Рішення

від 25.08.2020 по справі 910/7996/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2020Справа № 910/7996/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Касандра (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, код 23168133)

про стягнення 29 285,14 грн,

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Касандра (далі - відповідач) про стягнення 29 285,14 грн за скидання стічних вод без Умов на скид стічних вод за період з 01.04.2016 по 31.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/7996/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження від 15.06.2020 у справі позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473202529 отримав 19.06.2020.

Відповідачу ухвалу суду від 15.06.2020 було надіслано 16.06.2020 рекомендованим листом на адресу місцезнаходження, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, поштове відправлення за № 0105473202537 не було вручене позивачу та повернуто до суду 22.06.2020 з зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

11.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , перейменованим на Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке в свою чергу перейменоване на Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (правовстановлюючі документи додаються) (позивач, ПрАТ АК Київводоканал , водоканал або постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Касандра (відповідач, абонент за договором) було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07912/5-01, за умовами якого, постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва, а абонент зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод.

Відповідно до п. 1.5 договору, абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно з вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 2.1.4 договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мереж, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що цей договір укладається на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін не повідомить іншу сторону про його припинення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що у період з 01.04.2016 по 31.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Касандра здійснювало скид стічних вод на об`єкті: м. Київ, проспект Науки, 8, без умов на скид, що є порушенням п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1879 від 12.10.2011 (надалі - Правила №1879), та у зв`язку з чим ПАТ Акціонерна компанія Київодоканал було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю Касандра лист-попередження від 17.01.2019 з розрахунком № 15/ВУ-Ф-07/520-12-2018 від 17.01.2019 плати за скид стічних вод у міську каналізацію без отримання умов на скид на загальну суму 29285,14 грн.

26.03.2020 ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Касандра з вимогою вих. № 1589/12/36/02-20 про сплату коштів за скид стічних вод без умов на скид у сумі 29 285,14 грн., яка залишена без задоволення.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07912/5-01 від 11.12.2007 є договором про надання послуг.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, якими сторонами за умовами п. 1.1 договору вирішили користуватись у договірних відносинах, втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002.

Згідно з пунктом 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 19 лютого 2002 року № 37 (далі - Правила № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємства у систему каналізації населеного пункту.

За пунктом 1.2 Правил № 37 останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням № 1879 від 12.10.2011 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (надалі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України Про питну воду та питне водопостачання .

У відповідності до положень пункту 3.3 Правил № 1879 Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тариф на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п. 8.1 Правил №1879).

У контексті положень ст. 13-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Правил №1879 Умови на скид стічних вод не є документацією дозвільного характеру, а ними визначаються лише вимоги щодо прийняття стічних вод: обсяг, якість, хімічний склад.

Відповідно до п. 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Як зазначає позивач, у порушення Правил № 1879 відповідач у період з 01.04.2016 по 31.12.2018 здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, а отже сплаті підлягає п`ятикратний розмір тарифу на послугу з водовідведення.

Після виявлення факту порушення Правил № 1879 позивачем було направлено на адресу відповідача лист-попередження від 17.01.2019 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод з 01.04.2016 по 31.12.2018 у чотирикратному розмірі, що становить 29285,14 грн. за розрахунком № 15/ВУ-Ф-07/520-12-2018 від 17.01.2019.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів встановлення лічильника стічних вод, отже відповідач зобов`язаний оплатити позивачу обсяг стічних вод, який визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання (п. 2.1.4 договору № 07912/5-01 від 11.12.2007).

На підтвердження обсягів скинутих відповідачем стічних вод без діючих Умов на скид стічних вод по об`єкту позивачем надано акти зняття показань з приладу обліку за період з березня 2016 року по січень 2019 року, які підписані сторонами, та є належними та допустимими доказами у справі.

Згідно з нормами ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Враховуючи зазначені положення законодавства, рішення постачальника про нарахування абоненту 29285,14 грн. вартості послуг з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид є оперативно-господарською санкцією.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

За відсутності доказів оплати відповідачем заявленої до стягнення плати за скид стічних вод без Умов на скид, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29285,14 грн є обґрунтованою.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 237-238, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Касандра (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, код 23168133) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) заборгованість у розмірі 29285 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень 14 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 25.08.2020.

Суддя О.Г. Удалова