Рішення

від 20.08.2020 по справі 909/454/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/454/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до відповідача: Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство"

про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 9 346,39 грн.

За участю:

від позивача: Войцешук О. В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Державною екологічною інспекцією Карпатського округу до Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 47 350,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 01.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 суд постановив провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" в частині позовних вимог про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 38 003,61 грн закрити та відкласти розгляд справи в частині позовних вимог про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 9 346,39 грн на 06.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.2020 суд постановив відкласти розгляд справи на 20.08.2020.

До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява про уточнення позовних вимог (від 18.08.2020 вх. № 10636/20). У заяві зазначено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів системи центральних органів виконавчої влади" відбулась зміна коду програмної класифікації (КПКВ 2705010), у зв`язку з чим Державною казначейською службою України були змінені розрахункові рахунки Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві із врахуванням заяви по уточнення позовних вимог підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є постійним лісокористувачем та зобов`язаний здійснювати охорону лісів в порядку визначеному природоохоронним законодавством. За наслідками проведеної перевірки встановлено факт незаконної рубки дерев на території підвідомчій відповідачу, як наслідок розраховано шкоду, завдану лісовому фонду.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з`явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень (від 15.06.2020 вх. № 8303/20, від 20.07.2020 вх. № 10319/20).

Більше того, відповідачем сплачено шкоду заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 38 003,61 грн (ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 про закриття провадження в частині позовних вимог), що свідчить про обізнаність відповідачем про судовий розгляд справи.

Матеріали справи не містять клопотань чи заяв від відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 ГПК України.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 15.04.2019 № 11 та направлення на перевірку від 15.04.2019 № 16 з 18.04.2019 по 19.04.2019 здійснювалася позапланова перевірка Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство".

Факт правопорушення, яке вчинено Державним підприємством "Солотвинське лісове господарство" зафіксовано актом планового заходу від 19.04.2019, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території Манявського лісництва, що є складовою загальної площі лісового фонду, що знаходиться у підпорядкуванні Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство", виявлено низку порушень та розраховано розмір шкоди.

Згідно розрахунку розміру шкоди, що проведений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 за № 665 по місцю перевірки вищеназваних лісництв, підпорядкованого Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство", а саме: Манявське лісництво: квартал № 3, виділ № 5; - незаконну рубку 1 (одного) сироростучого дерева породи сосна, з діаметром пня: 32 см, 1 (одного) сухостійного дерева породи сосна, з діаметром пня: 37 см, 1 (одного) сироростучого дерева породи ялиця, з діаметром пня: 40 см, що є порушенням ст. 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 18 346,39 грн шкоди.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору надіслано відповідачу 23.04.2019 претензію від 22.04.2019 № 02/19 про сплату шкоди в розмірі 18 346,39 грн, яку відповідач заподіяв державі внаслідок незаконної рубки дерев. Претензія отримана відповідачем 25.04.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Станом на 02.06.2020 відповідачем сплачено частково шкоду заподіяну внаслідок порушення норм лісового законодавства у сумі 9 000,00 грн. Залишок невідшкодованої відповідачем суми шкоди складає 9 346,39 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати залишку суми шкоди заподіяної внаслідок порушення норм лісового законодавства.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Приписами ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положенням про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 134 визначено, що до компетенції Інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, пред`являти претензії виступати позивачем та відповідачем у судах.

Також, Інспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також розраховувати розмір шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства. Аналогічні положення містяться в п. ґ) та й) ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно вимог ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що акт від 19.04.2019 містить відомості зазначені у п. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Примірник акту від 19.04.2019 отримано директором ДП "Солотвинське лісове господарство" Варваруком Р. О., про що зроблено відповідну відмітку у ньому. Акт підписано без зауважень посадовими особами органу державного нагляду (контролю), а саме: держінспекторами з ОНПС Карпатського округу Півтораком М. В. та Івасівом В. В., керівником ДП "Солотвинське лісове господарство" Варваруком Р. О. та іншими особами, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), а саме: головним лісничим ДП "Солотвинське лісове господарство" Крицуном Я. Й., провідним інженером з лісокористування ДП "Солотвинське лісове господарство" Лишко Д. М. та лісничим Манявського лісництва ДП "Солотвинське лісове господарство" Лучином І. І.

Отже, акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, а саме незаконна рубка дерев на території Манявського лісництва, підпорядкованого ДП "Солотвинське лісове господарство", і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 16 та ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, cпеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів ст. 19 Лісового кодексу України зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісів.

Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки Державної екологічної інспекції Карпатського округу актом від 19.04.2019, якій є чинним станом на час вирішення спору.

Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території. Більше того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково відшкодовано шкоду заподіяну лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 38 003,61 грн.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16.

Системний аналіз статей 19, 63, 64 Лісового кодексу України свідчить, що обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 9 346,39 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відшкодування шкоди завданої заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства слід здійснити на користь відповідного бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн.

Водночас, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 суд постановив повернути судовий збір в сумі 570,05 грн, у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 38 003,61 грн.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 531,95 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 9 346,39 грн задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" (вул. Грушевського, буд. 22, смт. Солотвин, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77754; ідентифікаційний код 22184176) на користь держави шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 9 346,39 грн (дев 'ять тисяч триста сорок шість грн 39 коп.), яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Манявської сільської ради Богородчанського району на р/р UA908999980333129331000009041, отримувач: УК у Богородсанському районі/с. Манява/24062100, ідентифікаційний код 37837821, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з Державного підприємства "Солотвинське лісове господарство" (вул. Грушевського, буд. 22, смт. Солотвин, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77754; ідентифікаційний код 22184176) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 42702233) 1 531,95 грн (одну тисячі п 'ятсот тридцять одна грн 95 коп.) судового збору на р/р UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 42702233.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.08.2020.

Суддя М. А. Шіляк