Рішення

від 25.08.2020 по справі 910/8794/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2020 р.Справа № 910/8794/20

За позовом Державного підприємства "Київська військово-картографічна

фабрика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Софія"

про стягнення 24 325, 37 грн,

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Київська військово-картографічна фабрика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Софія" про стягнення 24 325, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань зі сплати заборгованості за договором № 3/2017 від 10.05.2017 р.

Ухвалою від 30.06.2020 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача відзиву на позовну заяву, жодних заяв чи клопотань через відділ діловодства суду не надходило; про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням № 0105474274507, яким на адресу відповідача направлялась копія ухвали суду від 30.06.2020 р.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.05.2017 р. між Державним підприємством "Київська військово-картографічна фабрика" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КП "Софія" (Замовник) було укладено Договір №3/2017 про надання робочих місць у ДП Київська військово-картографічна фабрика (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, останній є договором про надання послуг з організації Замовнику робочих місць. Виконавець передає та забезпечує Замовнику 10 робочих місць за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 27/6, 3-й поверх, адміністративно-виробничий корпус №1, приміщення №334, 345, 346, 348.

Згідно п. 3.1 Договору, плата за використання робочих місць за Договором складає 11 000,00 грн на місяць (в т.ч. ПДВ) та вноситься Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний надати в термін до 05 числа поточного місяця Замовнику оригінал рахунка за надані послуги, оформлені згідно вимогами законодавства України та цього Договору.

Договір набирає чинності з 10.05.2017 р. за умови його підписання та скріплення печатками обома сторонами.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За правилами ст. 903 цього ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що відповідно до його бухгалтерського обліку за відповідачем рахується заборгованість за Договором у розмірі 11 000,00 грн за використання робочих місць за червень 2017р.

Листом від 21.07.2020 р. № 88 та претензією №1/28 від 29.08.2017 р. позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату заборгованості за Договором, проте відповіді на звернення позивача від відповідача не надійшло.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги з у розмірі 11 000,00 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідач вартість наданих за Договорами послуг не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 11 000,00 грн., а також 987,77 грн. 3 % річних, 2 217,60 грн. інфляційних втрат та 10 120,00 грн. пені.

Відповідно до п. 4.4 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного внесення Замовником плати за надані робочі місця, Виконавець вправі , крім власне нарахування плати за використання робочих місць, нарахувати Замовнику пеню в розмірі 0,5% плати за використання робочих місць з розрахунку на місяць за кожний прострочений день.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив його правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача також 987,77 грн. 3 % річних, 2 217,60 грн. інфляційних втрат та 10 120,00 грн. пені.

Відповідач у встановленому законом порядку доводів та тверджень позивача не спростував, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень по суті спору не надав.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином та у встановленому законом відповідачем, а відтак, такі вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП "Софія" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11, офіс 38; код ЄДРПОУ 37675418) на користь Державного підприємства "Київська військово-картографічна фабрика" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 27/6; код ЄДРПОУ 08024253) 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) грн 77 коп. 3 % річних, 2 217 (дві тисячі двісті сімнадцять) грн 60 коп. інфляційних втрат , 10 120 (десять тисяч сто двадцять) грн 00 коп. пені. та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня постановлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Зеленіна