Рішення

від 18.08.2020 по справі 914/875/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020 Справа № 914/875/20

За позовом : за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АНАЛІТ-ТЕХНОБУД , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ , м. Борислав

про стягнення 150 000, 00 грн

Суддя Мороз Н.В.

при секретарі Банзулі М. С.

Представники:

Від позивача : не з`явився

Від відповідача : не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю АНАТІЛ-ТЕХНОБУД до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ про стягнення 150 000, 00 грн.

Ухвалою від 21.04.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 19.05.2020.

12.05.2020 на поштову адресу господарського суду надійшла заява позивача, згідно якої останній підтримав позовні вимоги та просить розглядати справу без його участі. Крім того, долучив оригінал платіжного доручення №184 від 14.03.2019.

Представники сторін в судові засідання 19.05.2020, 30.06.2020, 04.08.2020, 18.08.2020 не з`явились, причин неявки не повідомили.

Представник відповідача вимог ухвал суду не виконав.

12.05.2020 на адресу суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю АНАЛІТ-ТЕХНОБУД надійшла заява, згідно якої останній долучив до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №184 від 14.03.2019. Крім того, позивач просить суд розгляд справи 19.05.2020 проводити без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

09.06.2020 на адресу суду Товариством з обмеженою відповідальністю АНАЛІТ-ТЕХНОБУД надіслано довідку від 01.06.2020 №Л-0106-01 про стан заборгованості за договором №1303 від 13.03.2019.

Судом встановлено, що згідно безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ зареєстроване за адресою: 82300, Львівська область м. Борислав, вул. Дорошенка, буд.19 кв.85 куди і скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення, котрі повернуті відділенням поштового зв`язку з відмітками за закінченням встановленого строку зберігання та інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Беручи до уваги конкретні обставини справи, суд звертає увагу на те, що направлення ухвал рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених ухвал адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими конвертами з поштовою відміткою за закінченням встановленого строку зберігання , долученими до матеріалів справи, як доказ того, що ухвали скеровувалися на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, однак не забезпечили явки представників в судові засідання та не повідомили причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та наявними у матеріалах справи доказами.

Позиція позивача.

13.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АНАЛІТ-ТЕХНОБУД ( далі - позикодавець , позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ (далі- позичальник , відповідач ) укладено договір №1303 (далі - договір ).

Згідно умов договору позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язався їх повернути позикодавцю у встановлений в договорі строк.

Позикодавець виконав свої зобов`язання по договору та платіжним дорученням перерахував грошові кошти в сумі 150 000, 00 грн. ( сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Позичальник у строк визначений договором, грошові кошти позикодавцю не повернув.

Таким чином позивач вимушений звернутись до суду про стягнення заборгованості за договором № 1303 від 13.03.2019.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву чи обґрунтованих письмових пояснень щодо заявленого позову не подав.

Обставини справи .

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

13.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АНАЛІТ-ТЕХНОБУД в особі директора Крутікова Михайла Геннадійовича, який діяв на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ , в особі директора Ковтун Ігоря Володимировича, який діяв на підставі Статуту укладено договір № 1303.

Згідно п.1.1, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю.

Згідно п.2.1 договору, сума позики становить 150 000, 00 грн. (Сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.).

Згідно п.4.1, строк повернення позики становить 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту надання позики.

Згідно п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановленого п.4.1 цього договору. Сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.

Згідно п.7.1, договір набирає чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з платіжного доручення № 184 від 14.03.2019 р., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ зараховано 150 000,00 ( сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) як фінансова допомога згідно договору №1303 від 13.03.2019.

У зв`язку з невиконанням умов договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості вих. № 21/02/2019 від 01.02.2020, в якій вимагав у останнього повернути заборгованість в розмірі 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч) грн у 3 (трьох) денний строк з моменту її отримання.

Відповідач отримав вимогу 26.02.2020, що підтверджується відміткою з витягу з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень. Разом з тим, зазначена вимога не була задоволена.

Оскільки відповідач добровільно не виконав умови договору від 13.03.2019 № 1303, грошові кошти не повернув, тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого права.

Станом на дату ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні докази сплати боргу.

Оцінка суду.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2019 між сторонами укладено договір позики № 1303, згідно якого позивачем відповідачу надано позику в розмірі 150 000,00 грн.

Позика в зазначеній сумі була надана позивачем і отримана відповідачем без будь-яких претензій та застережень, що підтверджується наявним в справі платіжним дорученням №184 від 14.03.2019.

Судом встановлено, що сума позики у розмірі 150 000 грн залишилась відповідачем непогашеною, як станом на дату подання позовної заяви до господарського суду Львівської області, так і станом на дату ухваленя рішення у справі. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку з повернення коштів за договором позики № 1303 від 13.03.2019 та факту наявності заборгованості у розмірі 150 000,00 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача позики у розмірі 150 000,00 грн є обґрунтованою наданими доказами. Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання, відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача повністю.

Керуючисьст.ст. 4, 7, 13, 14, 73, 74, 7679, 91, 96, 123, 129, 207, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕНЕРГОРЕМОНТ (82300, Львівська область, місто Борислав, вул. Дорошенка, буд, 19 кв. 85 ЄДРПОУ 33583465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АНАЛІТ-ТЕХНОБУД (01135, м. Київ, вул. Глібова, буд. 4/10, код за ЄДРПО 39940314) 150 000,00 грн - заборгованості та 2250,00 грн - судового збору.

Рішення виготовлено 25.08.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Мороз