Рішення

від 25.08.2020 по справі 910/6438/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2020Справа № 910/6438/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" пл.Троїцька буд.2, м. Дніпро,49000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ" вул. Пшенична, буд.9, м.Київ, 03680

про стягнення 221 749,76 грн.

Представники учасників справи: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" 07.05.2020 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ" про стягнення 221 749,76 грн., а саме 211 666,59 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 6203,17 грн. простроченої заборгованості за процентами, 0,14 грн. комісії, 3813,84 грн. пені за прострочення строків повернення кредиту, 66.02 грн. пені за прострочення строків повернення відсотків.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами Договору № 60.06.000600 про надання овердрафту від 10.04.2019 року в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нарахована пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2020 року, за результатами розгляду заяви позивача № 697 від 20.05.2020 року щодо усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/6438/20 та з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за відсутності клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, господарським судом на підставі ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/6438/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, а також заяв та клопотань процесуального характеру окрім наявних в матеріалах справи, від позивача на час розгляду справи до суду не надходило.

Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення; днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 12.05.2020 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: вул. Пшенична, буд. 9, м. Київ, 03680, та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим ухвала суду від 12.05.2020 року повернута відділенням поштового зв`язку 30.06.2020 року неврученою відповідачу у зв`язку за закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/6438/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 31.03.2020, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Судом прийнято до уваги, що Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" та змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", та змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів № 424 від 29.05.2020 та № 641 від 22.07.2020, установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на усій території України карантин.

Також судом враховано положення постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" щодо введення адаптивного карантину, враховуючи постанови Кабінету Міністрів України № 477 від 12.06.2020 року, № 480 від 12.06.2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року та постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року №435 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392", якою передбачено послаблення частини карантинних обмежень, зокрема, починаючи з 11.05.2020 року відновлено діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів, з 22.05.2020 року відновлено роботу громадського транспорту, а з 25.05.2020 року - роботу метрополітенів.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України № 435 від 03.06.2020 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 та запроваджено наступний етап послаблення карантинних заходів.

За приписами пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції від 02.04.2020, із змінами внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 17.07.2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Пунктом 2 Перехідних положень вказаного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, процесуальні строки, що були продовжені на час дії карантину, закінчилися 06.08.2020.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до ст. 165 ГПК України після закінчення дії карантинних обмежень та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Терекс Трейдінг" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, зважаючи на прийняття Урядом України рішення про пом`якшення режиму карантину, введеного у зв`язку з поширенням короновірусу COVID-19, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 10 квітня 2019 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (банк за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терекс Трейдінг" (позичальник за договором, відповідач у справі) укладено договір про надання овердрафту № 60.06.000600 (далі - Договір), згідно п. 2.1 якого договору банк зобов`язується надати позичальнику овердрафт шляхом оплати платіжних документів позичальника, а також здійснення договірного списання грошових коштів, на підставі та у випадках, передбачених цим договором або іншими договорами, укладеними між банком і позичальником, з поточного рахунку № НОМЕР_1 (далі - поточний рахунок), який відкрито в банку, за рахунок грошових коштів банку в межах ліміту овердрафту у разі відсутності або недостатності грошових коштів на поточному рахунку позичальника.

Відповідно до термінів, що використовуються в даному Договорі овердрафт - відкличний короткостроковий кредит, що надається позичальнику у разі відсутності/недостатності грошових коштів на поточному рахунку позичальника шляхом оплати розрахункових документів за рахунок грошових коштів банку понад фактичний залишок власних грошових коштів на поточному рахунку позичальника в межах встановленого ліміту овердрафу.

Ліміт овердрафту - розмір кредитних коштів, в межах якого позичальник може здійснювати платежі з поточного рахунку за рахунок кредитних коштів банку, або банк може здійснити договірне списання грошових коштів, на підставі та у випадках, передбачених цим Договором або іншими договорами, укладеними між банком та позичальником, у період, встановлений даним Договором.

День надання овердрафту - день оплати з поточного рахунку позичальника розрахункових документів позичальника, або договірного списання банком грошових коштів, на підставі та у випадках передбачених цим Договором або іншими договорами укладеними між банком та позичальником, на суму, що перевищує кредитовий залишок на такому рахунку.

Розділами 2-9 Договору узгодили предмет договору, умови надання овердрафту, права та обов`язки, відповідальність сторін, строк дії договору, інші умови тощо.

Відповідно до п. 6.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (за виключенням умов, порядок набрання яких передбачений умовами п.3.1 Договору) та діє до 09 квітня 2020 року включно. У разі якщо цей день є неробочим (небанківським) днем в Україні, кінцевим днем погашення овердраафту вважається останній робочий (банківський) день в Україні перед днем погашення овердрафту. Якщо інше не визначено цим Договором, зобов`язання щодо повернення позичальником овердрафту, сплати у повному обсязі плати за овердрафт, неустойки та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань згідно умов Договору продовжують свою дію до моменту повного та остаточного їх виконання.

Як свідчать матеріали справи Договір підписаний уповноваженими представниками позичальника та банку та скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм § 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (§1 та §2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

При цьому слід зазначити, що ст. 1069 Цивільного кодексу України визначені умови кредитування рахунку, зокрема, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Згідно п.3.2 Договору надання овердрафту позичальнику здійснюється автоматично у разі відсутності або недостатності коштів на його поточному рахунку в банку шляхом оплати розрахункових документів, що надійшли від позичальника на суму, що перевищує фактичний залишок грошових коштів на такому рахунку в межах встановленого ліміту овердрафту. Наданням овердрафту вважається виникнення дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника в сумі, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок грошових коштів на поточному рахунку

Зокрема, за умовами п.2.2 Договору максимальний розмір ліміту овердрафту згідно Договору становить 250 000,00 грн. Сторони домовились, що розмір ліміту овердрафту, яким фактично може користуватися позичальник, та строк його дії при укладенні Договору зазначаються в п.2.4 Договору, в подальшому ліміт овердрафту та строк його дії встановлюються банком у повідомленнях, які направляються позичальнику відповідно до п. 2.5.1 цього Договору. Ліміт овердрафту не може перевищувати максимального розміру ліміту овердрафту.

Згідно п.2.4 Договору ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 250 000,00 грн. зі строком дії з 10 квітня 2019 р. по 09 травня 2019 р. включно.

Наступний строк дії ліміту овердрафту (наступний період) згідно з п.2.5 Договору встановлюється: - автоматично, без повідомлення банком позичальника з 10 числа кожного місяця, в якому закінчується попередній строк дії ліміту овердрафту, по 09 число місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту, - у разі, якщо розмір ліміту овердрафту, встановлений на наступний період у порівнянні з попереднім строком дії ліміту овердрафту (попередній період) залишається незмінним; - або на інший строк, що встановлюється банком відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.5.1 Договору у разі зміни банком розміру ліміту овердрафту на наступний період у порівнянні з попереднім періодом, не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку дії ліміту овердрафту за попередній період, банк повідомляє позичальника про розмір ліміту овердрафту, встановлений на наступний період, шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику одним з наступних способів за вибором банку: засобами електронної пошти на електронну адресу позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 або кур`єрською поштою, або рекомендованим листом, або шляхом особистого вручення позичальнику під підпис. Відслідковування cтроку дії та розміру ліміту овердрафту на наступний період є обов`язком позичальника, позичальник зобов`язаний самостійно звертатися до банку та отримувати інформацію у зручній для нього формі.

Судом встановлено за матеріалами справи та підтверджено позивачем в позовній заяві, що на виконання умов Договору позивачем належним чином та в повному обсязі виконано взяті на себе договірні зобов`язання шляхом надання відповідачу кредиту понад залишок грошових коштів на поточному рахунку відповідача для оплати розрахункових документів шляхом дебетування поточного рахунку позичальника із лімітом 250 000,00 грн. та шляхом оплати платіжних документів позичальника у межах встановленого ліміту, що підтверджується банківською випискою., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунку клієнта № НОМЕР_1 за період з 10.04.2019 року по 13.04.2020 року.

Окрім цього у зв`язку зі зменшенням надходження грошових коштів на поточному рахунку позичальника в січні 2020 року відповідно до умов п. 2.4-2.5 Договору ліміт овердрафту на період з 10 лютого 2020 року по 09 березня 2020 року включно був встановлений позивачем у розмірі 143 000,00 грн., про що позичальник у відповідності до п. 2.5.1 Договору був повідомлений банком листом № 173 від 06.02.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи, та повідомленням на електронну пошту з попередженнями про те, що у разі непогашення до 10.02.2020 року заборгованості більш як на 143 000,00 гривень, на цю суму виникне прострочена заборгованість.

В подальшому за рахунок надходжень грошових коштів на рахунок позичальника у лютому 2020 року заборгованість відповідача за овердрафтом була зменшена, проте повністю не погашена, у зв`язку з чим згідно з умовами п. 2.4-2.5 Договору ліміт овердрафту був змінений банком і на період з 10 березня 2020 року по 09 квітня 2020 року встановлений у розмірі 88 000,00 грн., про що у відповідності до п. 2.5.1 Договору відповідач був повідомлений позивачем Договору листом за № 320 від 06.03.2020 року та повідомленням на електронну пошту від 06 березня 2020 року, одночасно з попередженням про перенесення заборгованості на прострочення у випадку непогашення до 10 березня 2020 року

При цьому факт отримання та розмір наданих відповідачем кредитних коштів відповідачем не заперечувався.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного надання банківських послуг, а також доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів надання кредитних послуг відсутні. Докази наявності будь-яких заперечень щодо повного та належного виконання позивачем положень Договору з боку відповідача відсутні.

Відповідно до приписів частини 3 ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За умовами пункту 2.6 Договору проценти за користування овердрафтом встановлюються на рівні 20% річних.

За користування овердрафтом позичальник сплачує банку плату за овердрафт наступним чином: за користування овердрафтом протягом строку його дії, позичальник сплачує проценти за користування овердрафтом з розрахунку процентної ставки, зазначеної в п.2.6 договору, що нараховується на суму фактичної заборгованості за овердрафтом за методом факт/факт за фактичний строк користування овердрафтом з урахуванням умов, визначених у п.3.4.1.3 Договору (п.3.4.1 Договору).

При цьому згідно п. 3.4.1.1 Договору нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється у національній валюті щоденно на суму щоденного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника, та/або дебетовий залишок на окремому позичковому рахунку для обліку заборгованості на кінець операційного банківського дня за формулою наведеною у п. 3.4.1.1 Договору.

Також як визначено сторонами в п. 2.7 Договору, окрім процентів за користування овердрафтом, що зазначені в п.2.6. цього Договору, позичальник сплачує банку наступні комісії:

- п.2.7.1. разова комісія за надання фінансового кредиту (овердрафту) у розмірі 1% (без ПДВ) від максимального розміру ліміту овердрафту, що вказаний в п.2.2. цього Договору, на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ АКБ КОНКОРД , код банку 307350 ідентифікаційний код юридичної особи позичальника 37395198, яка сплачується позичальником в день укладення Договору;

- п. 2.7.2 комісія за надання кожної суми овердрафту у розмірі 0,05% (від розміру кожної такої суми, яка утримується банком при наданні суми овердрафту самостійно, шляхом списання коштів з поточного рахунку позичальника у межах залишку коштів або за рахунок овердрафту згідно п 3.6. цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно розділу 1 Договору строк дії Договору - це строк, до закінчення якого банк має право встановлювати ліміти овердрафту та строки їх дії, а позичальник має право користуватися овердрафтом у встановлених межах при належному виконанні ним зобов`язань за Договором.

Отже, зважаючи на визначений пунктом 6.1 Договору строку дії останнього до 09 квітня 2020 включно, повернення отриманих кредитних коштів та нарахованих процентів відповідач повинен був здійснити до вказаної дати.

За визначенням розділу 1 Договору день повернення овердрафту - день зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника до досягнення кредитового або нульового залишку на поточному рахунку позичальника;

день погашення овердрафту - день остаточного погашення позичальником заборгованості за цим Договором у повному обсязі, включаючи суму отриманого кредиту (овердрафту), нараховані проценти, комісії, неустойки, визначені цим Договором;

прострочена заборгованість - будь-яка заборгованість позичальника за цим Договором (в т.ч. прострочена заборгованість за овердрафтом, платою за овердрафт, та іншими платежами, встановленими цим Договором), що не сплачена у відповідний строк сплати, встановлений цим Договором в тому числі достроково, у випадках прямо передбачених даним Договором.

Так, відповідно до п.2.5.2 Договору прострочена заборгованість за овердрафтом повинна бути погашена позичальником протягом 5 календарних днів з дати виникнення. Протягом цих днів банк, за умови повного погашення позичальником в цей період простроченої заборгованості за овердрафтом, може не застосовувати до позичальника штрафні санкції згідно з Договором у вигляді процентів за неправомірне користування овердрафтом та неустойки. До повного погашення простроченої заборгованості за овердрафтом всі кошти, що надходять на поточний рахунок позичальника, вказаний п. 2.1 Договору, самостійно спрямовуються банком на погашення простроченої заборгованості.

Згідно п.2.5.1 Договору якщо на наступний день після закінчення чергового строку дії ліміту овердрафту сума заборгованості за овердрафтом перевищує суму ліміту овердрафту, встановленого на наступний період, різниця між новим встановленим лімітом овердрафту та фактичною заборгованістю позичальника за овердрафтом вважається простроченою заборгованістю за овердрафтом. В цілях цього пункту Договору, датою виникнення простроченої заборгованості є наступний день після закінчення чергового строку дії ліміту овердрафту. Подальший облік простроченої заборгованості за овердрафтом здійснюється на окремому рахунку обліку простроченої заборгованості за кредитами.

При цьому відповідно до п.3.9 Договору погашення овердрафту здійснюється автоматично, шляхом зменшення дебетового сальдо по поточному рахунку Позичальника, вказаному в п.2.1 нього Договору, на суму коштів, то зараховуються на цей рахунок протягом операційного дня.

Сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості за цим Договором:

- в першу чергу погашається заборгованість за неустойкою, обчисленою Банком, та інша безспірна заборгованість позичальника за ним Договором;

- в другу чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування овердрафтом:

- в третю чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими відповідно до умов цього Договору комісіями;

- в четверту чергу погашається прострочена сума заборгованості за овердрафтом;

- в п`яту чергу погашається строкова заборгованість за нарахованими процентами за користування овердрафтом;

- в шосту чергу погашається строкова заборгованість за нарахованими відповідно до умов цього Договору комісіями;

- в сьому чергу погашається строкова заборгованість за овердрафтом (п.3.10 Договору).

Умовами п.3.11 Договору сторони встановили, що банк має право з власної ініціативи без погодження з позичальником самостійно змінювати черговість погашення заборгованості, що передбачена п.3.10 цього Договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також положенням Договору відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту своєчасно та в повному обсязі, а також сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 13.04.2020 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в сумі 211 666,59 грн., а також заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 6203,17 грн. за період з 01.08.2019 року по 10.03.2020 року та заборгованість по комісії в сумі 0,14 грн. за 20.03.2020 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи деталізованими виписками з рахунків відповідача.

В подальшому року зважаючи на той факт, що строк дії Договору про надання овердрафту, зазначений у пункті 6.1 Договору закінчився, проте заборгованість позичальником погашена не була, на електронну адресу останнього банком була направлена вимога про погашення заборгованості шляхом поповнення поточного рахунку на суму, яка склала: прострочені проценти у розмірі 5 325,96 грн., прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 123 666,59 грн., поточна заборгованість по тілу кредиту у сумі 88 000,00 грн. Роздруківка зазначеної вимоги наявна в матеріалах справи.

Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, оскільки свої зобов`язання з повернення грошових коштів та сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору овердрафту відповідач не виконав, внаслідок чого у позичальника утворилась прострочена заборгованість в сумі 211 666,59 грн. за кредитом, 6203,17 грн. за процентами та 0,14 грн. за комісією, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою з вимогами про стягнення з відповідача як позичальника відповідних сум.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсними чи розірвання Договору № 60.06.000600 про надання овердрафту від 10.04.2019 року та/або його окремих положень суду не надано.

Будь - які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості за Договором № 60.06.000600 про надання овердрафту від 10.04.2019 року на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 211 666,59 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 6203,17 грн. простроченої заборгованості за процентами, 0,14 грн. комісії підлягають задоволенню.

Окрім цього, суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами ст. ст. 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов`язань у зазначеній сфері визначено статями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 546, статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.2 Договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне погашення овердрафту та/або плати за овердрафт у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Як встановлено судом, згідно п.7.3 Договору усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані на електронну адресу, зазначену в цьому Договорі, або рекомендованим листом, або врученні особисто за зазначеними у розділі 8 цього Договору адресами сторін, або повідомленими в порядку, визначеному цим Договором.

Датою відправлення повідомлень на електронну адресу сторони-одержувача буде вважатися дата їх надіслання з електронної адреси сторони-відправника.

Датою відправлення повідомлень, надісланих рекомендованим листом, буде вважатися дата поштового штемпеля відділу зв`язку відправника.

Датою відправлення повідомлень кур`єрською доставкою буде вважатися дата, зазначена кур`єром в кур`єрській накладній.

Датою отримання повідомлень, надісланих на електронну адресу сторони-одержувача буде вважатися дата їх надіслання з електронної адреси сторони-відправника.

Наразі, сторонами в розділі 8 Договору зазначена електронна адреса позичальника, яка використовується за умовами Договору для листування між сторонами: Віlеnkо2509@gmail.соm, та яка відповідає адресі електронної пошти, на яку позивачем надсилались повідомлення та вимоги відповідачу.

Заперечень щодо факту отримання повідомлень та вимоги матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів у строк, визначений умовами Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 3813,84 грн. за порушення строків повернення кредиту за період з 10.02.2020 року по 12.04.2020 року та в сумі 66,02 грн. за порушення строків сплати відсотків за період з 01.08.2019 року по 13.04.2020 року, яку позивач просить суд стягнути відповідно до наданих розрахунків.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір заявленої позивачем до стягнення пені в сумі 3813,84 грн. за порушення строків повернення кредиту та в сумі 66,02 грн. за порушення строків сплати відсотків відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства, Договору і є арифметично вірним, а тому вказані вимоги позивача про стягнення пені в заявлених вище розмірах підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Терекс Трейдінг (03680, м.Київ, вул. Пшенична, 9, код ЄДРПОУ 37395198) на користь Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд (49000, м. Дніро, пл. Троїцька, 2, код ЄДРПОУ 34514392) 211 666,59 грн. (двісті одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 59 коп.) простроченої заборгованості за кредитом, 6203,17 грн. (шість тисяч двісті три грн. 17 коп.) простроченої заборгованості за процентами, 0,14 грн. (нуль грн. 14 коп.) комісії, 3813,84 грн. (три тисячі вісімсот тринадцять грн. 84 коп.) пені за прострочення строків повернення кредиту, 66,02 грн. (шістдесят дві грн. 02 коп.) пені за прострочення строків повернення кредиту та 3326,25 грн. (три тисячі триста двадцять шість грн. 25 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2020 року.

Суддя А.М. Селівон