Рішення

від 25.08.2020 по справі 640/11321/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 року м. Київ № 640/11321/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЛОТОС ЮНІОН доГоловного управління ДПС у Київській області провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС ЮНІОН" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.04.2020 № 38929 та від 12.05.2020 № 41499;

- зобов`язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС ЮНІОН" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протиправне та необґрунтоване внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що податкові накладні, які товариство направляє для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди у здійсненні господарських операцій.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що з 01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, якою змінено порядок фіксації контролюючим органом відповідності підприємств критеріям ризиковості. Також, відповідач звертає увагу, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси позивача, а відтак вимога про його скасування є безпідставною, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду.

Відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що у провадженні суду є справа № 640/10990/20 між тими самими сторонами про той самий предмет та з тих самих підстав.

Суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 640/10990/20 позовну заяву залишено без розгляду, з огляду на що не вбачається підстав для залишення позовної заяви у справі №640/11321/20 також без розгляду.

Відповідачем подано клопотання, про виклик та допит у судовому засіданні свідків - керівників контрагентів позивача, які можуть підтвердити обставини щодо нереальності операцій.

Суд з даного приводу зазначає, що під час розгляду цієї справи не досліджуються обставини щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, тоді як оцінці підлягає виключно правомірність рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості з точки зору його обґрунтованості та відповідності процедурі прийняття, а тому виклик та допит свідків у межах даного спору є недоцільним. Також, з огляду на викладене, суд не вбачає підстав для призначення судового засідання з розгляду цієї справи.

Щодо клопотання відповідача про передачу справи до іншого суду за територіальною підсудністю за місцезнаходженням позивача у Київській області суд звертає увагу на наступне.

Відповідач у вказаному клопотанні посилається на норму частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача , крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, наведеною нормою закріплено виключне право позивача на свій розсуд визначати суд до якого звернутися з відповідним позовом та суд не має процесуального права визначати це замість позивача.

Відповідач тлумачить наведену норму на власну користь та помилково зазначає, що розгляд адміністративної справи повинен відбуватися в Київському окружному адміністративному суді.

У даному випадку, відповідач зареєстрований у місті Києві, що зумовлює право позивача на звернення з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС ЮНІОН", здійснюючи господарську діяльність щодо придбання алкогольних напоїв та їх подальшої реалізації, має діючі договори з Товариством з обмеженою відповідальністю Бар-Ком , Товариством з обмеженою відповідальністю Вінницька дистрибуційна компанія , Товариством з обмеженою відповідальністю Ді-Транс , Товариством з обмеженою відповідальністю Форт-бір-плюс , з якими здійснювались господарські операції.

У квітні 2020 року позивачем за результатами господарської діяльності направлялись податкові накладні для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, реєстрація таких податкових накладних була зупинена, а через електронний кабінет платника податків позивачу надійшло рішення Головного управління ДПС у Київській області від 29.04.2020 № 38929, яким визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОТОС ЮНІОН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

04.05.2020 позивач звернувся до контролюючого органу з поясненнями та просив виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням від 12.05.2020 № 41499, за результатами розгляду пояснень позивача, відповідачем повторно прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТОС ЮНІОН пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо включення його до переліку ризикових платників податків, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на наступне.

Щодо порушення оскаржуваними рішеннями прав та інтересів позивача суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 в межах розгляду даної справи суд вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який втратив чинність 01.02.2020 року.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, в даному випадку не може бути врахований судом під час розгляду даної справи, оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У цьому випадку, на підставі оскаржуваних рішень позивача вносять до переліку ризикових платників податків, у зв`язку з чим усі податкові накладні, що направляються позивачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично блокуються, а їх реєстрація зупиняється, що безпосередньо впливає на права та інтереси позивача як суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту рішення та з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Крім того, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 29.04.2020 № 38929 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № .

Також, обох оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. Зокрема, надано копію листа від 28.04.2020 № 1231/9/10-36-21-15, з якого вбачається що Товариство з обмеженою відповідальністю Лотос Юніон не знаходиться за власним місцезнаходженням, а також листа від 15.04.2020 № 13331/19, а також листи від 26.05.2020 № 1645/9/10-36-21-09 та від 22.06.2020 №1887/9/10-36-08-03

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, листи від 26.05.2020 № 1645/9/10-36-21-09 та від 22.06.2020 № 1887/9/10-36-08-03 не приймаються до уваги судом, оскільки вони отримані контролюючим органом вже після прийняття оскаржуваних рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Щодо інших листів, суд зазначає, що зазначені докази жодним чином не вказують на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що реєстрація всіх податкових накладних поданих після прийняття оскаржуваного рішення зупинена.

Отже, наявність запису в базах даних ДПС України як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, позаяк підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, що була направлена позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку, є відповідність платника податків Критеріям ризиковості платника податків, що зазначено в квитанціях що фактично позбавляє можливості ТОВ ЛОТОС ЮНІОН належним чином проводити свою господарську діяльність.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТОС ЮНІОН (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 43364927) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 43141377) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 29.04.2020 № 38929, від 12.05.2020 № 41499.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОТОС ЮНІОН з переліку ризикових платників податків.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТОС ЮНІОН понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов