Рішення

від 18.08.2020 по справі 326/816/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 326/816/20

Провадження № 2/326/241/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк , про скасування арешту та заборони відчуження майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Ліпаткіної Е.В.) звернувся до суду з позовом, який було уточнено, в якому просить скасувати арешт майна боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зазначений в постанові від 13.10.2016, ухвалену Приморським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при примусовому виконанні, виконавчого листа № 2-365/2010 від 22.11.2010, виданого Приморським районним судом Запорізької області та скасувати обтяження за № 18813088 (спеціальний розділ): арешт нерухомого майна ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33668360 від 01.02.2017, вид обтяження: арешт нерухомого майна, державний реєстратор: Шевченко Віра Дмитрівна, Приморський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.06.2008 між ЗАТ ПУМБ та ОСОБА_2 (дружиною позивача) було укладено кредитний договір № 6234421, згідно з яким банк надав позичальниці кредит у сумі 100 000 доларів США. 30.04.2009 до даного договору було укладено додаткову угоду з новим графіком повернення кредиту. Забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за цим договором була іпотека об`єкту нерухомості, який належав позичальнику на праві власності, а також було забезпечення кредиту у формі поруки. А саме: було укладено договір поруки з позивачем ОСОБА_1 в забезпечення вищезазначеного договору. 30.04.2009 також з ОСОБА_1 та ЗАТ ПУМБ було укладено додаткову угоду в забезпечення зобов`язань позичальника, згідно якої поручитель зобов`язується виконувати зобов`язання позичальника за новим графіком. Основний позичальник - ОСОБА_2 (дружина позивача), належним чином не виконувала зобов`язання за кредитним договором, тому ПАТ ПУМБ звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення суми кредиту. 03.09.2010 рішенням Приморського районного суду Запорізької області стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (дружини позивач) та поручителя ОСОБА_1 (позивача) на користь банку в рахунок погашення заборгованості 1 067 459,17 грн. На підставі даного рішення суду було видано два виконавчі листи на ім`я ОСОБА_1 та Матвієнко О.О. за № 2-365/2010, які були пред`явлені для примусового виконання до Приморського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області.

13.10.2016 державним виконавцем було винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження, щодо стягнення з ОСОБА_1 (ВП № 52643353) та ОСОБА_2 (ВП № 52643842), суми 1 067 459,17 грн. В рамках ВП № 52643353 у відношенні боржника ОСОБА_1 13.10.2016 державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника, яка була внесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно в спеціальному розділі державної реєстрації обтяжень.

01.02.2017 державним виконавцем була винесена постанова у ВП № 52643842 у відношенні боржника ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документа. 30.06.2017 державним виконавцем була винесена постанова у ВП № 52643353 у відношенні боржника ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувану з підстав відсутності у боржника майна, на яке за законом може бути звернуто стягнення, здійсненні заходи, щодо розшуку такого майна.

Банк задовольнив свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: відбувся перехід права власності до банка на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, власником на даний час вищезазначеного будинку є АТ ПУМБ . Таким чином, банк задовольнив всі свої вимоги щодо стягнення боргу за рахунок отримання нерухомого майна у вигляді житлового будинку. На даний час АТ ПУМБ не має претензій до ОСОБА_1 , оскільки вже реалізував своє право шляхом звернення стягнення на житловий будинок та прийняв у власність житловий будинок.

Постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 30.06.2017 не був скасований арешт майна боржника ОСОБА_1 , що порушує права позивача, оскільки арешт буде також накладений навіть на те майно, яке буде позивачем придбане в майбутньому. ОСОБА_1 25.02.2020 письмово звернувся до Приморського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про скасування постанови державного виконавця Приморського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Шевченко В.Д. від 13.10.2016 про арешт майна боржника, яка винесена в ході виконання ВП № 52643353. На яку 24.02.2020 отримав відповідь про відмову у скасуванні постанови з підстав того, що в ході виконання виконавчого документу не стягувалися виконавчий збір та витрати.

Постанова про арешт майна та заборони відчуження повинна бути скасована з наступних підстав: 1) закінчення виконавчого провадження; 2) відсутності на виконанні будь-яких виконавчих документів у відношенні боржника ОСОБА_1 .

Наявність діючої постанови позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатися своїм майном, а також позбавляє позивача придбавати будь-яке нерухоме майно на своє ім`я. Позивач має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

У Приморському РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) відсутні будь-які виконавчі документи на виконанні у відношенні боржника ОСОБА_1 , але при цьому питання про зняття арешту з майна не було вирішено, існує необхідність вжиття заходів щодо зняття арешту, оскільки вказані обмеження створюють перешкоди у реалізації позивачем свого права на майно. Постанова про стягнення виконавчого збору згідно з ч. 3 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження не виносилася, що свідчить про відсутність виконавчого документа про стягнення виконавчого збору.

В судове засідання сторони не з`явились, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі: представник позивача на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити їх в повному обсязі (а.с.43); представник відповідача заперечень не має (а.с.40,41); представник третьої особи не заперечує проти позову (а.с.44).

Тому суд може розглянути справу без участі сторін, і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювати фіксацію судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Заочним рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2010 року у справі № 2-365/2010 стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором в сумі 1 067 459,17 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.16).

Постановою державного виконавця Приморського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Шевченко В.Д. від 13.10.2016 відкрито ВП № 52643353 з примусового виконання вказаного вище рішення суду, зокрема виконавчого листа № 2-365/2010 виданого 22.11.2010. З постанови вбачається, що документ вступив в законну силу 01.11.2010 та поданий на примусове виконання 12.10.2016. Пунктом 3 постанови визначено, що стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 106 745,91 грн. Також зазначено, що постанова може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження (а.с.6).

Постановою державного виконавця Приморського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Шевченко В.Д. від 13.10.2016 по ВП № 52643353, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів. Також зазначено, що дана постанова може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження (а.с.8).

Постановою державного виконавця Приморського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Шевченко В.Д. від 30.06.2017 по ВП № 52643353, виконавчий лист № 2-365/2010 виданий 22.11.2010 Приморським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ боргу в розмірі 1 067 459,17 грн. повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.9). Враховуючи положення Закону України Про виконавче провадження строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив 30.06.2020.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 03.06.2020 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться дані щодо накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 Номер запису про обтяження: 18813088 (спеціальний розділ). Підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника ВП № 52643353 видана 13.10.2016 державним виконавцем Приморського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Шевченко В.Д. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 33668360 від 01.02.2017 (а.с.11).

На заяву ОСОБА_1 про скасування арешту, 24.02.2020 Приморський РВ ДВС Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) надав відповідь з якої вбачається, що на виконанні перебувало ВП № 52643353 по примусову виконанню виконавчого листа № 2-365/2010 виданого 22.11.2010 Приморським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ боргу в розмірі 1 067 459,17 грн. 13.06.2016 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам. При проведенні виконавчих дій виконавцем в межах Закону України Про виконавче провадження накладено арешт та заборонено відчуження будь-якого майна боржника. 30.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . На момент завершення виконавчого провадження, виконавчий збір та витрати не стягнуті. Станом на 24.02.2020 виконавчий документ повторно на виконання не надходив. На виконанні відсутні інші виконавчі документи у відношенні ОСОБА_1 (а.с.13).

На звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АТ ПУМБ надав відповідь з якої вбачається, що банк не має до ОСОБА_1 претензій, оскільки вже реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та прийняв у власність будинок загальною площею 267,3 кв.м., житловою площею 137,7 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 2324810100:08:001:0017, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , чим задовольнив свої вимоги як кредитора за кредитним договором № 6234421 від 06.06.2008 та Додаткової угоди до нього №7597911 від 30.04.2009 (а.с.15).

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним

Положення цього конституційного принципу закріплені у ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частинами 1 та 3 статті 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , (в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачеві) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За змістом ст. 40 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачеві), у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що така постанова державним виконавцем винесена не була.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження такі виконавчі документи, як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди - підлягають примусовому виконанню.

Аналізуючи норми Закону України Про виконавче провадження слід дійти до висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору, виступає як виконавчий документ та до неї застосовуються вимоги відповідно до Закону України Про виконавче провадження , зокрема про строки пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Частина 1 статті 12 Закону України Про виконавче провадження чітко зазначає, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно із статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Оцінюючи докази по даній справі, які були добуті та дослідженні в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що при розгляді справи встановлено, що відкритого виконавчого провадження в якому б позивач виступав стороною боржника немає, а постанови про стягнення з нього виконавчого збору не виносилось, тому заявлені позовні вимоги слід задовольнити.

Вимог про стягнення судового збору позивач не висуває, тому це питання суд не розглядає.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 9, 10, 12, 18, 141, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк , про скасування арешту та заборони відчуження майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зазначений в постанові Приморського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 13.10.2016, при примусовому виконанні, виконавчого листа № 2-365/2010 від 22.11.2010, виданого Приморським районним судом Запорізької області.

Скасувати обтяження за № 18813088 (спеціальний розділ): арешт нерухомого майна ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33668360 від 01.02.2017, вид обтяження: арешт нерухомого майна, державний реєстратор: Шевченко Віра Дмитрівна, Приморський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка

Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка

18.08.20