Справа № 329/517/20
Провадження № 3/329/286/2020
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2020 року смт Чернігівка
Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Богослова А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Сивак В.Г.,
прокурора - Макаренка Д.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вчитель математики Комунального закладу «Чернігівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» Запорізької обласної ради, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до п.1 примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» .
Згідно з п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Відповідно до абзацу 10, 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього закону, зобов`язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.
Так, відповідно до даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та єдиним підписантом КЗ «Чернігівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» Запорізької обласної ради (ЄДРПОУ - 24904155), заснованої Запорізькою обласною радою, є ОСОБА_1 .
Так, 01.03.2018 головою Запорізької обласної ради ОСОБА_2 з ОСОБА_1 продовжено контракт, згідно з яким останнього призначено на роботу до КЗ «Чернігівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» на посаду директора строком до 15.04.2020.
Згідно з положеннями ч.2 ст.81 Цивільного кодексу України, юридичною особою публічного права визначається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування.
Таким чином, КЗ «Чернігівська спеціальна загальноосвітня школа -інтернат I-III ступенів» Запорізької обласної ради, є юридичною особою публічного права, а ОСОБА_1 , будучи керівником, відповідно до п.1 примітки до ст.172-7 КУпАП та п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-7 КУпАП.
Так, 03.09.2019, керівник КЗ «Чернігівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» Запорізької обласної ради, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні Комунального закладу, розташованого за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт Чернігівка, вул. Соборна, 409, діючи умисно, усвідомлюючи наявність реального конфлікту інтересів, не повідомив безпосереднього керівника про наявність реального конфлікту інтересів, при підписанні та видачі наказу по закладу № 94-к про встановлення собі педагогічного навантаження, як вчителю математики.
Враховуючи той факт, що вказане питання, а саме: встановлення собі педагогічного навантаження, відноситься до приватного інтересу ОСОБА_1 , то під час підписання зазначеного наказу, у останнього виникає реальний конфлікт інтересів.
При цьому, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом, зумовленим майновим інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення, не повідомив свого безпосереднього керівника, а саме Запорізьку обласну раду, про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні вказаного наказу.
Отже, керівник КЗ «Чернігівська спеціальна загальноосвітня школа I-III ступенів» Запорізької обласної ради ОСОБА_1 , порушив вимоги ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що дійсно підписав наказ №94-к від 03.09.2019, яким встановив собі та всім іншим педагогам школи-інтернату педагогічне навантаження. Пояснив, що мав на це право згідно положень Закону України Про загальну середню освіту , свого трудового контракту та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти. Встановив собі педагогічне навантаження в межах передбачених законодавством 9 годин на тиждень. Ніякого конфлікту інтересів в його діях не було.
Вислухавши думку прокурора, який наполягав на винуватості особи щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи та дослідивши документальні докази суд доходить до наступних висновків.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - це врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність уповноважених органів, яка спрямована на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. Така процедура має формалізований характер і повинна здійснюватися у суворій відповідності із законодавством.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення включає декілька стадій, визначених розділом IV КУпАП, у тому числі стадію складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У п.39 Рішення Європейського Суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі Лучанінова проти України від 09.06.2011, заява № 16347/02; у п.55 Рішення ЄСПЛ у справі Гурепка проти України від 06.09.2005, заява №61406/00, ЄСПЛ зауважив, що на процедуру у справах про адміністративні правопорушення повинні розповсюджуватися гарантії додержання прав і свобод особи такі ж самі, які і в кримінальному провадженні.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення був складений старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, тобто поліцейським. Отже на останнього покладався обов`язок надати докази винуватості особи, а також докази їх допустимості.
Діяльність поліції суворо регламентована законом.
Так, згідно ст.23 Закону України Про національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
З метою ведення єдиного обліку усіх правопорушень, як кримінальних так і адміністративних Наказом МВС України №100 від 08.02.2019 затверджений Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі-Порядок).
Згідно п.3 розділу І Порядку джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є: 1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень); 2) самостійно виявлені слідчим або іншою посадовою особою органу поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення; 3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні; 4) інше.
Відповідно до п.2 розділу IV Порядку заяви і повідомлення, у яких відсутні відомості про кримінальні правопорушення, що надійшли до міжрегіонального територіального органу поліції або його територіальних (відокремлених) підрозділів, служба діловодства цього органу або його територіальних (відокремлених) підрозділів реєструє та невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівникові або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду відповідно до Закону України Про звернення громадян або Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З аналізу зазначеного нормативно-правового акту випливає, що абсолютно усі заяви(повідомлення) про усі кримінальні та адміністративні правопорушення повинні реєструватися у відповідних підрозділах поліції.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів випливає, що жодна заява (повідомлення) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-1 КУпАП не реєструвалося в поліції. Відповідно старший оперуповноважений управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України збирав докази та склав протокол поза межами будь-якого провадження у справі про адміністративне правопорушення чи іншого зареєстрованого у встановленому порядку провадження, а тому протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази є недопустимими доказами.
Крім того, до матеріалів справи старшим оперуповноваженим долучені копії наказу Про встановлення педагогічного навантаження та надбавок №94/к від 03.09.2019, тарифікаційного списку від 05.09.2019, особового рахунку за 2018-2019 роки ОСОБА_1 , особової картки працівника №1 ОСОБА_1 ; інформації щодо використаних відпусток стосовно ОСОБА_1 від 11.12.2019, інформація щодо невикористаних відпусток ОСОБА_1 станом на 11.02.2020; посадова інструкція директора школи-інтернату від 03.03.2016; рішення Запорізької обласної ради від 01.03.2018; контракту між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_1 від 14.10.2010, додаткової угоди до нього №5 від 02.04.2018, №6 від 27.08.2018; відомостей про ознайомлення із Законом України Про засади запобігання і протидії корупції від 26.08.2011; листа голови Запорізької обласної ради від 06.12.2016; лист Запорізької обласної ради від 22.05.2020.
Проте жодних доказів, які б свідчили про дату, час, процесуальний спосіб їх отримання, тощо в матеріалах справи не має.
Натомість протокол про адміністративне правопорушення містить дату виявлення правопорушення 18.06.2020 . Як зазначено в протоколі саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надана оцінка зібраним доказам у сукупності, тому посадова особа, яка склала протокол вважає цей день датою виявлення правопорушення. Проте така дата не може бути датою виявлення правопорушення, оскільки оцінці зібраним доказам передувала процесуальна діяльність із зібрання таких доказів, яка, як встановлено вище, відбувалася поза межами провадження у справі про адміністративне правопорушення або іншого зареєстрованого у встановленому порядку провадження.
Отже зі змісту протоколу та доданих до нього доказів також неможливо встановити дійсну дату виявлення правопорушення.
Таким чином, суд дійшов до висновку про недопустимість доказів наданих на підтвердження вини особи.
Крім того, частиною 1 ст.172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частиною 2 цієї статті - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до примітки ст.172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України Про запобігання корупції .
Згідно з пп. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VІІ Про запобігання корупції (далі - Закон №1700-VІІ) суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права.
Відповідно до ч.2 ст.81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Під час розгляду справи також було встановлено та не оспорювалося особою, щодо якої складений протокол, що дійсно на підставі рішення Запорізької обласної ради №7 від 01.03.2018 було продовжено дію контракту від 14.10.2010 із ним як з директором КЗ Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Запорізької обласної ради до 15.04.2020. В подальшому на підставі додаткової угоди №5 від 02.04.2018 контракт був викладений в новій редакції згідно якої він діяв з 14.10.2010 по 15.04.2020.
Відповідно до п.1.4 посадової інструкції від 03.03.2016 директор КЗ Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів ЗОР, безпосередньо підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Запорізькій обласній раді та, за галузевою спрямованістю, підвідомчий Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації у межах, встановлених чинним законодавством України, Статутом Закладу та контрактом.
Згідно з п.2.1 посадової інструкції директор КЗ Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів ЗОР керує діяльністю Закладу, здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників.
Відповідно до Статуту КЗ Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів ЗОР від 16.01.2014 директор закладу без доручення діє від імені закладу, представляє його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, судових інстанціях, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банку рахунки; керує діяльністю закладу, здійснює керівництво педагогічним колективом, та виконує інші повноваження.
Таким чином, ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, наділений організаційно-розпорядчими обов`язками, а отже та суб`єктом правопорушень статті 172-7 КУпАП.
Згідно з абзацами 10, 11 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1700-VІІ особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Судом встановлено, що 03.09.2017 ОСОБА_1 видав наказ №94-к Про встановлення педагогічного навантаження та надбавок , яким встановив собі та іншим педагогам педагогічне навантаження. Навантаження ОСОБА_1 було встановлено у кількості 9-ти годин на тиждень з викладання предметів на 2019/2020 навчальний рік. Тим самим особа щодо якої складений протокол встановив собі підвищення заробітної плати за здійснення педагогічного навантаження.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України від 13.05.1999 № 651-XIV Про загальну середню освіту розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником.
Відповідно до п.3.8 контракту від 30.10.2014 та п.3.7 контракту від 30.10.2014, в редакції додаткової угоди від 27.08.2018 №2, керівникові дозволяється вести викладацьку роботу, але не більше 9 годин на тиждень, в порядку, встановленому п.91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102.
Згідно з п.91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102.91, керівні працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин та тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку).
Відповідно до п.1.5 контракту від 14.10.2010, п.1.7 посадової інструкції, п.4.5 Статуту, керівник закладу діє на засадах єдиноначальності.
Згідно з п.3.8 посадової інструкції директор закладу має право видання в межах своєї компетенції наказів і контроль за їх виконанням.
Таким чином, оскільки ведення ОСОБА_1 викладацької роботи передбачене умовами контакту та п.91 Інструкції №102, а ч.1 ст.25 Закону України від 13.05.1999 № 651-XIV йому встановлений обов`язок затверджувати розподіл педагогічного навантаження у підпорядкованому йому закладі, суд дійшов висновку про відсутність суперечностей між його приватним інтересом та його службовими повноваженнями, що впливало на об`єктивність або неупередженість прийняття ним наказів про встановлення собі педагогічного навантаження (реального конфлікту інтересів).
Враховуючи недопустимість наданих особою, яка склала протокол доказів, а також не встановлення належними, достатніми та допустимими доказами події адміністративного правопорушення та наявність його складу в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.172-7, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, через Чернігівський районний суд Запорізької області до Запорізького апеляційного суду.
Суддя А.В. Богослов
Суд | Чернігівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2020 |
Оприлюднено | 27.08.2020 |
Номер документу | 91134925 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Чернігівський районний суд Запорізької області
Богослов А. В.
Адмінправопорушення
Чернігівський районний суд Запорізької області
Покопцева Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні