Рішення

від 25.08.2020 по справі 910/6793/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2020Справа № 910/6793/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали у порядку спрощеного позовного провадження господарської справи

за позовом Держаного підприємства Дослідне господарство Еліта Миронівського

інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних

наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Екстра ОПТ

про стягнення 72.720,00 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

18.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Держаного підприємства Дослідне господарство Еліта Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю Екстра ОПТ про стягнення 72.720,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір, шляхом виставлення відповідачем рахунку-фактури № 473 від 25.02.2020 та його часткової сплати позивачем у розмірі 72.720,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4832 від 25.02.2020. Відповідно до домовленості між сторонами, відповідач був зобов`язаний поставити відповідачу партію Нітроамофоски (Азофоски) NPK 16:16:16. У зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено відповідний товар, позивач звернувся до останнього з вимогою від 06.03.2020, яку відповідачем виконано не було. В подальшому позивачем були направлені відповідачу лист № 20 від 11.03.2020 та претензія № 22 від 23.03.2020 про відшкодування збитків у розмірі 72.720,00 грн. Враховуючи те, що відповідачем не було повернуто позивачу кошти, позивач звернуся до суду з вимогою стягнути з відповідача 72.720,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6793/20 від 25.05.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

11.06.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/6793/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.06.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105474381010 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, офіс 428, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 21.05.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 18.06.2020 (номер відправлення 0105474381010) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 29.06.2020 з позначкою інші причини .

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що інформація стосовно розгляду судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про розгляд справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 18.06.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом рішення у справі прийнято з перевищенням строку, встановленого вказаною вище нормою, проте у розумний строк, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Екстра-ОПТ було виставлено Держаному підприємству Дослідне господарство Еліта рахунок-фактуру № 00473 від 25.02.2020 на суму 242.400,00 грн за товар: нітроамофоски (Азофоски) NPK 16:16:16, у кількості 24.000 тонн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно платіжного доручення № 4832 від 25.02.2020 перераховано відповідачу кошти в розмірі 72.720,00 грн (30% від загальної вартості товару - 242.400,00 грн) з призначенням платежу - часткова оплата за нітроамофоску зг. рах. № 473 від 25.02.2020.

Спір виник внаслідок того, що відповідач поставку товару позивачу не здійснив, а тому сплачені позивачем кошти є збитками позивача та підлягають поверненню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Здійснення позивачем оплати рахунку № 00473 від 25.02.2020 в сумі 72.720,00 грн свідчить про прийняття пропозиції щодо придбання товару.

Таким чином, вищенаведеними обставинами підтверджується, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивачем 06.03.2020 на адресу відповідача було надіслано вимогу № 19 від 06.03.2020, в якій позивач просив поставити товар.

Матеріали справи свідчать, що відповідач досі товар позивачу не поставив.

Позивач вважає, що сплачені ним за договором кошти в розмірі 72.720,00 грн є збитками, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.ст. 611, 623 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов`язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Сплачені позивачем відповідачу згідно рахунку-фактури № 00473 від 25.02.2020 кошти в сумі 72.720,00 грн за правовою природою є попередньою оплатою товару, а не збитками позивача.

Згідно зі ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухвалені рішення суд, окрім іншого, вирішує таке питання як, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин.

Підставою позову є фактичні обставини, якими сторона обґрунтовує свою вимогу. Невірне посилання позивачем на законодавство в обґрунтування своїх позовних вимог не є достатньою підставою для відмови у позові, оскільки суд не позбавлений можливості самостійно визначити норми, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати або передання товару або повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Позивачем на адресу відповідача 12.03.2020 було надіслано вимогу № 20 від 11.03.2020 (простою кореспонденцією), в якій позивач просив, у зв`язку з не поставленням товару, повернути грошові кошти в сумі 72.720,00 грн.

Проте, конверт разом з вказаним листом було повернуто позивачу поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 24.03.2020 з позначкою за закінченням встановленого терміну зберігання .

В подальшому позивач 24.03.2020 направив відповідачу претензію № 22 від 23.03.2020 (рекомендованою кореспонденцією за № 0885300018868), в якій позивач просив повернути грошові кошти в сумі 72.720,00 грн.

Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що поштове відправлення за номером 0885300018868 не вручено відповідачу та 08.04.2020 повернуто за зворотною адресою.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 72.720,00 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Держаного підприємства Дослідне господарство Еліта Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Екстра ОПТ (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, офіс 428, код ЄДРПОУ 42879072) на користь Держаного підприємства Дослідне господарство Еліта Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (08853, Київська область, Миронівський район, с. Центральне, 68, код ЄДРПОУ 04687301) 72.720 (сімдесят дві тисячі сімсот двадцять) грн 00 коп. основного боргу, 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова