Рішення

від 26.08.2020 по справі 910/3732/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2020Справа №910/3732/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро"

про стягнення 224 570,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" про стягнення 224 570,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежно виконувались свої зобов`язання за Договором поставки нафтопродуктів №АС-42 від 04.05.2019 з оплати поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" виникла заборгованість у розмірі 168 541,60 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 16 854,16 грн., пеню у розмірі 35 648,61 грн. та 3% річних у розмірі 3 525,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/3732/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02160, м. Київ, проспект Соборності, буд. 7-А, офіс 210. Вказана ухвала суду не була вручена відповідачу та була повернута до суду, із зазначенням причин повернення - за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 28.03.2020 на конверті.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, в той час як поштове відправлення повернулось з підстав відсутності уповноваженої особи відповідача за адресою його місцезнаходження, суд приходить до висновку, що ухвала суду є такою, що була вручена відповідачу 28.03.2020 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/3732/20 було встановлено строк для подання відповідачем відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження.

В свою чергу, в силу п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України строк на подання відзиву автоматично продовжувався на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, зокрема, було викладено пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.

Відповідно до чинної редакції пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Тобто, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/3732/20 строк на подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" відзиву закінчився 05.08.2020 (включно), однак відповідач не скористався таким своїм правом, а тому суд вважає за можливе розглянути справу №910/3732/20 по суті за наявними в ній документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

04.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро", як покупцем, було укладено Договір поставки нафтопродуктів №АС-42 (надалі - "Договір"), згідно умов якого постачальник зобов`язується передати в погоджені сторонами строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, визначених в Договорі, нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору сторони домовилися вважати датою поставки товару дату видаткової накладної постачальника.

Згідно п. 4.3 Договору сторони домовились, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати, у розмірі 100% (відсотків) ціни партії товару протягом 1 (одного) банківського дня на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

Додатковою угодою №1 від 04.05.2019 сторони доповнили Договір п. 4.3.1, за умовами якого, за погодженням із постачальником, оплата кожної окремої партії товару за цим договором може здійснюватися на підставі рахунку-фактури протягом 5 (п`яти) робочого/их (банківського) днів з дати поставки товару згідно з п. 3.3. Договору.

Пунктом 5.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 04.05.2019) визначено, що в разі порушення строків оплати за товар, визначений в п. 4.3.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діяла в період, за який вона стягується, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 04.05.2019) передбачено, що у разі порушення строку оплати за поставлену партію товару більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів від строку визначеного в п. 4.3.1 Договору покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін, один рік з дати його підписання, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання обов`язків з оплати за поставлений товар. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

07.02.2020 позивачем було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" претензію вих. №352 від 06.02.2020, в якій просив сплатити заборгованість за Договором поставки нафтопродуктів №АС-42 від 04.05.2019 у розмірі 168 541,60 грн. шляхом перерахування на вказаний у претензії рахунок.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача про невиконання в повному обсязі відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого йому товару згідно Договором поставки нафтопродуктів №АС-42 від 04.05.2019, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 168 541,60 грн. Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 16 854,16 грн., пені у розмірі 35 648,61 грн. та 3% річних у розмірі 3 525,69 грн.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" поставлено до Товариству з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" нафтопродукти на загальну суму 1 553 541,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- згідно видаткової накладною №3638 від 27.06.2019 поставлено 10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С на загальну суму 219 735,60 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №3997 від 17.07.2019 поставлено 10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С на загальну суму 217 190,40 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №4332 від 01.08.2019 поставлено 10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С на загальну суму 219 735,60 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №4632 від 13.08.2019 поставлено 10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С на загальну суму 208 100,40 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №5341 від 10.09.2019 поставлено 10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С на загальну суму 240 945,60 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №6168 від 17.10.2019 поставлено 10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С на загальну суму 219 614,40 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №6432 від 01.11.2019 поставлено 10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С на загальну суму 228 219,60 грн. з ПДВ.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками, а також в них міститься посилання на реквізити Договору.

Таким чином, вказаними видатковими накладними підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки відповідачу товару на загальну суму 1 553 541,60 грн.

Крім того, на підтвердження виконання своїх зобов`язань з поставки товару позивачем було долучено до позову рахунки на оплату:

- №3593 від 27.06.2019 (10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С) на загальну суму 219 735,60 грн. з ПДВ;

- №3937 від 17.07.2019 (10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С) на загальну суму 217 190,40 грн. з ПДВ;

- №4316 від 31.07.2019 (10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С) на загальну суму 219 735,60 грн. з ПДВ;

- №4619 від 13.08.2019 (10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С) на загальну суму 208 100,40 грн. з ПДВ;

- №5331 від 10.09.2019 (10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С) на загальну суму 240 945,60 грн. з ПДВ;

- №6168 від 17.10.2019 (10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С) на загальну суму 219 614,40 грн. з ПДВ;

- №6432 від 31.10.2019 (10 100,00 л. дизельного пального ДТ-Л-К5 ґатунок С) на загальну суму 228 219,60 грн. з ПДВ.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3.1 Договору за погодженням із постачальником, оплата кожної окремої партії товару за цим Договором може здійснюватися на підставі рахунку-фактури протягом 5 (п`яти) робочого/их (банківського) днів з дати поставки товару згідно з п. 3.3. Договору.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3.1 Договору відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений позивачем товар:

- за видатковою накладною №3638 від 27.06.2019 - товар суму 219 735,60 грн. з ПДВ у строк до 05.07.2019;

- за видатковою накладною №3997 від 17.07.2019 - товар суму 217 190,40 грн. з ПДВ у строк до 24.07.2019;

- за видатковою накладною №4332 від 01.08.2019 - товар суму 219 735,60 грн. з ПДВ у строк до 08.08.2019;

- за видатковою накладною №4632 від 13.08.2019 - товар суму 208 100,40 грн. з ПДВ у строк до 20.08.2019;

- за видатковою накладною №5341 від 10.09.2019 - товар суму 240 945,60 грн. з ПДВ у строк до 17.09.2019;

- за видатковою накладною №6168 від 17.10.2019 - товар суму 219 614,40 грн. з ПДВ у строк до 24.10.2019;

- за видатковою накладною №6432 від 01.11.2019 - товар суму 228 219,60 грн. з ПДВ у строк до 08.11.2019.

З наданої позивачем довідки про рух коштів вих. №005-03/154 від 20.02.2020 вбачається, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" за період з 01.05.2019 по 19.02.2020 надійшли кошти у загальному розмірі 1 285 000,00 грн., а саме:

09.07.2019 - 49 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3638 від 27.06.2019 в т.ч. ПДВ 20% 8 166,66 грн.);

15.07.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3638 від 27.06.2019 в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

17.07.2019 - 30 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3638 від 27.06.2019 в т.ч. ПДВ 20% 5 000,00 грн.);

19.07.2019 - 30 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3937 від 17.07.2019 в т.ч. ПДВ 20% 5 000,00 грн.);

29.07.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3937 від 17.07.2019 в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

30.07.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3638 від 27.06.2019 в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

30.07.2019 - 47 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3937 від 17.07.2019 в т.ч. ПДВ 20% 7 833,33 грн.);

31.07.2019 - 30 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 3937 від 17.07.2019 в т.ч. ПДВ 20% 5 000,00 грн.);

12.08.2019 - 200 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 4332 від 01.08.2019 в т.ч. ПДВ 20% 33 333,33 грн.);

13.08.2019 - 20 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо зг. рах. 4332 від 01.08.2019 в т.ч. ПДВ 20% 3 333,33 грн.);

20.08.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

22.08.2019 - 40 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.);

27.08.2019 - 40 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.);

28.08.2019 - 29 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 4 833,33 грн.);

30.08.2019 - 30 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 5 000,00 грн.);

05.09.2019 - 20 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 3 333,33 грн.);

13.09.2019 - 20 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 3 333,33 грн.);

24.09.2019 - 40 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.);

30.09.2019 - 40 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.);

02.10.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

07.10.2019 - 40 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.);

08.10.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

15.10.2019 - 40 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.);

17.10.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

31.10.2019 - 90 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 15 000,00 грн.);

31.10.2019 - 100 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 16 666,67 грн.);

11.11.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.);

14.11.2019 - 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за диз.паливо згідно договору №АС-42 від 04.05.2019, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.).

У відповідності до тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" та наявних в матеріалах справи документів відповідачем було оплачено поставлений позивачем згідно видаткових накладних №3638 від 27.06.2019, №3997 від 17.07.2019, 4332 від 01.08.2019, №4632 від 13.08.2019, №5341 від 10.09.2019, №6168 від 17.10.2019, №6432 від 01.11.2019 товар з простроченням та лише частково - на загальну суму 1 285 000,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження позивача щодо часткової оплати відповідачем поставленого згідно Договору товару не були спростовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" товару в повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати поставленого за Договором товару, у зв`язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що покупець взятих на себе зобов`язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" виникла заборгованість перед позивачем, яка складає суму 168 541,60 грн.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по оплаті на користь позивача 168 541,60 грн. поставленого ним товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" заборгованості з оплати поставленого за Договором товару у розмірі 168 541,60 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 16 854,16 грн., пені у розмірі 35 648,61 грн. та 3% річних у розмірі 3 525,69 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 04.05.2019) передбачено, що у разі порушення строку оплати за поставлену партію товару більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів від строку визначеного в п. 4.3.1 Договору покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач допустив прострочення оплати поставленого товару більш ніж на 15 календарних днів за Договором, то вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у відповідності до п. 5.7 Договору є обґрунтованою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, про правомірність вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" про стягнення штрафу у розмірі 16 854,16 грн. та необхідність її задоволення в повному обсязі.

Суд не застосовує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, оскільки даного висновку Верховний Суд України дійшов за результатом розгляду цивільних спорів щодо боржників фізичних осіб за кредитними договорами, що не є подібними правовідносинами до правовідносин у даній справі щодо стягнення неустойки за порушення господарського зобов`язання за договором поставки, яке регулюється Господарським кодексом України.

Аналогійний висновок щодо неможливості застосування правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, до господарських правовідносин наведений у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №908/1843/17 та від 20.06.2018 у справі №911/2314/17.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 35 648,61 грн., нараховану на існуючу заборгованість у період з 03.07.2019 по 04.03.2020, враховуючи часткове погашення заборгованості.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 04.05.2019) визначено, що в разі порушення строків оплати за товар, визначений в п. 4.3.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діяла в період, за який вона стягується, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З пункту 5.4 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ) порядок нарахування пені (за кожен день прострочення платежу), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, так як позивачем невірно визначено кінцевий термін оплати товару за кожною видатковою накладною, оскільки строк оплати поставленого товару обраховано позивачем в календарних днях, а не в робочих (банківських) днях, як це передбачено п. 4.3.1 Договору.

Суд здійснивши власний розрахунок пені (враховуючи визначений судом день з якого починається період нарахування пені та з урахуванням часткових оплат по кожній видатковій накладній), дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" є пеня у загальному розмірі 21 748,89 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмір 196,17 грн. обрахована невірно, а відтак задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з викладеного в позові розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 525,69 грн. нараховані на заборгованість за видатковими накладними №3638 від 27.06.2019, №3997 від 17.07.2019, 4332 від 01.08.2019, №4632 від 13.08.2019, №5341 від 10.09.2019, №6168 від 17.10.2019, №6432 від 01.11.2019.

Суд здійснивши власний розрахунок 3% річних (враховуючи визначений судом день з якого починається період нарахування 3% річних та з урахуванням часткових оплат по кожній видатковій накладній), прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" 3% річних у розмірі 3 129,80 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 395,06 грн. обраховані невірно, а відтак не підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" підлягають частковому задоволенню із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" основного боргу у розмірі 168 541,60 грн., штрафу у розмірі 16 854,16 грн., пені у розмірі 21 748,89 грн. та 3% річних у розмірі 3 129,80 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 124, 126, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмус Агро" (02160, м. Київ, проспект Соборності, буд. 7-А, офіс 210; ідентифікаційний код 42741766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Лайт" (04214, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 54 ідентифікаційний код 41122766) заборгованість у розмірі 168 541 (сто шістдесят вісім тисяч п`ятсот сорок одна) грн. 60 коп., штраф у розмірі 16 854 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 16 коп., пеню у розмірі 21 748 (двадцять одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 3 129 (три тисячі сто двадцять дев`ять) грн. 80 коп., та судовий збір у розмірі 3 154 (три тисячі сто п`ятдесят чотири) грн. 16 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко