Рішення

від 05.08.2020 по справі 925/526/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Черкаси справа № 925/526/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Чигиринської районної державної адміністрації, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, 26,

2) Іванівської сільської ради Чигиринського району, Черкаська область, Чигиринський район, с. Іванівка, вул. Іванкова, 22

до Товариства з обмеженою відповідальністю Іванівський цегельний завод , Черкаська область, Чигиринський район, с. Іванівка, вул. Іванкова, 22

про стягнення 259055,92 грн заборгованості та нарахувань,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: Олійник І.А. - прокурор відділу - за посадою;

від позивачів: участі не брали;

від відповідача: не з`явився.

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Чигиринської районної державної адміністрації та Іванівської сільської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Іванівський цегельний завод про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 12.01.2008, в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Іванівський цегельний завод (код ЄДРПОУ 35390025, юридична адреса: Черкаська область, Чигиринський район, с. Іванівка, вул. Іванкова, 22 (сільрада Іванівка)

на користь Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (ІВАНІВСЬКА/С.ІВАНІВКА УК у Чигиринському р-ні/Іванівська/18010600, код отримувача 36783194, Казначейство України (ел. адм. подат.), р/р UA888999980334119812000023539) 175836,75 грн боргу, 43576,41 грн інфляційних втрат, 15854,21 грн процентів річних, 23788,55 грн пені;

- відшкодувати судові витрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.05.2020р. відкрито провадження у справі.

Підготовче засідання призначено на 03.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.06.2020р. підготовче засідання відкладено на 08.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.07.2020р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 12:00 год. 05 серпня 2020 року.

Сторони, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.

Позивач надіслав до суду заяву від 07.07.2019р. №310/01-01-30 про призначення справи до судового розгляду.

Прокурор вимоги підтримав. Подано в справу листування з позивачами та ДФС України по сплаті орендної плати.

Позивач (РДА) вимоги підтримав письмово. Просив розглянути справу без участі представника.

Позивач (сільрада) свого представника в засідання суду не направив.

Ухвала суду від 08.07.2020 про проведення судового засідання направлялась відповідачеві на його юридичну адресу та на адресу засновника товариства. Відповідач відзиву на позов не надав, вимоги не заперечив, витребуваних документів чи заперечень проти позову суду не надіслав.

Судом вчинено всі доступні заходи належного повідомлення відповідача про дату і час проведення засідання суду.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Суд зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, що вказані в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

У справі оголошена вступна та резолютивна частина відповідно до приписів ст. 240 ГПК України. Інших доказів сторонами не подано.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Смілянською місцевою прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру вивчено інформацію щодо повноти та своєчасності застосування органами державної влади та місцевого самоврядування в Чигиринському районі повноважень по стягненню заборгованості із виплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Встановлено, що 12.01.2008 між Чигиринською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови Мельника Миколи Миколайовича, діючого на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 11 квітня 2008 року №90 (Орендодавцем) та ТОВ Іванівський цегельний завод (Орендарем - Відповідач по справі), в особі директора Прудкого Олексія Івановича, який діє на підставі Статуту (юридична адреса 20942, Черкаська область, Чигиринський район, с. Іванівка, код ЄДРПОУ 35390025) було укладено договір оренди землі (Далі - Договір, а.с. 17-20), за умовами якого Орендодавець згідно розпорядження Чигиринської райдержадміністрації №90 від 11.04.2008р. надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості - під майновим комплексом цегельного заводу площею 4,2575 га, яка розташована в південно-східній частині адміністративної території Іванівської сільської ради поблизу автошляху Чигирин-Олександрівка.

Договір зареєстровано 21.04.2008 у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України за №040879800442.

Згідно з п. 6 Договору оренди землі від 12.01.2008 його укладено сторонами на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі, якщо орендар продовжує користуватись землею після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах.

У відповідності до п. 7 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки землі, що складає 25324,00 грн в рік.

Разом з тим, згідно з розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації №90 від 11.04.2008 орендну плату встановлено в розмірі 4%, що складає 25324,00 грн на рік (а.с. 15-16). Суд вбачає, що в договорі допущено арифметичну помилку, а тому фактична орендна плата становить 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 4 договору оренди землі від 12.01.2008 нормативна грошова оцінка земельної ділянки - з урахуванням коефіцієнту індексації -станом на 01.01.2008 становить 633090 грн.

Відповідно п.11 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з даними відділу у Чигиринському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017 становить 1465306,19 грн, станом на 01.01.2018 - 1465306,19 грн, станом на 01.01.2019 - 1465306,19 грн, станом на 01.01.2020 - 1465306,19 грн (а.с.39-40).

За приписами п. 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься щомісячно на рахунок відповідного бюджету, не пізніше 10 числа наступного місяця за звітним, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Орендарем, починаючи з 01.04.2017 року відповідачем систематично не сплачується орендна плата за земельну ділянку, чим допущено порушення економічних інтересів держави та інтересів територіальної громади в особі Іванівської міської ради.

Відповідач не виконав умови Договору належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі за землю за період з 01.04.2017 по березень 2020 року в розмірі 175836,75 грн., що стало причиною звернення прокурора та позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу в місцевий бюджет. Доказів належної сплати орендної плати відповідач суду не надав.

Також Відповідачу на суму боргу нараховано до стягнення пеню та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов`язання.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарювання на ринку земельних відносин.

Правові основи діяльності ради як органу місцевого самоврядування врегульовані положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Правові основи діяльності відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами Цивільного кодексу та Господарського кодексу України, земельним законодавством України.

Відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з оренди земельних ділянок, що врегульовано вимогами гл. 58 Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі , положеннями Земельного кодексу України, положеннями Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю. Суд вважає, що сторонами Договору оренди землі від 12.03.2008 досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку - є господарським зобов`язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.ст. 13, 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В статті 25 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Розмір орендної плати, яку був зобов`язаний сплачувати відповідач, змінювався на протязі дії договору у зв`язку із зміною грошової оціни землі та індексацією, що передбачено умовами договору. Договором не передбачено отримання окремої згоди відповідача на таку зміну розміру орендної плати, що відповідає приписам ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Суд вважає, що у відповідача виникло зобов`язання щодо внесення орендної плати за оренду земельної ділянки на умовах договору за період березень 2017 року по березень 2020 року - в сумі 175836,75грн.

Наявність заборгованості по грошовому зобов`язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Однак в порушення взятих на себе зобов`язань відповідач не сплатив заборгованість за вищевказаний період. Заборгованість по орендній платі за землю в сумі 175836,75грн. відповідачем не спростована.

Відповідач не надав доказів погашення боргу перед позивачем по оренді земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заборгованість по оренді земельної ділянки за період березень 2017 року по березень 2020 року в сумі 175836,75 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 12 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором стягується пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с. 18).

Позивач на підставі п. 12 Договору та положень Податкового кодексу України нараховує відповідачу 43576,41 грн інфляційних втрат, 23788,55 грн. пені, 15854,21 грн процентів річних (а.с. 8-10) за прострочення оплати, з урахуванням періодів прострочення, обмеженого строку на стягнення пені, обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ (дія спеціального ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ за грошовим зобов`язанням). Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді пені укладено в письмовій формі відповідно до положень та приписів ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України.

Розрахунок пені та штрафних санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок пені виконано вірно та не перевищує суми можливого нарахування санкцій, тому 23788,55 грн. пені, 43576,41 грн інфляційних втрат, 15854,21 грн процентів річних - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі Чепмен проти Сполученого Королівства ("Chapman v. the United Kingdom"), заява №27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати Закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь прокуратури Черкаської області 3885,84 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Іванівський цегельний завод , Черкаська область, Чигиринський район, с. Іванівка, вул. Іванкова, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35390025, номер рахунку в банку невідомий

в дохід місцевого бюджету Іванівської сільської ради, с. Іванівка Чигиринського району, вул. Іванкова, 22, код ЄДРПОУ 26424460, рахунок UA888999980334119812000023539 ІВАНІВСЬКА/С.ІВАНІВКА УК у Чигиринському р-ні/Іванівська/18010600, код отримувача 36783194, Казначейство України (ел. адм. подат.)

175836,75 грн боргу, 43576,41 грн інфляційних втрат, 15854,21 грн процентів річних, 23788,55 грн пені.

Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Іванівський цегельний завод , Черкаська область, Чигиринський район, с. Іванівка, вул. Іванкова, 22, ідентифікаційний код 35390025, номер рахунку в банку невідомий

на користь прокуратури Черкаської області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172)

3885,84 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 14.08.2020.

Суддя Г.М. Скиба