ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2020 року м. Київ № 640/18102/19
Окружний адміністративний суд м. Києва в складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Вуличного комітету "Дніпровський" с. Дніпрове
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енерджи Дніпро"
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування дозволу,
встановив:
Вуличний комітет "Дніпровський" с. Дніпрове (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі також - відповідач), третя особа - ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" (надалі також - третя особа) про визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 №ДП 112182641225, визнання протиправним та скасування Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 №ДП 112182641225.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний Дозвіл на будівельні роботи видано з порушенням норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки на момент його видачі були відсутні результати оцінки впливу на довкілля, отримані відповідно до положень Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Також позивач стверджує, що під час видання Дозволу на будівельні роботи мали бути враховані результати оцінки впливу діяльності з будівництва на довкілля, які в свою чергу відповідно до положень Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оформлюються з урахуванням зауважень і пропозицій громадськості, видання Дозволу з порушенням встановленого порядку, за відсутності результатів оцінки впливу на довкілля призвело до порушення прав позивача на громадські обговорення та висловлення своїх зауважень і пропозицій до такого будівництва.
Відповідачем на адресу суду подано письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
Третьою особою на адресу суду подано письмові пояснення на адміністративний позов, в яких третя особа просила в задоволенні позову відмовити.
Позивачем на адресу суду подано заяву про уточнення позовних вимог (виправлення описки у прохальній частині адміністративного позову), в якій він просить читати прохальну частину адміністративного позову в редакції даної заяви.
Також позивачем на адресу суду подано відповідь на відзив та заперечення на письмові пояснення третьої особи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.
21.09.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, видано ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" дозвіл на будівельні роботи № ДП 112182641225 щодо об`єкту будівництва: Нове будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних аерацій встановленою потужністю 4,8МВт Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський р-н (за межами населеного пункту), Дніпропетровська область; 1221486200:01:114:0003; Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Новоолександрівка, інше Новоолександрівська сільська рада, 0 .
Вважаючи дії відповідача та виданий Дозвіл на проведення будівельних робіт протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та правомірність видачі оскаржуваного Дозволу на проведення будівельних робіт, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частинами 1 та 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.97 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані дії та оскаржуваний Дозвіл на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225, суд вказує, що принцип обґрунтованості дій та рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що дії та рішення повинні прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, дії та рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості дій та рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, дії та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який, зокрема, визначає правові підстави для видачі дозволу на виконання будівельних робіт, компетенцію органів державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час видачі дозволів на виконання будівельних робіт, а також відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно частини 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" станом на день видачі Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225 (далі Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності") встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
На підставі дослідження матеріалів справи судом встановлено, що об`єкт будівництва щодо якого видано оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт відноситься до об`єкту з середніми наслідками - СС2, тому право виконувати будівельні роботи у замовника в даному випадку виникає відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" після видачі замовнику (яким є третя особа у даній справі) дозволу на виконання будівельних робіт.
Статтею 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" врегульовано порядок видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
За частиною 3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
В силу частини 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
За пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
В силу частини 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
На думку відповідача, для отримання Дозволу на проведення будівельних робіт третя особа не зобов`язана була надавати висновок з оцінки впливу на довкілля, отриманий за процедурою визначеною Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", оскільки планова діяльність третьої особи не підпадає під вимоги щодо обов`язкового проведення оцінки впливу на довкілля.
В поясненнях третьої особи щодо позову вказано, що на момент подачі заяви на видачу дозволу на виконання будівельних робіт діяльність ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" не підпадала під Закон України "Про оцінку впливу на довкілля", оскільки обсяг виробництва передбачався менше ніж 100 тонн на добу.
Проте, відповідачем та третьою особою не надано доказів того, що обсяг виробництва передбачався менше ніж 100 тонн на добу.
Таким чином, суд не погоджується з даними доводами відповідача та третьої особи, адже як встановлено судом, планована діяльність третьої особи передбачає будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних вод, яка обробляє шлам очищення стічних вод в кількості 2200 м.куб./добу (2200 т/добу) та курячий послід в кількості до 140 т/добу, що вбачається:
- з пункту 2, пункту 5 та пункту 9 повідомлення ТОВ БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, опублікованим відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та "Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1026, у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля за посиланням http://eia.menr.gov.ua/places/view/4361 та опублікованим в газеті Зоря № 34 (733) від 21.08.2019 та газеті Лица № 34 (1370) від 21.08.2019;
- Експертним звітом щодо розгляду проектної документації від 19.07.2018 № 872-Е-18/А та додатком до нього;
- інформацією наданою КП "Водоканал" від 03.03.2020 № 26/11-14 про вагу у тонах одного метра кубічного осаду (шламу) стічних вод (вага 1 м.куб осаду складає 1 тону) та добовий об`єм сирого осаду (шламу) стічних вод у метрах кубічних та у тонах, виробленого Центральною станцією аерації (550,2 м.куб (550,2 т) - 2201 м.куб (2201т)) та Лівобережною станцією аерації (538 м.куб (538 т) - 984 м.куб. (984 т)).
За частиною 1 ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Види відходів визначені Державним класифікатором України ДК 005-96 Класифікатор відходів , затвердженим і введеним в дію наказом Держстату України від 29.02.1996 № 89.
Розділ Б.8 вказаного Класифікатору включає группу 90 ВІДХОДИ ВТОРИННІ ВІД НАДАННЯ ПОСЛУГ ЗІ ЗБИРАННЯ, ВИДАЛЕННЯ ТА ОБРОБЛЕННЯ ВІДХОДІВ , до якої включено відходи від функціонування обладнання для оброблення відходів та установок для очищення вод стічних (901).
Зокрема за кодом 9030 у Класифікаторі значаться Відходи від функціонування установ для очищення вод стічних, не позначені іншим способом.
А за кодом 9030.2.9.05 у Класифікаторі значиться Шлам від очищення вод стічних комунальних (міських).
Таким чином, судом встановлено, що планована діяльність третьої особи передбачає будівництво об`єкту, що здійснюватиме перероблення відходів - осаду (шламу), який є результатом очищення стічних вод існуючої очисної споруди Дніпропетровського району і попередньо згущений шлам (осад) стічних вод у обсязі - 2200 м.куб./добу (2200 т/добу).
В цей же час, у відповідності з пунктом 8 ч. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше - вказує про обов`язкове здійснення оцінки впливу на довкілля таких об`єктів.
Оскільки, планована діяльність третьої особи передбачає будівництво об`єкта, який підпадає під пункт 8 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а також виходячи з положень частин 3 та 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняттю рішення про провадження планованої діяльності - видачі Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225, обов`язково мала передувати процедура "Оцінки впливу на довкілля", результати якої повинні були враховуватись відповідачем при прийнятті рішення щодо видачі оскаржуваного Дозволу на будівельні роботи.
Також, суд бере до уваги, що оскільки планована діяльність третьої особи передбачає будівництво електростанції з переробки у тому числі курячого посліду в кількості 140 т/добу з метою отримання електроенергії, то планована діяльність передбачає будівництво установок для промислової утилізації відходів тваринництва - курячого посліду. При цьому відповідно до Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною (далі - побічні продукти тваринного походження), - туша або частини туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною (пункт 13 ч. 1 ст. 1 Закону); гній - будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї (пункт 3 ч. 1 ст. 1 Закону), який за пунктом 6 ч. 1 ст. 12 того ж Закону є побічним продуктом тваринного походження, що належить до ІІ категорії; утилізація побічних продуктів тваринного походження - використання побічних продуктів тваринного походження як матеріальних ресурсів до або після здійснення оброблення, переробки, а також спалення з отриманням теплової енергії, пари, гарячої води тощо (пункт 21 ч. 1 ст. 1 Закону). У зв`язку із наведеним планована діяльність третьої особи також підпадає під пункт 2 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - "установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва".
Крім того, судом встановлено, що планована діяльність третьої особи передбачає будівництво у складі об`єкту сховища шламу - напівзаглибленого циліндричного монолітного залізобетонного резервуару відкритого типу, а також будівництво резервуарів для змішування шламу та згущення шламів (що доводиться Експертним звітом щодо розгляду проектної документації від 19.07.2018 № 872-Е-18/А та додатком до нього, зокрема на сторінці 9 додатку), тобто будівництво "шламонакопичувачів", у зв`язку із чим планована діяльність третьої особи також підпадає під пункт 11 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - "шламонакопичувачі".
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що будівництво об`єкта - Нове будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних аерацій встановленою потужністю 4,8МВт Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський р-н (за межами населеного пунтку), Дніпропетровська область; 1221486200:01:114:0003; Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Новоолександрівка, інше Новоолександрівська сільська рада, 0 - підпадає під плановану діяльність зазначену у:
- пункті 8 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - "операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше", оскільки планована діяльність третьої особи передбачає будівництво електростанції з переробки шламу стічних вод в кількості 2200 т/добу та курячого посліду в кількості до 140 т/добу;
- пункті 2 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва , оскільки планована діяльність третьої особи передбачає будівництво електростанції з переробки у тому числі курячого посліду в кількості 140 т/добу;
- пункті 11 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - шламонакопичувачі - що доводиться Експертним звітом щодо розгляду проектної документації від 19.07.2018 № 872-Е-18/А та додатком до нього, зокрема на сторінці 9 додатку, з яких вбачається, що планована діяльність передбачає у тому числі будівництво у комплексі сховища шламу - напівзаглибленого циліндричного монолітного залізобетонного резервуару відкритого типу, а також будівництво резервуарів для змішування шламу та згущення шламів.
З даного приводу суд зазначає, що планована діяльність - будівництво об`єкта - Нове будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних аерацій встановленою потужністю 4,8МВт Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський р-н (за межами населеного пунтку), Дніпропетровська область; 1221486200:01:114:0003; Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Новоолександрівка, інше Новоолександрівська сільська рада, 0 підлягала обов`язковій оцінці впливу на довкілля за процедурою визначеною Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Згідно частини 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з положень частини 3 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Дозвіл на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225 підлягав видачі лише після долучення до проектної документації на будівництво результатів оцінки впливу на довкілля та їх подання разом із заявою для отримання Дозволу на будівельні роботи.
Проте, як встановлено судом при зверненні із заявою для отримання Дозволу на будівельні роботи третя особа не виконала вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - не долучила до заяви про отримання Дозволу на будівельні роботи результатів оцінки впливу на довкілля, що є порушенням норм статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підставою для відмови у видачі Дозволу на будівельні роботи (пункт 1 ч. 4 ст. 37 вказаного Закону).
За частиною 4 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля").
В силу частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як суб`єкт владних повноважень, що за нормами статті 19 Конституції України будучи зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, під час вирішення питання про видачу Дозволу на будівельні роботи ТОВ Біо Енерджи Дніпро на підставі п. 1 ч. 4 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" був зобов`язаний відмовити третій особі у видачі дозволу на виконання будівельних робіт через неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуваний Дозвіл на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225 виданий з порушенням норм ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 3, ст. 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", що є підставою для визнання дій протиправними та скасування Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225.
Суд бере до уваги, що позивач є органом самоорганізації населення - створеним відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про органи самоорганізації населення", рішення Новоолександрівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровської області № б/н від 10.10.2006, зареєстрованим у встановленому порядку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про органи самоорганізації населення" органу самоорганізації населення у межах території його діяльності під час його утворення можуть надаватися такі повноваження, серед іншого, сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами; організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо; з цією метою можуть створюватися тимчасові або постійні бригади, використовуватися інші форми залучення населення; та інше.
Аналогічні повноваження закріплені у Положенні Вуличного комітету "Дніпровський" с. Дніпрове. Також, відповідно до Положення Вуличний комітет "Дніпровський" с. Дніпрове створено на невизначений термін, та поширює свою діяльність на територію будинків №№ 2, 4, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 22, 28, 29, 30, 33, 34, 36, 37, 38, 41, 46, 48, 51, 61, 62, 63, 64, 66, 69, 70, 73, 78, 80, 82, 83, 84, 86, 89, 90, 91, 92, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101/1, 101/2, 102,103,105, 106, 110, 114 вулиці Центральна с. Дніпрове Дніпропетровської області.
Згідно загальновідомих обставин (відомостей з Публічної кадастрової карти, яка розміщена за посиланням https://newmap.land.gov.ua/?cc=3909105.1872993982,6162971.021340638&z=14&l=&bl=dzk_overview_test) земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:114:0003, на забудову якої видано оскаржуваний Дозвіл, розташовується неподалік с. Дніпрове Дніпропетровської області, яке підпорядковане Новоолександрівській сільській раді, та відповідно неподалік будинків №№ 2, 4, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 22, 28, 29, 30, 33, 34, 36, 37, 38, 41, 46, 48, 51, 61, 62, 63, 64, 66, 69, 70, 73, 78, 80, 82, 83, 84, 86, 89, 90, 91, 92, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101/1, 101/2, 102,103,105, 106, 110, 114 вулиці Центральна с. Дніпрове Дніпропетровської області.
За положеннями статті 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" серед основних принципів охорони навколишнього природного середовища є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; обов`язковість оцінки впливу на довкілля; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до екологічних прав громадян України віднесено безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля.
За статтею 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
Суд звертає увагу, що Відповідно до Постанови Верховного суду від 28.08.2019 по справі № 539/369/19 (провадження № 61-10863св19) Верховний суд зазначив наступне: Орхуська конвенція встановлює, що забезпечення дотримання екологічного законодавства - це не лише обов`язок природоохоронних органів, але й громадськості, яка також покликана відігравати цілком визначену роль. Згідно з Орхуською конвенцією сторони повинні гарантувати, щоб представники громадськості могли безпосередньо забезпечити дотримання закону в разі дій або бездіяльності як з боку приватних осіб, так і з боку державних органів. Крім того, представники громадськості можуть оскаржувати дії або бездіяльність державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство. Під бездіяльністю в цьому випадку розуміється нездатність здійснити чи забезпечити дотримання природоохоронного законодавства іншими державними органами або приватними суб`єктами діяльності…
Відповідно до Керівних принципів щодо забезпечення доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень в галузі охорони навколишнього середовища (Софія, 23-25 жовтня 1995 року) (Софійські принципи) громадськість повинна мати доступ у міру необхідності до адміністративних і судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і державних органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.
З наведеного вбачається, що кожен має право на представництво у суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17, ..Велика Палата Верховного Суду вважає, що МБО "Екологія-Право-Людина" є природоохоронною організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України Про охорону навколишнього природного середовища , Про громадські об`єднання , Про благодійну діяльність та благодійні організації ), а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що, відмовляючи в позові в цій справі, суди застосували обмежене тлумачення чинного законодавства, частиною якого є Орхуська конвенція, проігнорувавши, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості, яким у цьому випадку є МБО Екологія-Право-Людина .
Таким чином, суд доходить до висновку, що позивач мав достатньо правомочностей на подання адміністративного позову з огляду на те, що планована діяльність в будь-якому випадку передбачає можливий негативний вплив на навколишнє середовище, а здійснення відповідної планової діяльності без усіх необхідних процедур, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" є порушенням екологічних прав суспільства, а відповідно до норм міжнародного екологічного законодавства та позиції Верховного Суду, кожен має право на представництво у суді екологічних інтересів суспільства.
Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.75 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), п. п. 2836, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Поряд з цим, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до з`ясування обставин, які не були безпосереднім предметом перевірки, проте впливають на правильність визначення спірних правовідносин.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності видачі оскаржуваного Дозволу на виконання будівельних робіт.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі Дозволу на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225, замовником за яким є ТОВ БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО ЄДРПОУ 41304028 щодо об`єкту будівництва: Нове будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних вод станцій аерацій встановленою потужністю 4,8МВт Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський р-н (за межами населеного пункту), Дніпропетровська область , місце розташування об`єкта будівництва: 1221486200:01:114:0003, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Новоолександрівська сільська рада .
Визнати протиправним та скасувати Дозвіл на будівельні роботи від 21.09.2018 № ДП 112182641225 виданий Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, замовником за яким є ТОВ БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО ЄДРПОУ 41304028 щодо об`єкту будівництва: об`єкт будівництва Нове будівництво біогазової електростанції з переробки осаду стічних вод станцій аерацій встановленою потужністю 4,8МВт Новоолександрівська сільська рада, Дніпровський р-н (за межами населеного пункту), Дніпропетровська область , місце розташування об`єкта будівництва: 1221486200:01:114:0003, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Новоолександрівська сільська рада .
Присудити на користь Вуличного комітету "Дніпровський" с. Дніпрове (52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, село Дніпрове, вулиця Центральна, будинок 87, код ЄДРПОУ 34837078) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати в сумі 3842,00 грн.
Позивач: Вуличний комітет "Дніпровський" с.Дніпрове (52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, село Дніпрове, вулиця Центральна, будинок 87, код ЄДРПОУ 34837078).
Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, код ЄДРПОУ 37471912).
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Біо Енерджи Дніпро (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Космічна, буд. 49Б, код ЄДРПОУ 41304028)
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону N 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2020 |
Оприлюднено | 26.08.2020 |
Номер документу | 91139791 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Смолій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні