ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" серпня 2020 р. Справа № 911/602/20
про стягнення 25 916,40 грн
суддя Н.Г. Шевчук
без виклику сторін
суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прут" про стягнення суми авансових платежів в розмірі 25 916,40 грн, яка складається з 4 654,80 грн за договором підряду на виконання інженерно-геодезичних робіт № 1918 від 02.08.2019 та 21 261,60 грн за договором підряду на виконання інженерно-геодезичних робіт № 1919 від 06.08.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обумовлених договорами робіт у встановлені строки, внаслідок чого виконання цих робіт втратило інтерес для позивача.
Посилаючись на положення статті 173 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги заявлені за договорами підряду, предметом яких є виконання одного і того ж виду робіт, а саме інженерно-геодезичних робіт, протягом одного і того ж періоду, які позивач просить розглядати в межах одного провадження.
Враховуючи незначну складність даної справи, а також з економії процесуального часу, суд вважає за можливе розглянути заявлені вимоги по двох договорах в межах одного провадження.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та визначено строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні та відзиву на позовну заяву.
Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом та про його право подати відзив на позовну заяву на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 11.03.2020 надсилалась судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (12.03.2020) на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, відділенням поштового зв`язку дану ухвалу було повернуто до суду із зазначенням причини повернення: "інші причини".
Супровідним листом від 17.04.2020 судом було повторно надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі з повідомленням про вручення на адресу фактичного місцезнаходження Компанії ( с. Нові Петрівці, вул. Європейська , буд. 10, кв. 33 ), однак конверт повернувся без вручення відповідачеві з відміткою про причину повернення "за закінченням терміну зберігання".
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначаються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), якими регулюються правовідносини між оператором поштового зв`язку та споживачем послуг.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Поштові відправлення з ухвалою суду від 11.03.2020 судом було відправлено рекомендованими листами з повідомленням про вручення без зазначення позначки "Судова повістка" з метою дотримання розумності та достатності строків на отримання стороною судової кореспонденції та забезпечення права особи на виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, передбачених приписами Господарського процесуального кодексу України.
Однак, відповідач відзиву на позов не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив. Відповідних заяв про продовження/поновлення строку для вчинення процесуальної дії, право на подання яких встановлено Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не подав.
З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, оскільки судом було вчинено усі дії для належного його повідомлення, а тому зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
02 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прут" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" (Замовник) було укладено договір підряду на виконання інженерно-геодезичних робіт № 1918, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за оплату, відповідно до умов цього Договору, виконати згідно замовлення контрольно-геодезичну зйомку та перенесення на місцевість тепломережі по вул. Ш.Алейхема, 22 у Деснянському районі м. Києва (далі - Роботи).
Кінцевим результатом виконання робіт є передача представнику Замовника виконавчого креслення (пункт 1.2 Договору № 1918).
Згідно з пунктом 2.1 Договору № 1918 вартість виконання робіт становить 15 516,00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 2 586,00 грн.
Згідно із пунктом 2.2 даного Договору Виконавець приступає до виконання робіт за Договором після надходження коштів у сумі 50%, визначеної у пункті 2.1 цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору № 1918 передбачено строк виконання робіт: початок - 20.08.2019, закінчення - 01.12.2019.
Відповідно до пункту 4.1 Договору № 1918 після закінчення виконання робіт Виконавець передає Замовнику документацію за накладною та акт здачі-приймання робіт.
Договір № 1918 набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 9.1 Договору).
Даний Договір може бути розірваний за згодою Сторін або в судовому порядку. Кожна із Сторін має право відмовитись від Договору, попередивши про це письмово другу Сторону за місяць (пункт 9.2 Договору № 1918).
Додатком до даного Договору є протокол погодження договірної ціни від 02.08.2019 та кошторис № 1918, згідно яких Сторонами досягнуто згоди щодо ціни у розмірі 15 516,00 грн за виконання робіт.
На виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу кошти у сумі 4 654,80 грн з призначенням платежу "оплата за субпідрядні роботи зг договору № 1918 від 02.08.19 в т.ч. ПДВ 775,80 грн.", що підтверджується платіжним дорученням № 220 від 29.08.2019.
В подальшому, 06.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прут" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" (Замовник) було укладено договір підряду на виконання інженерно-геодезичних робіт № 1919, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за оплату, відповідно до умов цього Договору, виконати згідно замовлення контрольно-геодезичну зйомку та перенесення на місцевість тепломережі по вул. Ревуцького, 25 у Дарницькому районі м. Києва (перша черга) (далі - Роботи).
Кінцевим результатом виконання робіт є передача представнику Замовника виконавчого креслення (пункт 1.2 Договору № 1919).
Згідно з пунктом 2.1 Договору № 1919 вартість виконання робіт становить 42 523,20грн, у тому числі: інженерно-геодезичні роботи - 35 436,00грн; податок на додану вартість - 7 087,00грн.
Згідно із пунктом 2.2 даного Договору Виконавець приступає до виконання робіт за Договором після надходження коштів у сумі 50%, визначеної у пункті 2.1 цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору № 1919 передбачено строк виконання робіт: 07.08.2019 - 01.12.2019.
Відповідно до пункту 4.1 Договору № 1919 після закінчення виконання робіт Виконавець передає Замовнику документацію за накладною та акт здачі-приймання робіт.
Договір № 1919 набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 9.1 Договору).
Даний Договір може бути розірваний за згодою Сторін або в судовому порядку. Кожна із Сторін має право відмовитись від Договору, попередивши про це письмово другу Сторону за місяць (пункт 9.2 Договору № 1919).
Додатком до даного Договору є протокол погодження договірної ціни від 06.08.2019 та кошторис № 1919, згідно яких Сторонами досягнуто згоди щодо ціни у розмірі 42 523,20 грн за виконання робіт.
На виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу кошти у сумі 21 261,60 грн з призначенням платежу "оплата за субпідрядні роботи зг договору № 1919 у сумі 17718,00 грн., ПДВ -20% 3543,60 грн.", що підтверджується платіжним дорученням № 1942 від 25.09.2019.
Позивач стверджує, що відповідач у встановлені договорами № 1918 та № 1919 строки роботи не виконав, відповідну документацію (виконавчі креслення) за накладною так і не передав, строки виконання робіт спливли, в результаті чого виконання передбачених договорами робіт повністю втратили інтерес для позивача.
Позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 236 від 26.12.2019 з вимогою про повернення авансових платежів та сплатою пені, нарахованої по договору № 1918 від 02.08.2019 у розмірі 403,42 грн та по договору № 1919 від 06.08.2019 у розмірі 1 105,60 грн, розрахунок яких зроблено згідно пункту 7.2 вказаних Договорів.
Відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.
Відповідно до приписів частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання пунктів 2.2 Договорів позивачем було сплачено відповідачу аванс у загальному розмірі 25 916,40 грн. Факт перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями № 220 від 29.08.2019 на суму 4 654,80 грн та № 1942 від 25.09.2019 на суму 21 261,60 грн (відповідні платіжні доручення додані позивачем до позовної заяви).
Відтак, з огляду на положення частини першої статті 530 Цивільного кодексу України та пунктів 2.1, 2.2 Договорів № 1918 та № 1919 відповідач зобов`язаний був розпочати виконання обумовлених договорами робіт після надходження коштів у сумі 50% від вартості виконаних робіт та завершити їх виконання до 01.12.2019.
Однак, як свідчать матеріали справи, у визначений договорами строк (тобто до 01.12.2019) обумовлені договорами роботи Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прут" виконані не були.
Докази, які б могли свідчити протилежне, в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Крім того суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що виконання відповідних підрядних робіт було ним розпочато та/або виконано.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. (частина четверта статті).
Як встановлено судом, позивачем після спливу встановленого договорами строку виконання робіт було направлено на адресу відповідача лист з вимогою про повернення авансових платежів та сплати пені за невиконання обумовлених договорами робіт.
Враховуючи, що відповідач жодних доказів та пояснень, які б спростовували твердження позивача, не надав, суд вважає, що лист № 236 від 26.12.2019, яким позивач вимагав повернення авансових платежів по договорах № 1918 та № 1919, є відмовою від даних договорів.
Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Враховуючи наведене позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в загальному розмірі 25 916,40 грн, які отримані ним від позивача в якості авансового платежу, є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 2 102,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлено вимогу майнового характеру, однак дана вимоги заявлена по двох окремих договорах, у зв`язку з чим судовий збір сплачено з розрахунку по 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб по кожному договору, що становить 4 204,00 грн (2 102,00 + 2 102,00).
Враховуючи викладене витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 204,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Прут" (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Європейська, будинок 6, офіс 66, код 40191561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Технології Системи" (02090, місто Київ, вулиця В. Сосюри, будинок 5, код 35645596) суми авансових платежів в розмірі 25 916 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 40 коп. та 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення складено та підписано: 26.08.2020
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2020 |
Оприлюднено | 27.08.2020 |
Номер документу | 91141096 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні