Рішення

від 26.06.2020 по справі 926/1216/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року Справа № 926/1216/20

За позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські пляцки Ч"

про стягнення заборгованості у сумі 6138,03 грн

Суддя О.Г. Проскурняк

Секретар судового засідання В.О. Нікітович

Представники сторін

Від позивача - не з`явились

Від відповідача - не з`явились

СУТЬ СПОРУ: Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські пляцки Ч" про стягнення заборгованості у сумі 6 138,03 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного сторонами 07 січня 2017 року договору №КБР-18/01/17 в частині оплати винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання.

Далі позивач вказує, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, останньому нараховано інфляційні втрати у розмірі 69,29 грн., штраф - 300,00 грн., 3% річних - 68,74 грн., суму дострокової сплати винагороди (Роялті) в сумі - 2 100,00 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2020 року, судову справу № 926/1216/20 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2020 року призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 26 червня 2020 року.

Позивач у судовому засіданні 26 червня 2020 року не з`явився.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання.

Нез`явлення сторін у судове засідання та ненадання відзиву на позовну заяву відповідачем не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі-ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Так, 01 січня 2017 року між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі-УЛАСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські пляцки Ч" укладено договір № КБР-18/01/17.

Доказів визнання недійсним або встановлення факту нікчемності чи не укладення вищевказаного договору суду не надано.

З аналізу договору, який укладений між сторонами вбачається, що він за своєю правовою природу є ліцензійним договором.

Згідно статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (частина 3 статті 1109 ЦК України).

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (частина 4 статті 1109 ЦК України).

Відповідно до частин 4, 5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Так, відповідно до пункту 1 договору, УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24 січня 2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організація колективного управління - це громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Судом встановлено, що позивач є організацією колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, який діє на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління №19/2011 від 24 січня 2011. Крім того, статус позивача як організації колективного управління підтверджується відомостями з Реєстру організацій колективного управління, який ведеться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України http://www.me.gov.ua .

Частиною 5 статті 48 Закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" встановлено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до пункту 3.1. укладеного договору, користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та закону.

Згідно пункту 3.3. договору, користувач зобов`язується перераховувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Пунктом 1 додатку № 2 до договору, винагорода (роялті) нараховується на підставі закону та цього договору і виплачується користувачем УЛАСПу щомісячними платежами.

Сторонами погоджено наступний розмір щомісячного платежу за використання творів: загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності Договору становить 300,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору.

Згідно положень пункту 6.1. та пункту 6.2. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині невиконання фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про припинення дії договору, тому договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах.

Відтак на виконання умов договору, відповідач мав здійснювати щомісячні платежі - по 300,00 грн за кожен місяць.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати виногороди (роялті). Відповідно до пункту 3.3 договору, строк оплати виногороди (роялті) є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно положень статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості за період квітень 2019 - березень 2020 сторонами до матеріалів справи не надано.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 600,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення штрафу та дострокового отримання винагороди (Роялті), суд вказує наступне:

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.6 договору, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 (чотири) місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 10% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати винагороди (роялті), позивачем останньому нараховано штраф у розмірі 300,00 грн. та заявлено до стягнення винагороду (Роялті) у розмірі 2 100,00 грн. за строк в повному обсязі (до грудня 2020 року).

Враховуючи той факт, що порушення зобов`язання підтверджено належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення штрафу у разі прострочення сплати винагороди (роялті) та винагороди за строк в повному обсязі, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 300,00 грн. та винагороди (Роялті) у розмірі 2 100 грн. за строк в повному обсязі.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 69,29 грн. - інфляційних втрат та 68,74 грн. - 3% річних.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що він є правильним, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 69,29 грн. та 3% річних у розмірі 68,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

15 квітня 2020 року між адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс" та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" укладено договір №8.246-А про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надану йому правову допомогу.

Згідно з пунктом 1.2. договору №8.246-А, професійна правнича допомога, що надається за цим договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом клієнта до ТОВ "Львівські пляцки Ч" про стягнення заборгованості за договором №КБР-18/01/17.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року (пункт 5.1 договору №8.246-А).

Пунктом 4.1 договору №8.246-А передбачено, що за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 6 000,00 грн без ПДВ.

Вивчивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські пляцки Ч" (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, буд. 25, код ЄДРПОУ 39614190) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233) - 3 600,00 грн. - основного боргу; 69,29 грн. - інфляційних втрат; 68,74 грн. - 3% річних; 300,00 грн. - штрафу; 2 100 грн. - суми дострокової сплати винагороди (Роялті); 2 102,00 грн. - судового збору та 6 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Повний текст рішення складено та підписано - 01 липня 2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк