Рішення

від 17.08.2020 по справі 920/518/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2020 Справа № 920/518/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Жерьобкіної Є.А.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Транс

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Промзв`язок ,

про стягнення 25650 грн 49 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Позивач 29.05.2020 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 25500 грн боргу, 150 грн 49 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 10.03.2020 договору № 001 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні (надалі - Договір).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було надано послуги перевезення, відповідачем послуги було прийнято, однак за них не сплачено. Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу та 3 відсотків річних.

Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 01.06.2020 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 01.06.2020 надіслана відповідачу 03.07.2020, у зв`язку з відсутністю до липня 2020 року в господарському суді Сумської області коштів на здійснення поштових відправлень, про що було складено акт від 01.06.2020. Зазначена ухвала була повернута на адресу суду.

Судом 17.07.2020 був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006914766, яким була підтверджена адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві.

Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Також, 20.07.2020 зазначена вище ухвала суду була направлена керівнику відповідача - Долгому А.М. Ухвала керівником була отримана 22.07.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, згідно з яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в новій редакції, а саме відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Отже, встановлені в ухвалі строки для подання відзиву на позовну заяву продовжені на строк дії карантину. Таким чином, для відповідача строк для подання відзиву на позовну заяву закінчився 06.08.2020. У період з 31.07.2020 по 14.08.2020 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці. Станом на 17.08.2020 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.03.2020 між сторонами було укладено договір № 001 на транспортне експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні (а.с.9-12).

Відповідно до п.1.1 Договору відповідач доручає, а позивач зобов`язується виконати транспортні перевезення в міжнародному або внутрішньому сполученні за заявками відповідача, а відповідач зобов`язується сплатити позивачу за надані транспортні послуги грошові кошти в розмірі і в строки, передбачені даним Договором та заявкою, яка є невід`ємною частиною цього Договору і оформлюється для кожного конкретного перевезення.

На підставі зазначеного Договору було складено заявку (транспортне замовлення) б/н від 10.03.2020 на суму 25500 грн (а.с.8).

Позивач для здійснення перевезення залучив перевізника - ТОВ Сіверлайн , що підтверджується копією договору № 7 від 10.03.2020 та заявкою від 10.03.2020 (а.с.13-19).

16.03.2020 позивачем від ТОВ Сіверлайн було отримано акт виконаних робіт № 1 на суму 23500 грн. Вартість наданих послуг позивачем було сплачено згідно платіжного доручення № 574 від 10.04.2020 (а.с.20-24).

Відповідно до п. 5.3 Договору оплата здійснюється в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача після отримання оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акту виконаних робіт та оригіналів інших документів, які закривають перевезення, якщо інше не передбачено в заявці.

16.03.2020 відповідачу було складено та направлено рахунок на оплату транспортних послуг № 1 на суму 25500 грн. Відповідач кошти не оплатив, однак надав гарантійний лист, що сплатить 25500 грн до 10.04.2020 (а.с.25-27).

Позивач звертався до відповідача з претензією від 16.04.2020 (а.с.28-29). Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини доведені позивачем перед судом належними та допустимими доказами, про які зазначено вище та є такими, що встановлені судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Щодо основної суми боргу.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 ЦК України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до положень частини 1 статті 929 ЦК України, яка кореспондується з нормами статті 316 ГК України та частини 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір транспортного експедирування вантажів. Позивач надав послуги перевезення, а відповідачем послуги були прийняті. Відповідачем зобов`язання по оплаті послуг не виконано - не сплачено 25500 грн 00 коп., чим порушено умови п. 5.3 Договору, а також вищезазначені норми матеріального права.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 25500 грн 00 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3 відсотків річних.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок відсотків річних (а.с.42).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 150 грн 49 коп. 3% річних (період з 16.03.2020 по 26.05.2020) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Транс до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Промзв`язок про стягнення 25650 грн 49 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Промзв`язок (вул. Перемоги, б. 127, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 33977658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Транс (пр-т. Незалежності, 54/5, м. Ізюм, Харківська область, 64309, код ЄДРПОУ 40911564) 25500 грн заборгованості, 150 грн 49 коп. 3% річних, 2102 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю Константа-Транс наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 25.08.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна