Ухвала

від 25.08.2020 по справі 568/743/20

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/743/20

Провадження № 1-кп/568/2/20

25 серпня 2020 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Радивилів кримінальне провадження №12020185210000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Крупець Радивилівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, утриманні троє неповнолітніх дітей та одна непрацездатна особа, соціального працівника, не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 254 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Радивилівського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020185210000019, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 254 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що згідно договору №113 від 25.01.2017 року він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 0,4115 га з кадастровим номером 5625884800:02:001:0063, яка знаходиться неподалік вул..Зелена в с.Гнильче Радивилівського району Рівненської області цільове призначення якої для ведення підсобного сільськогосподарського господарства.

Відповідно до пунктів «а», «б» та «г» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан, в разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки, додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

При цьому ч.1 ст.20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно ч.2 ст.168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення грунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю)в аграрному комплексі.

Водночас ОСОБА_4 , будучи власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,4115 га з кадастровим номером 5625884800:02:001:0063, яка знаходиться неподалік АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що зазначена земельна ділянка призначена для ведення підсобного сільськогосподарського господарства, всупереч вищевказаним вимогам земельного законодавства, без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів, у травня-червні 2017 року, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, на вказаній земельній ділянці самовільно облаштував ставок площею 0,14 га довжиною 70 м. та шириною 30 м.

Таке використання ОСОБА_4 даної земельної ділянки призвело до зміни рельєфу місцевості, утворення штучної водойми, що унеможливлює подальше використання земельної ділянки за її цільовим призначенням - ведення підсобного сільського господарства, внаслідок без господарського її використання, що призвело до виведення земель із сільськогосподарського обороту.

ОСОБА_4 обвинувачується у безгосподарському використанні землі, що спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2020 року призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні подав до суду клопотання, в якому просить звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.254 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Клопотання мотивує тим, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме травень-червень 2017 року до моменту оголошення йому підозри у вчиненні даного кримінального правопорушення 31.07.2020 року пройшов строк понад 3 роки, що дає підставу застосувати ст.49КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає клопотання обвинуваченого обґрунтованим та просить його задовольнити, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК Українита закрити провадження.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

На підставі п. 1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальний правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.49КК Україниособа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі минули три роки

Відповідно до ч. 4 ст.286КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).

Із наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, вину у його вчиненні при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, ОСОБА_4 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється.

У підготовчому судовому засіданні судом не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах справи відсутні та прокурором не наведено обставин, що обвинувачений ухилявся від слідства або суду чи вчинив новий злочин в період часу з травня-червня 2017 року по даний час.

При вирішенні клопотання суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення мало місце у травні-червні 2017 року, тобто з часу його скоєння минуло понад три роки, обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а тому слід його звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254КК України у кримінальному провадженні №12020185210000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2020 року задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК Українина підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12020185210000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.254КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1