Рішення

від 25.08.2020 по справі 910/5400/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2020Справа № 910/5400/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Народницьке спеціалізоване лісове господарство" доДержавного підприємства "Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс" простягнення 24 168 грн 75 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Народницьке спеціалізоване лісове господарство" з вимогами до Державного підприємства "Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс" про стягнення 24 168 грн 75 коп. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.07.2017 № ФД-09, в тому числі: 20 000 грн 00 коп. основної заборгованості, 1 346 грн 30 коп. 3 % річних та 2 822 грн 45 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги від 12.07.2017 № ФД-09 не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення поворотної фінансової допомоги, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 20 000 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 1 346 грн 30 коп. 3 % річних та 2 822 грн 45 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/5400/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.05.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 01054 73429370, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Братиславська, 50, м. Київ, 02139), було направлено ухвалу від 22.04.2020, дата довідки ф.20: 06.05.2020.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 вручена відповідачу 06.05.2020.

Станом на 25.08.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 22.04.2020, зокрема щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.07.2017 між Державним підприємством "Народницьке спеціалізоване лісове господарство" (сторона-2 за договором) та Державним підприємством "Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс" (сторона-1 за договором) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № ФД-09 (далі - договір), відповідно до умов якого сторона-2 надає стороні-1 кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, а сторона-1 зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1.3. договору поворотна фінансова допомога має бути повернена стороною-1 стороні-2 в повному обсязі та не є доходом сторони-1.

За умовами розділу 2 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 20 000 грн 00 коп. Поворотна фінансова допомога надається стороні-1 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-1 з розрахункового рахунка сторони-2. Поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення стороною-2, але на строк, не більший ніж 6 календарних місяців.

Згідно з пунктом 3.1. договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-2 в установі банку.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повернення поворотної фінансової допомоги (пункт 8.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 14.1.257. Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Договір поворотної фінансової допомоги за правовою природою є договором позики.

Відповідно до вимог статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, на виконання укладеного сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги від 12.07.2017 № ФД-09, позивач перерахував отримувачеві 20 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2017 № 1840, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення грошових коштів у строк та в розмірі визначеному умовами зазначеного договору, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 20 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів повернення фінансової допомоги у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повернення грошових коштів у строк та в розмірі, визначеному умовами договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 000 грн 00 коп. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 346 грн 30 коп. 3 % річних та 2 822 грн 45 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Зазначене помилково не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, як і те, що для нарахування інфляційних втрат необхідно, щоб прострочення виконання зобов`язання у місяці, в якому діє відповідний індекс інфляції, мало місце.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.

За перерахунком суду, сума інфляційних втрат за прострочення відповідачем повернення грошових коштів становить 2 485 грн 17 коп. за період прострочення з лютого 2018 по лютий 2020 року.

За таких обставин, вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 822 грн 45 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 2 485 грн 17 коп.

Крім того, за перерахунком суду, сума 3 % річних за період, заявлений позивачем (з 12.01.2018 по 09.04.2020) становить 1 345 грн 85 коп. Отже, вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1 346 грн 30 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 1 345 грн 85 коп.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.07.2017 № ФД-09, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 1 345 грн 85 коп. та вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 2 485 грн 17 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс" (вул. Братиславська, 50, м. Київ, 02139, ідентифікаційний код 00969273) на користь Державного підприємства "Народницьке спеціалізоване лісове господарство" (вул. Свято-Миколаївська, 129, смт. Народичі, Житомирська обл., 11401, ідентифікаційний код 34283057) заборгованість у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 1 345 (одна тисяча триста сорок п`ять) грн 85 коп., інфляційних втрат у розмірі 2 485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн 17 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 072 (дві тисячі сімдесят дві) грн 63 коп.

3. В іншій частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 00 грн 45 коп. та інфляційних втрат у розмірі 337 грн 28 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька