Ухвала

від 20.08.2020 по справі 640/19323/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

20 серпня 2020 року м. Київ № 640/19323/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову подану позивачем в адміністративній справі за позовом Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Правозахисна спілка інвалідів" (01030, м.Київ, вул.Леонтовича, 5,, офіс 405-406, код ЄДРПОУ 38464335) до Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00031101), третя особа Міністерство соціальної політики України (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) про визнання протиправною та скасування постанови від 14.03.2018 №183,

встановив:

Всеукраїнська громадська організація інвалідів "Правозахисна спілка інвалідів" (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач), третя особа - Міністерство соціальної політики України (надалі - третя особа), в якому просить суд:

визнати постанову Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №183 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих" протиправною та нечинною".

На адресу суду позивачем подано клопотання про забезпечення шляхом зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №183 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих".

Частинами першою, другою та третьою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, з аналізу наведених норм права суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В обґрунтування необхідності вжити заходи забезпечення позову заявник зазначає, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову не врахував принцип недискримінації в частині забезпечення рівності прав і свобод, а також рівних можливостей осіб з інвалідністю та громадських організацій осіб з інвалідністю. Відповідач безпідставно, несправедливо та у дискримінаційний спосіб надав перевагу двом громадським організаціям осіб з інвалідністю в отриманні без конкурсу 47,86 млн. грн., що складає 72% від загального розміру фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів.

Розглянувши докази та доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, заявником не надано суду достатніх доказів в обґрунтування заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ознаки протиправності оскаржуваної постанови підлягає встановленню при вирішенні справи по суті.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 150, 151, 153, 154, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій