Справа № 266/2250/20
Провадження № 2/266/619/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2020 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Федотової В.М.,
за участю секретаря судових засідань Шишханової К.Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, збільшивши позовні вимоги, які в остаточній редакції зводяться до наступного, 25.02.1989 р. між ним та ОСОБА_3 був укладений шлюб, від якого мають дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2003 року вони з дружиною та сином проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
28.08.2019р. вони з дружиною придбали житловий будинок у м.Маріуполі, у якому почали проживати з дати придбання та мали намір зареєструвати своє місце проживання, але зробити цього не встигли. 02.09.2019р., через 5 днів після придбання нового сімейного будинку, ОСОБА_3 померла від ішемічної хвороби серця та гострої коронарної недостатності, він здійснив поховання дружини. Протягом всього часу подружнього життя вони з дружиною вели спільне господарство, мали спільний бюджет, дбали один про одного. Під час шлюбу ним та ОСОБА_3 за рахунок їх спільних коштів було набуте наступне майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,0809 га, кадастровий номер 1412337200:01:006:0949, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,0809 га кадастровий номер 1412300000:02:006:0479, за адресою: АДРЕСА_3 ; легковий джип MITSUBISHI PAJERO, 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 ; 50 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Медицина для вас ; трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Зазначене майно було набуте ним та дружиною під час шлюбу, отже воно є їх спільною сумісною власністю. Оскільки на дату смерті дружини вони проживали разом, а їх спільне майно було набуте під час шлюбу і це ніким не оспорювалось, він вважав себе таким, що прийняв спадщину. У березні 2020 р. він звернувся до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Брикулі В.Л. за оформленням прав на спадкове майно , проте отримав відповідь № 123/01 -16 від 31.03.2020 р. про начебто пропуск строку для прийняття спадщини після смерті дружини та неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину. У зв`язку з чим ,він вимушений звернутися до суду, і просить визначити, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з усіма надвірними спорудами та побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на приватній земельній ділянці площею 0,0809 га, кадастровий номер 1412337200:01:006:0949, становить - 1/2, відповідно його частка також становить - Ѕ. Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1412337200:01:006:0949, становить - 1/2 , відповідно його частка також становить - Ѕ. Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1412300000:02:006:0479, становить - 1/2 , відповідно його частка також становить - Ѕ . Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на легковий джип MITSUBISHI PAJERO , 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , становить - 1/2 , відповідно його частка також становить - Ѕ . Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , становить Ѕ, відповідно його частка становить - Ѕ. Визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 на: 1/2 житлового будинку з усіма надвірними спорудами та побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 земельної ділянки площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1412337200:01:006:0949; 1/2 земельної ділянки площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1412300000:02:006:0479; 1/2 легкового джипу MITSUBISHI PAJERO, 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; 1/2 трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ; 50 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Медицина для вас .
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 18.05.2020 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Маріупольської міської ради, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання.
03.06.2020р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог.
03.06.2020р. відповідач ОСОБА_2 до суду надав відзив на позовну заяву, справу просив розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення в повному обсязі, оскільки все майно та майнові права, які є предметом позову, були набуті його батьками під час шлюбу. Після смерті його матері, батько ОСОБА_1 здійснював поховання та фактично прийняв спадщину.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 10.07.2020 року клопотання представника позивача задоволено, виключено Маріупольську міську раду з кола відповідачів по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ, (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. ст. 1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, які є спадкоємцями за законом.
Відповідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив і батьки.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У відповідності до вимог ст. 206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 04.09.2019 року Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 1979 (а.с. 17).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 25.02.1989р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб 25.02.1989р. (а.с. 12).
Згідно з відміткою в паспорті громадянина України серія НОМЕР_5 , виданого Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 04.11.1995р., син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5-8).
Відповідно до договорів замовлень на організацію та проведення поховання, свідоцтва про поховання, вбачається, що організацією поховання ОСОБА_3 займався ОСОБА_1 (а.с. 18-22).
Згідно з договором купівлі-продажу будинку від 28.08.2019р. ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 178969614 від 28.08.2019р. зареєстрував своє право приватної власності на вказаний будинок (а.с. 23-26).
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.08.2019р. ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , придбав земельну ділянку площею 0,0809 га, кадастровий номер 1412337200:01:006:0949, за адресою: АДРЕСА_2 , та згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 178972232 від 28.08.2019р. зареєстрував своє право приватної власності на вказану земельну ділянку (а.с. 27- 29).
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.08.2019р. ОСОБА_1 , придбав земельну ділянку площею 0,0809 га, кадастровий номер 1412300000:02:006:0479, за адресою: АДРЕСА_3 , та згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 178975029 від 28.08.2019р. зареєстрував своє право приватної власності на вказану земельну ділянку (а.с. 30-32).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого ВРЕР № 2 м. Донецька при УДАЇ ГУМВСУ в Донецькій області, транспортний засіб, легковий джип MITSUBISHI PAJERO, 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 , з особливою відміткою: ОСОБА_1 має право керувати (а.с. 33).
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 01.04.2003р. ОСОБА_3 , придбала квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька № 523707 від 12.05.2003р. зареєструвала своє право приватної власності на вказану квартиру (а.с. 53-56).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб засновниками юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю Медицина для вас є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 57-58).
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Брикулі В.Л. № 123/01-16 від 31.03.2020 р., ОСОБА_1 роз`яснено, що він є спадкоємцем першої черги після смерті дружини - ОСОБА_3 , яка на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_1 було пропущено строк для прийняття спадщини, тому він має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини (а.с. 35).
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Таким чином, як встановлено у судом і не заперечується сторонами по справі, спірне майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1412337200:01:006:0949; земельна ділянка площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1412300000:02:006:0479; легковий джип MITSUBISHI PAJERO, 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; трикімнатна квартира АДРЕСА_1 ; статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Медицина для вас , було придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі, тобто є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до стаття 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Спільна сумісна власність - це власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності, тоді як у спільній частковій власності частки кожного визначені. Підставами встановлення спільної сумісної власності є укладання шлюбу, передача майна у спільну сумісну власність наймача та членів його сім`ї у процесі приватизації державного житлового фонду, спільна праця за спільні кошти членів сім`ї.
Право спільної сумісної власності подружжя регулюється Главою 8 Сімейного кодексу України. Поняття і види права спільної власності, правовідносини які виникають при визначенні часток у праві спільної часткової власності регулюється Главою 26, статтями 355-372 Цивільного кодексу України. За загальним правилом, майно, набуте за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Виходячи з вищенаведеного, у суду є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та позивачу ОСОБА_1 ,у спільній сумісній власності на вищенаведене майно, належало по 1/2 частці кожному.
З цих підстав вимоги позивача ОСОБА_1 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на вищезазначене спірне майно підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.
Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК).
Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті дружини, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за ним в порядку спадкування права власності на 1/2 частину зазначеного майна ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.317,328,316,391,1216,1218,1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з усіма надвірними спорудами та побудовами, а саме: житловий будинок літ. А-2, мансарда літ. А/м, погріб літ. А/п, гараж літ. Б-1, сарай літ. В-1, сарай літ. Г-1, вбиральня-душ літ. Д-1, огорожа №1,2, замощення, загальна площа 393,8 кв.м., житлова площа 184,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на приватній земельній ділянці площею 0,0809 га, кадастровий номер 1412337200:01:006:0949, становить - 1/2 , відповідно частка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , також становить - Ѕ.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1412337200:01:006:0949, становить - 1/2, відповідно частка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , також становить - Ѕ.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1412300000:02:006:0479, становлять - 1/2, відповідно частка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , також становить - Ѕ.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в праві спільної сумісної власності на легковий джип MITSUBISHI PAJERO, 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , становить - 1/2, відповідно частка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , також становить - Ѕ.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в праві спільної сумісної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , становить Ѕ, відповідно частка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , становить - Ѕ.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , на:
1/2 житлового будинку з усіма надвірними спорудами та побудовами, а саме: житловий будинок літ. А-2, мансарда літ. А/м, погріб літ. А/п, гараж літ. Б-1, сарай літ. В-1, сарай літ. Г-1, вбиральня-душ літ. Д-1, огорожа №1,2, замощення І, загальна площа 393,8 кв.м., житлова площа 184,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на приватній земельній ділянці площею 0,0809 га, кадастровий номер 1412337200:01:006:0949;
1/2 земельної ділянки площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1412337200:01:006:0949;
1/2 земельної ділянки площею 0,0809 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1412300000:02:006:0479;
1/2 легкового джипу MITSUBISHI PAJERO, 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
1/2 трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
50 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Медицина для вас (код ЄДРПОУ 24158059, адреса: 87555, Донецька Маріуполь, вул. Казанцева, буд. 17).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Федотова В. М.
Суд | Приморський районний суд м.Маріуполя |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2020 |
Оприлюднено | 28.08.2020 |
Номер документу | 91128983 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Маріуполя
Федотова В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні