Рішення

від 20.08.2020 по справі 5023/10655/11 (922/1500/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р.Справа № 5023/10655/11 (922/1500/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Савченко А.А. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши

позовну заяву Приватне підприємство "Паралеле.Піпед" до Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" про стягнення коштів в межах справи № 5023/10655/11 провизнання банкрутом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"

за участю :

представника ПП "Паралеле.Піпед" - директора Шевакова О.С.

представника ДП "Завод імені В.О. Малишева" - Любімий О.М. ,Бабка С.А.

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Паралеле. Піпед", в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Приватного підприємства "Паралеле. Піпед" (61064, м. Харків, вул. Стефенсона, 26, код ЄДРПОУ 34467217) суму заборгованості за договором від 01.12.2016 № 672дп з додатковою угодою № 1 від 23.10.2019 у розмірі 609 065,51 грн, з яких: 446394,14 грн (основний борг за договором); 83 601,79 грн. - втрати від інфляції; 43669,45 грн. - пеня; 35400,13 грн. - 3% річних; судові витрати (докази понесення витрат будуть подані після постановлення рішення у справі) у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем умов цього договору поставки в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за отриманий товар.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

У провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева". Справа розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Савченко А. А. та Яризько В.О.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.05.2020 позовна заява вх. 1500/20 передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Савченко А.А.

З урахуванням знаходження судді Усатого В.О. у відпустці з 05.05.2020 по 22.05.2020 (п`ятниця) та відсутності підстав для передачі заяви іншому складу суду питання щодо відкриття провадження за вказаною позовною заявою вирішується у перший робочий після виходу судді Усатого В.О. з відпустки.

Ухвалою суду від 25.05.2020 р. прийнято позовну заяву (вх. 922/1500/20) до розгляду в межах справи про банкрутство 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/1500/20, призначено справу до розгляду в підготовчому провадженні на 23.06.2020 р., ухвалено справу розглядати за правилами загального провадження з повідомленням сторін.

19.06.2020 на адресу суду від ДП "Завод імені В.О. Малишева" надійшло клопотання (вх. № 13911) про відкладення розгляду справи.

22.06.2020 р. на адресу суду від ДП "Завод імені В.О. Малишева" надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних, неустойки за договором поставки від 01.12.2016 № 672дп та додатковою угодою №1 від 23.10.2019 р.(вх. № 14193), в якому просить суд продовжити строк на подання відзиву на період дії карантину, застосувати строк позовної давності для заявленої позивачем до стягнення пені, та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою-повідомленням від 23.06.2020 р. підготовче засідання по справі відкладено на 15.07.2020 р.

24.06.2020 на адресу суду від ПП "Паралеле.Піпед" надійшла відповідь на відзив (вх. № 14453), в якому позивач заперечує проти відзиву на позовну заяву, вказує на те, що строк для подання відзиву чітко визначений законом, а його продовження відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчів актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" - не передбачено.

08.07.2020 на адресу суду від ДП "Завод імені. В.О. Малишева" надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 15248), в якому просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача, щодо стягнення пені, та відмовити у задоволенні позову.

15.07.2020 на адресу суду від ПП "Паралеле.Піпед" надішли пояснення (вх. № 16230), в якому позивач зазначив, що сума боргу, заявлена до стягнення у розмірі 446,394,14 грн. була підтверджена відповідачем підписанням акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2019 по 01.11.2019 рр.

Ухвалою-повідомленням від 15.07.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 23.07.2020.

У судовому засіданні від 23.07.2020 у відповідності до приписів ч. 1 ст. 177 ГПК України, оголошено про закриття підготовчого провадження, та перехід до розгляду справи по суті.

Враховуючи необхідність повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд відклав розгляд справи по суті на 04.08.2020 р.

В судове засідання 04.08.2020 р. учасники процесу не з"явилися, тому суд відклав розгляду справи по суті на 20.08.2020 р.

В судовому засіданні 20.08.2020 р. представники сторін наполягали на своїх позиціях, викладених у позові та відзиві, до мирного врегулювання спору не прийшли.

Дослідивши матеріали справи, заслузавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення, викладені у відзиві, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарським судом встановлено наступне.

01.12.2016 р. між ДП "Завод імені В.О. Малишева" (покупець) та ПП "Паралеле.Піпед" (постачальник) укладено договір поставки № 672дп (далі - Договір), відповідно умов якого постачальник зобов"язався передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах передбачених даним Договором , зобов"язався прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (надалі - товар) , асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікаціях або листах , що є невід"ємними частинами Договору.

Згідно п.1.2 Договору, поставка товару буде відбуватися партіями. Для підтвердження асортименту, комплектності, кількості та вартості кожної партії товару Сторони складають та підписують окрему специфікацію або обмінюються листами, що мають в обов`язковому порядку містити, посилання на цей Договір та бути підписані повноваженими представниками Сторін. Покупець має право поставити на листі постачальника резолюцію про згоду із умовами, викладеними в ньому, в такому разі окремий лист покупцем не складається. За згодою сторін листи від імені покупця (резолюції на листах Постачальника) мають юридичну силу додатків до цього Договору лише у разі якщо вони підписані директором комерційним (виконуючим обов`язки директора комерційного).

Згідно п.1.3 Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати. ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу- виробника, технічній документації та нормативно-правовим актам України, а також країни виробника товару.

Відповідно п.1.4 Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

Згідно п.2.1 Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим Договором.

Згідно п.2.2 Договору, вартість окремих одиниць та партії товару в цілому визначена сторонами в специфікації або листах щодо такої партії товару, які складаються в порядку, передбаченому в п.1.2. цього Договору, та включає вартість тари, пакування, маркування та інші видатки Постачальника.

Згідно п. 2.3.3 Договору, з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності, кількості та вартості партії товару ціна за одиницю та загальна вартість такої партії товару може бути збільшена лише за взаємною письмовою згодою Сторін.

Згідно п.2.4 Договору, покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п.4.5. Договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію товару не визначені сторонами відповідно до п.1.2. Договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку па такий товар.

Згідно п. 2.5 Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Згідно п.2.6 Договору, покупець має право здійснити платіж за реквізитами, визначеними в розділі 10 цього Договору або в окремому рахунку постачальника за своїм вибором постачальник гарантує актуальність (дійсність) банківських реквізитів, визначених в рахунку та/або в цьому Договорі протягом всього строку дії Договору.

Згідно п. 2.7 Договору, зобов`язання покупця по оплаті вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з рахунку покупця.

Згідно п.3.1 Договору, постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах DDР-склад покупця, вул. Плеханівська, 126, м. Харків згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010 протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності, кількості та вартості партії товару відповідно до положень п.1.2. Договору, якщо інші умови та строк поставки не визначені сторонами в тому ж порядку.

Згідно п.3.2 Договору, про готовність товару до поставки постачальник повідомляє покупця письмово не пізніше ніж за З календарні дні до дати поставки. Не повідомлення постачальником покупця про готовність товару до поставки прирівнюється до невиконання зобов`язання по поставці.

Згідно п.3.3 Договору, разом із товаром постачальник зобов`язаний передати покупцю наступні документи на товар: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат відповідності, паспорт, сервісну книжку (якщо передбачені заводом-виробником), а також інші документи, визначені сторонами на відповідну партію товару або чинним законодавством України.

Згідно п.4.1 Договору, передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної та/або акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається постачальником покупцю. Обов`язок по складенню первинних документів покладений на постачальника.

Згідно п.4.2 Договору, передача постачальником товарно-супровідної документації відповідно до п.3.3. Договору покупцю фіксується шляхом прямої вказівки про це в первинному документі, визначеному п.4.1. цього Договору або складення окремого акту приймання- передачі.

Згідно п.4.5 Договору, приймання товару за асортиментом, комплектністю та якістю здійснюється відділом технічного контролю покупця протягом 20 (двадцяти] календарних днів з дня фактичного отримання товару. У разі виявлення невідповідності товару умовам Договору щодо асортименту та/або комплектності та/або якості товару відділ технічного контролю покупця, без виклику представника постачальника, складає рекламаційний акт, про що повідомляє постачальника, рекламаційний акт відділу технічного контролю покупця вважається належним та допустимим доказом невідповідності товару умовам Договору щодо асортименту та/або комплектності та/або якості товару.

У разі якщо протягом зазначеного вище строку відділом технічного контролю покупця не був складений рекламаційний акт, товар вважається прийнятим покупцем за асортиментом, комплектністю та якістю.

Згідно п.9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2018 р.

Додатковою угодою №1 від 23.10.2019 р. до Договору, сторони узгодили доповнити розділ 9 Договору пунктом 9.13 "Цей договір в будь-якому випадку діє до повного виконання покупцем свого зобов"язання по оплаті товару".

Згідно специфікації №41 від 17.04.2019 р. сторони погодили поставку товару на загальну суму 112380,31 грн., в якій зазначено про допуск у поставці толерансу +/- 10%, умови та строк оплати: 100% передоплата протягом 5 банківських днів з моменту отримання платником рахунку-фактури; строк поставки : 9 днів з моменту отримання 100% передоплати.

17.04.2019 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 096 на суму 112380,31 грн.

04.10.2019 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 1090 на отримання частини зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р. та рахунку-фактури № 096 від 17.04.2019 р., а саме: лист 2,0 мм. ст.08КП в кількості 160 кг та швелер 24 ст.ЗСП в кількості 1480 кг.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 139 від 08.10.2019 р.) партію товару та 08.10.2019 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 139 отримано її ( рахунок-фактура № 1090 від 04.10.2019 р.) на суму 38579,58 грн.

08.10.2019 р. позивачем виставлено рахунок-фактура № 0195 на суму 264,40 грн., оскільки по специфікації була домовленість між сторонами про 1444 кг швелера, а доставлено 1455 кг швелера, що знаходиться в межах встановленого толерансу, а також самим відповідачем видано доручення на отримання цього товару за кількістю до 1480 кг.

Відповідачем здійснено оплату поставленого товару згідно рахунку-фактури № 096 від 17.04.2019 р. на суму 38579,58 грн. 03.10.2019 р., однак рахунок-фактура № 0195 від 08.10.2019 р. на суму 264,40 грн. залишився не оплаченим.

Згідно специфікації №9 від 16.02.2018 р. сторони погодили поставку товару на загальну суму 54775,20 грн., в якій зазначено умови та строк оплати: протягом 5 банківських днів з дня приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю .

16.02.2018 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 046 на суму 43820,16 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 22 від 16.02.2018 р.) партію товару та 16.02.2018 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 22 отримано її ( рахунок-фактура № 046 від 16.02.2018 р.) на суму 43820,16 грн.

Однак, відповідачем не здійснено оплату поставленого товару згідно рахунок-фактура № 046 від 16.02.2018 р. в сумі 43820,16 грн.

Згідно специфікації №19 від 06.12.2018 р. сторони погодили поставку товару (пісок гірський в кількості 36 м3) на загальну суму 17962,56 грн., в якій зазначено умови та строк оплати: оплата за фактом постачання , відтермінування 15 календарних днів або 100% передоплата протягом 10 банківських днів; строк поставки : протягом 14 календарних днів з моменту отримання заявки.

05.12.2019 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 1735 на отримання частини зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р. в кількості 20 м3 піску гірського.

06.12.2018 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0205 на суму 8981,28 грн. (товар - пісок гірський 18 м3)

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 44 від 18.04.2018 р.) партію товару та 06.12.2018 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 143 отримано її ( рахунок-фактура № 0205 від 06.12.2018 р.) на суму 8981,28 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар не оплачено.

Згідно листа № 0367 від 03.11.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 33656,59 грн., в якому зазначено умови та строк оплати товару: протягом п"яти банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю; строк поставки : 29 днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності та якості.

09.11.2017 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 3181 на отримання частини зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р., а саме: автоматичного вимикача в кількості 4 шт.

14.11.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0401 на суму 3656,40 грн. на оплату автоматичного вимикача в кількості 4 шт.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 147 від 14.11.2017 р.) партію товару та 14.11.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 164 отримано її ( рахунок-фактура № 0401 від 14.11.2017 р.) на суму 3656,40 грн.

28.11.2017 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 3340 на отримання частини зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р., а саме: термоперетворювача опору ТСМ-1088 в кількості 1 шт.

07.12.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0405 на суму 1944,00 грн. на оплату термоперетворювача опору ТСМ-1088 в кількості 1 шт.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 151 від 07.12.2017 р.) партію товару та 07.12.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 168 отримано її ( рахунок-фактура № 0405 від 07.12.2017 р.) на суму 1944,00 грн.

Проте, відповідачем не оплачено отриманий товар.

Згідно листа № 0325 від 17.08.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 39300,23 грн., в якій зазначено умови та строк оплати: протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю, строк поставки : протягом 10 днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності та вартості партії товару.

17.08.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0338 на суму 39300,23 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 101 від 17.08.2017 р.) партію товару та 17.08.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 116 отримано її ( рахунок-фактура № 0338 від 17.08.2017 р.) на суму 39300,23 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар не оплачено.

Згідно специфікації б/№ від 23.10.2017 р. сторони погодили поставку товару на загальну суму 341058,59 грн., в якій зазначено про допуск у поставці толерансу +/- 10%, про умови та строк оплати: відтермінування платежу протягом 5 календарних днів.

27.10.2017 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 3042 на отримання зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р.

01.11.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0374 на суму 297194,18 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 130 від 01.11.2017 р.) партію товару та 01.11.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 147 отримано її ( рахунок-фактура № 0374 від 01.11.2017 р.) на суму 297194,18 грн.

Однак, відповідачем оплачено отриманий товар частково на суму 277194,18 грн. (22.11.2017 р - 97194,18 грн., 23.01.2018 р. - 50000,00 грн., 25.01.2018 р. - 50000,00 грн., 30.01.2018 р. - 50000,00 грн., 14.02.2019 р. - 10000,00 грн. та 22.03.2019 р. - 20000,00 грн.) , тому залишок заборгованості по цій специфікації складає 20000,00 грн.

Згідно листа №0277 від 14.07.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 68699,52 грн.

13.07.2017 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 2072 на отримання зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р.

18.07.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0291 на суму 27040,32 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 68 від 18.07.2017 р.) партію товару та 18.07.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 80 отримано її на суму 27040,32 грн.

07.08.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0323 на суму 41780,16 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 89 від 07.08.2017 р.) партію товару та 07.08.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 104 отримано її на суму 41780,16 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар не оплачено.

Згідно листа №0320/3 від 05.09.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 247588,33 грн., в якій зазначено про умови та строк оплати: протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю.

06.09.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0341 на суму 247588,33 грн.

08.09.2017 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 2604 на отримання зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 105 від 13.09.2017 р.) партію товару та 13.09.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 122 отримано її на суму 247588,33 грн.

Однак, відповідачем оплачено отриманий товар частково на суму 102481,64 грн. (12.01.2018 р - 47588,33 грн., 15.01.2018 р. - 50000,00 грн., 30.05.2018 р. - 4983,31 грн.) , тому залишок заборгованості по цій специфікації складає 145106,69 грн.

Згідно листа №0344 від 05.10.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 29113,28 грн.

05.10.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0361 на суму 29113,28 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 121 від 05.10.2017 р.) (отримав за довіреністю №2803 від 28.09.2017 р. ОСОБА_1) партію товару та 05.10.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 138 отримано її на суму 29113,28 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар не оплачено.

Згідно листа №092 від 29.03.2018 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 61465,44 грн., в якому зазначено про умови та строк оплати: протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю.

18.04.2018 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 077 на суму 37326,00 грн.

17.04.2018 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 642 на отримання зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 44 від 18.04.2018 р.) партію товару та 18.04.2018 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 44 отримано її на суму 37326,00 грн.

Однак, відповідачем не оплачено отриманий товар.

Згідно листа №0266 від 06.07.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 19344,43 грн., в якому зазначено про умови та строк оплати: протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю.

07.07.2017 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 2012 на отримання зазначеної у специфікації партії товару згідно договору № 672дп від 01.12.2016 р.

13.07.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0277 на суму 18189,07 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 63 від 13.07.2017 р.) партію товару та 13.07.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 75 отримано її на суму 18180,07 грн.

14.07.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0281 на суму 1164,36 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 64 від 14.07.2017 р.) партію товару та 14.07.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 76 отримано її на суму 1164,36 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар не оплачено.

Згідно листа №0271 від 12.07.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 9339,07 грн., в якому зазначено про умови та строк оплати: протягом 15 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю; строк та умови поставки: протягом 14 календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності та вартості товару.

14.07.2017 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 2094 на отримання зазначеної у специфікації партії товару .

17.07.2017 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 0289 на суму 9339,07 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 66 від 17.07.2017 р.) партію товару та 17.07.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 78 отримано її на суму 9339,07 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар не оплачено.

Згідно листа №0384 від 13.12.2017 р. позивач запропонував відповідачу поставити товар на загальну суму 38755,44 грн., в якому зазначено про умови та строк оплати: протягом 5 банківських днів з дати приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю; строк та умови поставки: протягом 6 календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди щодо асортименту, комплектності та вартості товару.

05.03.2018 р. відповідачем видано своєму представнику довіреність № 468 на отримання зазначеної у специфікації партії товару .

12.03.2018 року позивачем виставлено рахунок-фактура № 065 на суму 19377,72 грн.

Позивачем поставлено на адресу відповідача (ТТН № 33 від 12.03.2017 р.) партію товару та 17.07.2017 р. відповідачем згідно видаткової накладної № 33 отримано її на суму 19377,72 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар не оплачено.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем отримано товару на загальну суму 826069,96 грн., однак здійснено часткову оплату на суму 379675,82 грн., що підтверджено виписками банку, тому залишок заборгованості по Договору складає 446394,14 грн.

Наведені обставини зумовили позивача звернутись до суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із пунктом 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 697 ЦК України - договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Статтями 662, 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено та зазначено вище, товар був поставлений та переданий відповідачу. Відповідачем прийнятий товар без будь-яких зауважень, що підтверджується матеріалами справи.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та неправомірними, оскільки згідно умов договору, момент оплати у відповідача наступає не раніше отримання ним оригіналу рахунку на такий товар, тому по тих рахунках, що він не отримував , він і не сплачував отриманий товар. Крім того, відповідач вважає, що обов"язок оплатити товару кореспондує обов"язку поставити весь товар, визначений відповідною специфікацією, однак позивачем не поставлено всю партію товару, визначену специфікаціями.

Таким чином, відповідач не визнає заборгованість, вважає, що строк оплати за отриманий ним товар не настав, тому не вбачає підстав для нарахування пені, річних та інфляційних, а також просить застосувати строк позовної давності щодо пені.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що строк оплати за Договором не настав з причин не отримання від позивача оригіналу рахунку виходячи з наступного .

Порядок створення, отримання та відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88.

За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, встановленим ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Слід звернути увагу на те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є невідкладною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги.

Крім того, аналіз приписів статті 655, частини 1 статті 697 ЦК України дозволяє дійти висновку, що обов`язком продавця є передання товару у власність покупцеві, який у свою чергу зобов`язується сплатити за товар певну грошову суму. Отже, правовідносини купівлі-продажу зумовлюють перехід права власності на товар від продавця до покупця в момент передання товару покупцеві; при цьому, законодавцем визначено можливість збереження товару за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, якщо про таке сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу.

За змістом підпункту 1.4. пункту 1 договору поставки №672дп від 04.12.2016 вбачається, що право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

Отже, сторони спору погодили перехід права власності на поставлений позивачем товар до відповідача-покупця як з моменту оплати товару (попередня оплата) так і в момент прийняття ним товару від позивача-постачальника, що передує діям відповідача щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару.

Отже, відповідач отримав товар за видатковими накладними по спірному Договору, що зумовило перехід до нього права власності на отриманий товар, а, відтак, прийняття ним виконання зі сторони позивача як постачальника, який розраховував на добросовісність та розумність відповідача-покупця за спірним договором поставки щодо оплати вартості прийнятого ним товару.

Відтак, обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем вартості здійсненої поставки товару.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 918/537/18.

Щодо думку відповідача про ненастання терміну оплати за поставлений товар з причин недопоставки позивачем всієї партії товару, яка зазначена у специфікаціях, то суд зазначає наступне.

У статтях 670,671 та 684 ЦК Україні наведені правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару, асортименту та некомплектності товару.

Так, згідно згідно ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Згідно ст.672 ЦК України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Згідно ст. 684 ЦК України, у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) доукомплектування товару в розумний строк. 2. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний; 2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми. 3. Наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються також у разі порушення продавцем обов`язку передати покупцеві комплект товару (стаття 683 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Також, як свідчать умови Договору, приймання товару за кількістю здійснюється покупцем в момент фактичного отримання товару за видатковою накладною та /або актом приймання -передачі товару та товарно-супроводної документації (п.4.4 Договору), а також приймання Товару за асортиментом, комплектністю та якістю здійснюється відділом технічного контролю Покупця протягом 20 (двадцяти] календарних днів з дня фактичного отримання Товару. У разі виявлення невідповідності Товару умовам Договору щодо асортименту та/або комплектності та/або якості Товару відділ технічного контролю Покупця, без виклику представника Постачальника, складає рекламаційний акт, про що повідомляє Постачальника, Рекламаційний акт відділу технічного контролю Покупця вважається належним та допустимим доказом невідповідності Товару умовам Договору щодо асортименту та/або комплектності та/або якості Товару. У разі якщо протягом зазначеного вище строку відділом технічного контролю Покупця не був складений рекламаційний акт, Товар вважається прийнятим Покупцем за асортиментом, комплектністю та якістю (п.4.5 Договору).

Однак, відповідач прийняв товар без будь-яких зауважень, вимог щодо передання кількості товару, якої не вистачає, вимог щодо пропорційного зменшення ціни, доукомплектації товару відповідач не пред"являв.

Згідно зі ст. 73 ГПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставки товару на суму 446394,14 грн., а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання , позивачем нараховано 3% річних у розмірі 35400,13 грн. та 83601,79 грн. інфляційних, перевіривши правильність нарахування яких суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 35400,13 грн. та 83601,79 грн. інфляційних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 43669,45 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч.6 ст. 232 ГК України.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГШК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У частині 2 ст. 343 ГК України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

З умовами Договору, сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, так, згідно п.6.3.1 договору, у разу неналежного виконання грошового зобов"язання, прострочення якого триває більше 10 календарних днів , покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені від простроченої суми за кожен день такого порушення, але в будь-якому випадку не більше 30% від суми заборгованості за відповідним зобов"язанням.

Відповідач просить застосувати строк позовної давності щодо нарахування пені.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи заявлення відповідачем застосування строку позовної давності щодо нарахування пені, суд застосовує строк позовної давності щодо нарахування пені та приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 499,89 грн. пені, в іншій частині заявленої до стягнення пені відмовляє зі спливом строку позовної давності.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню 8488,44 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232-241 ГПК України, ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Паралеле. Піпед" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Приватного підприємства "Паралеле. Піпед" (61064, м. Харків, вул. Стефенсона, 26, код ЄДРПОУ 34467217) 446394,14 грн. основного боргу, 83601,79 грн. інфляційних, 35400,13 грн. 3% річних , 499,89 грн. пені та 8488,44 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Приватне підприємство "Паралеле. Піпед" (61064, м. Харків, вул. Стефенсона, 26, код ЄДРПОУ 34467217)

Відповідач: Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 20.08.2020 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Усатий В.О. Савченко А.А. Яризько В.О.