Рішення

від 18.08.2020 по справі 902/475/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2020 р. Cправа № 902/475/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Німенко О.І.,

За участю представників

позивача Денисов М.Д., ордер серія АЕ №1022225 від 06.05.2020 (в режимі ВКЗ);

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Триумфарм" (вул. Набережна, 1, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська обл., 51100; вул. Набережна Перемоги, 1Н, м. Дніпро, 49094)

до :Громадської організації "Варта Допомоги" (вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 32500 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Триумфарм" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадської організації "Варта Допомоги" про стягнення 32500,00 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару №АВ/1708 від 26.03.2020, в частині поставки товару.

Ухвалою суду від 13.05.2020 відкрито провадження у справі № 902/475/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.06.2020.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої судом відмовлено з підстав викладених в ухвалі суду від 13.05.2020.

20.05.2020 до суду від відповідача надійшла заява про перенесення підготовчого засідання на іншу дату.

22.05.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 22.05.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначивши відповідальним за проведення відеоконференції Дніпровський апеляційний суд.

Ухвалою від 25.05.2020 задоволено клопотання представника позивача адвоката Денисова М.Д. б/н від 22.05.2020 про проведення судового засідання 09.06.2020 в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення відеоконференції визначено Дніпровський апеляційний суд.

Відповідно до службової записки в.о. керівника апарату суду №93/2020 від 09.06.2020 на ім`я головуючого судді, судове засідання 09.06.2020 в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою звукозаписуючої техніки не відбулось, у зв`язку з технічною проблемою, а саме перевищеною кількістю користувачів у мережі.

Ухвалою від 09.06.2020 відкладено підготовче засідання на 30.06.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

15.06.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 12.06.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначивши відповідальним за проведення відеоконференції Дніпровський апеляційний суд.

Ухвалою від 16.06.2020 задоволено клопотання представника позивача адвоката Денисова М.Д. б/н від 12.06.2020 про проведення судового засідання 30.06.2020 в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення відеоконференції визначено Дніпровський апеляційний суд.

Ухвалою від 30.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 31.07.2020, з 31.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/475/20 для судового розгляду по суті на 18 серпня 2020 р. Крім того, Задоволено клопотання представника позивача адвоката Денисова М.Д. про проведення судового засідання 18.08.2020 в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення відеоконференції визначено Дніпровський апеляційний суд.

На визначену судом дату, в режимі відеоконференції, з`явився представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000 . Конверти з ухвалами повернуті до суду з відмітками поштового відділення За закінченням встановленого строку зберігання .

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи . Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах . Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Крім того, про розгляд даної справи в суді відповідач обізнаний, що стверджується заявою від 20.05.2020 підписаною Сіваєвим В.М, який згідно довідки з ЄДР є керівником відповідача.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач не повідомив суду про неможливість прибути у судове засідання, не наполягав на відкладенні розгляду справи через запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.08.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Триумфарм" (позивач, в договорі Покупець) та Громадською організацією "Варта Допомоги" (відповідач, в договорі Постачальник) було укладено договір поставки товару № АВ/1708 від 26.03.2020 р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця трьохшарові захисні маски №203 (надалі - Товар ), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Загальна кількість Товару становить 5(п`ять) тисяч шт., кожна партія Товару визначається передплатою на безготівковий рахунок Постачальника. Точна кількість, найменування, асортимент та комплектація товару погоджується та визначається Сторонами та додатковою угодою яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).

Товар по даному Договору постачається партіями, згідно укладених видаткових накладних та Специфікації. На кожну партію Товару Постачальник надає Сертифікат якості (п. 1.3. Договору).

Загальна сума договору становить 65000 гривень вартості Товару. Кількість всього поставленого Товару за Договором становить суму кількості поставленого Товару за всіма операціями (згідно видаткових накладних, що засвідчують кожну операцію). Всі партії Товару, отримані Покупцем від Постачальника, в період дії даного Договору є такими, що отримані згідно даного Договору (п. 1.4.,1.5. та 1.6. Договору).

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах FCA (Інкотермс 2010) - склад Продавця, якщо інше не передбачено письмовою домовленістю Сторін. Строк поставки Товару становить 7 (сім) робочих днів з дати оплати рахунку, якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (п. 2.1. Договору).

Датою поставки і датою переходу права власності на партію Товару є дата фактичної передачі Товару, що засвідчується підписанням видаткової накладної уповноваженими представниками Сторін (представник за довіреністю або підпис директора, що скріплений печаткою (за наявності) (п. 2.2. Договору).

Приймання Товару за кількістю і якістю здійснюється на складі Покупця на підставі відповідної видаткової накладної. Партія Товару вважається прийнятою Покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної (п. 2.5. Договору).

Оплата Товару за даним договором здійснюється в безготівковому порядку. Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 5 банківських днів на умовах 50% передплати. Датою розрахунку є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець має право здійснити попередню оплату замовленої партії Товару за погодженням з Постачальником (п. 3.1. - 3.4. Договору).

Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін шляхом складання письмового документу (5.1. Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і дії до 31.12.2020 року, але у будь якому разі до остаточного розрахунку за поставлений товар (п.7.1. Договору).

Закінчення строку дії цього Договору, як і його розірвання, не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань, взятих на себе до закінчення чи розірвання Договору ( п. 7.4. Договору).

На виконання умов договору, відповідачем 26.03.2020 виставлено рахунок № 16 від 26.03.2020 на суму 65000,00 грн.

Позивач, на виконання умов договору, здійснив 50% передплати, що стверджується платіжним дорученням №266 від 27.03.2020 на суму 32500,00 грн.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, поставка товару мала відбутися не пізніше 07.04.2020 року. Натомість, у зазначену дату Відповідачем не було поставлено товар згідно з Договором.

08.04.2020 в порядку перемовин між сторонами, директором відповідача Сіваєвим В.М. було підписано Гарантійний лист вих. №2 на ім`я низки товариств, у тому числі і позивача, відповідно до якого відповідач гарантує поставку замовленої за Договором продукції або повернення отриманих грошових коштів протягом чотирнадцяти банківських днів.

Разом з тим поставка товару не відбулась.

15.04.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію №06 про неналежне виконання зобов`язань за Договором поставки товару № АВ/1708 від 26.03.2020 р.

Вказану претензію відповідачем проігноровано та не надано жодної відповіді.

22.04.2020 на електронні пошти відповідача, позивачем повторно направлено претензію про неналежне виконання зобов`язань. Дане відправлення було також проігноровано Відповідачем.

Станом на момент звернення до суду відповідач не виконав узяті на себе зобов`язання за договором поставки товару № АВ/1708 від 26.03.2020 р.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару на суму 32500,00 грн.

Відповідачем зазначені обставини жодним чином не спростовані.

Вище викладені обставини, стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору, позивач перерахував відповідачу попередню оплату за договором, що складає 32500,00 грн. та підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 266 від 27.03.2020 (а.с.14).

У свою чергу, відповідачем не здійснено поставки товару відповідно до умов договору поставки товару № АВ/1708 від 26.03.2020 р.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 ГК України).

Як зазначалось вище, позивач звертався до відповідача з претензією № 06 від 15.04.2020 в якій вимагав негайно здійснити поставки товару, відповідно до умов Договору, або повернути грошові кошти сплачені ТОВ Тріумфарм , в повному обсязі (а.с. 16-18).

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання договору поставки або повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 32500,00 грн. не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Варта Допомоги" (вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 35996782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триумфарм" (вул. Набережна, 1, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська обл., 51100; вул. Набережна Перемоги, 1Н, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42888286) 32500,00 грн. - попередньої оплати та 2102,00 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 26 серпня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул. Набережна, 1, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська обл., 51100; вул. Набережна Перемоги, 1Н, м. Дніпро, 49094)

4 - відповідачу (вул. Гоголя, буд. 1, кв. 27, м. Вінниця, 21000)