Комерційний заклад вищої освіти Ужгородський інститут культури і мистецтв Закарпатської обласної ради.

26.12.2019 між ТОВ Благогаз Збут та Комунальним закладом вищої освіти Ужгородський інститут культури і мистецтв Закарпатської обласної ради було укладено Договір № 2 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно п. 3.1 договору, ціна газу (у відповідності до тендерної пропозиції) становить 5 700,00 грн., за 1000 куб. м., крім того ПДВ 140,00 грн., всього з ПДВ - 6 840,00 грн.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу визначеного згідно з розділом 11 цього Договору. (п. 3.4 Договору).

Підпунктом 4.2.3 Договору передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.5. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

В силу умов п. 5.2 договору постачальник зокрема зобов`язується забезпечити постачання природного газу до пунктів призначення на умовах, та в обсягах визначених договором за умови дотримання Споживачем дисципліни відбору газу та розрахунків за його постачання, а споживач згідно п. 5.4 договору зобов`язаний оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах визначених договором. Самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: - порушення строків розрахунків за Договором; - відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного Споживачу - перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження Постачальником; припинення або розірвання договору; в інших випадках, передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи Позивач у січні 2020 року поставив газ Відповідачу у кількості 29 376,8 м3, на суму 200 937,03 грн.

За надані обсяги газу позивачем було зараховано до оплати з переплати відповідача в розмірі 29 295,71 грн. Іншу частину вартості отриманого товару відповідачем оплачено не було.

З метою досудового врегулювання спору позивач 23.03.2020 направив відповідачу вимогу про оплату №23/03-11 з доданими до неї видатковими накладними № №РН-0000248 від 31.01.2020, № РН-0000249 від 31.01.2020, актами приймання-передачі природного газу № РН-0000248 від 31.01.2020, № РН-0000249 від 31.01.2020 та Актом звірки за період з 01.01.2020 по 23.03.2020.

Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, видаткові накладні, акти приймання передачі та акт звірки не були підписані та повернуті позивачу, що і стало приводом звернення до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

В силу умов п. 5.2 договору постачальник зокрема зобов`язується забезпечити постачання природного газу до пунктів призначення на умовах, та в обсягах визначених договором за умови дотримання Споживачем дисципліни відбору газу та розрахунків за його постачання, а споживач згідно п. 5.4 договору зобов`язаний оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах визначених договором. Самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: - порушення строків розрахунків за Договором; - відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного Споживачу - перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження Постачальником; припинення або розірвання договору; в інших випадках, передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не просто факту поставки у січні 2020 року товару Відповідачу у кількості 29 376,80 м3, на суму 200 937,03 грн.

Так з наявних у матеріалах справи доказів убачається, що поставка природного газу у січні 2020 року на суму 200 937,03 грн. підтверджується даними інформаційної платформи, а саме: інформацією щодо остаточної локації відборів споживача (відповідача) з ЕІС - кодом 56XS000025YGY00D та інформацією щодо закріплення споживача (відповідача) з ЕІС - кодом 56XS000025YGY00D в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ Благогаз Збут .

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, встановлено, а відповідачем жодним чином не спростовано порушення строків оплати за поставлений товар.

З огляду на, що позовна вимога про стягнення суми 171 641,32 грн. заборгованість по поставці природного газу правомірна та підлягає задоволенню.

При цьому, твердження відповідача, про те, що позивач відхилив запит нового постачальника ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ щодо переоформлення відносно нього реєстру в інформаційній платформі Оператора ГТС з 01.01.2020 року у зв`язку з чим у січні 2020 року поставив газ Відповідачу у кількості 29 376,8 м3 по ціні 684 0,00 грн. за 1000 м3. не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до п.5.4.5. Договору №1 Споживач (відповідач) зобов`язаний самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків розрахунку за Договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного Споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з Постачальником; припинення або розірвання Договору; в інших випадках , передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства.

Відповідач попередньо знаючи про наявність такого порядку та здійснюючи фактичне споживання природного газу повинен розуміти реальність настання певних правових наслідків і виникнення фактичних господарських зобов`язальних правовідносин щодо поставки товару між сторонами.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, якщо відповідач вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю БЛАГОГАЗ ЗБУТ в ході переоформлення відносно нього реєстру в інформаційній платформі Оператора ГТС, чи в інший спосіб порушило його права він може звернутись до суду за їх захистом, однак поза межами даного провадження.

Що стосується твердження відповідача про відсутність між сторонами договірних правовідносин, оскільки дія укладеного між сторонами договору закінчилася 31.12.2019 року, у зв`язку з чим самовільна поставка газу позивачем порушує вимоги ст.ст. 526 та 638 ЦК України то судом не беруться до уваги, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні правовідносини в результаті поставки позивачем та споживання відповідачем природного газу у січні 2020 року.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства Національна компанія Нафтогаз України , м. Київ до комунального підприємства ТЕПЛО - МІСТО , м. Іршава про стягнення 2011,79 грн. за неналежне виконання грошового зобов`язання підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального закладу вищої освіти Ужгородський інститут культури і мистецтв Закарпатської обласної ради (88009, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Минайська, будинок 38/80, код ЄДРПОУ 02214610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Благогаз Збут (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 43, оф. 406, код ЄДРПОУ 41849377) суму 171 641,32 грн. (сто сімдесят одну тисячу шістсот сорок одну гривню 32 коп.) заборгованість по поставці природного газу, а також суму 2 574,65 грн. (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири гривні 65 коп.) - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 25.08.2020

Суддя О.Ф. Ремецькі