Рішення

від 13.08.2020 по справі 226/1274/20

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/1274/20

ЄУН 226/1274/20

Провадження № 2/226/505/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мирнограді справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Мирноградвугілля про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Державного підприємства Мирноградвугілля про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 01.06.2020 позовна заява була залишена без руху та позивачу було надано строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків.

18.06.2020 позивачем до суду подана виправлена позовна заява після усунення недоліків, згідно якої позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою суду від 19.06.2020 було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП Мирноградвугілля в частині позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позовна заява повернута позивачу.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати позивач вказала, що 30 вересня 2019 року вона була звільнена з ДП Мирноградвугілля на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. У день звільнення їй не були виплачені грошові кошти, що належать при звільненні, а саме заробітна плата за невикористану відпустку у кількості 40 календарних днів у сумі 6054,40 грн., вихідна допомога у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у сумі 13625,94 грн., заробітна плата у сумі 4820,74 грн., що загалом складає 24501,08 грн. Після стягнення податків ця сума до виплати складає 19614 грн. 14.11.2019 їй було виплачено відповідачем 8645,73 грн., 11.01.2020 виплачено 5521,51 грн., 17.01.2020 виплачено 2212,50 грн., 24.03.2020 виплачено 3234,87 грн. Відповідно до статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати , сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Розрахунок суми компенсації: індекс інфляції за 2019 рік 1,42 х 24902,58грн. = 35361,66 грн. Просить суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з врахуванням індексу інфляції на день винесення судового рішення, яка на день звернення до суду складає 35361,66 грн. (а.с.21-24).

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами, просила задовольнити їх в повному обсязі. Також пояснила, що відповідач повністю виплатив їй усі суми заборгованості, які належали їй при звільненні, 24.03.2020 року.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав відзив на позов, де зазначив, що возовні вимоги позивач не визнає, посилаючись на наступне. Виплати всіх належних сум позивачу проводились частинами, а не в день звільнення. Компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати позивачу проводились з сум, перерахованих на особистий рахунок позивача. На момент звільнення позивачу нараховано 19614,61 грн., яку відповідач не оскаржує. Виплати цієї суми проводились частинами, а саме 14.11.2019 - 8645,73 грн., 11.01.2020 - 5521,51 грн., 17.01.2020 - 2212,50 грн., 25.02.2020 - 3234,87 грн., а всього 19614,61 грн., тобто повна сума нарахованих виплат. Компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводилась таким чином: індекс приросту споживчих цін за вересень 2019 року у листопаді 2019 року (місяці виплати) дорівнює 0,7% (0,7 : 100 = 0,007), тобто компенсація дорівнює 60,52 грн. (із розрахунку 8645,73х0,007=60,523), яка була нарахована в заробітну плату за грудень 2019 року. Компенсація за виплати 11.01.2020 року, 17.01.2020 року та 25.02.2020 року не проводилась, оскільки ці суми є вихідною допомогою при звільненні і до заробітної плати не мають відношення, тому компенсації не підлягає, що відповідає п.3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, де зазначено, що сума вихідної допомоги не належить до фонду оплати праці, тобто не є заробітною платою. Статтею 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати під доходами розуміються пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інше. Позивачу нарахована і виплачена одноразова вихідна допомога згідно пункту 22 Колективного договору шахти, термін її виплати колективним договором не встановлений, тому нарахування компенсації неможливе.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працювала охоронцем 2 категорії, була звільнена 30.09.2019 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію згідно ч.1 ст.38 КЗпП України (а.с. 9-14).

Згідно довідки відповідача від 06.05.2020, середньоденна заробітна плата позивача становить 313,24 грн. (а.с. 5).

Згідно довідок відповідача від 06.05.2020 та від 13.08.2020, позивачу було нараховано за вересень 2019 року: компенсація за невикористану відпустку за 40 календарних днів у сумі 6054,40 грн. (після стягнення податків 4873,78 грн.), вихідна допомога у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у сумі 13625,94 грн. (після стягнення податків 10968,88 грн.), заробітна плата у сумі 4820,74 грн. (після стягнення податків 3771,95 грн.). Загальна сума нарахувань склала 24501,08 грн., після сплати податків сума до виплати за вересень 2019 року становить 19614,61 грн. Позивачу було виплачено 14.11.2019 року - 8645,73 грн., 11.01.2020 року - 5521,51 грн., 17.01.2020 року - 2212,50 грн., 24.03.2020 року - 3234,87 грн. Індексація за несвоєчасно виплачену заробітну плату була нарахована у грудні 2019 року в сумі 98,79 грн. Після стягнення податків сума до виплати становить - 79,53 грн., які були виплачені: 05.02.2020 року - 28,24 грн., 11.03.2020 - 28,18 грн., 05.03.2020 року - 23,11 грн. Повний розрахунок з позивачем був здійснений 24.03.2020 року (а.с.6).

Відповідно до ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до ст.2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно пунктів 2-4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Таким чином, оскільки в день звільнення 30.09.2020 відповідачем не було здіснено повний розрахунок з позивачкою та затримка виплати заборгованості перевищила один календарний місяць, тому за несвоєчасну виплату заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку відповідач має сплатити позивачці компенсацію втрати частини цих грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

В той же час несвоєчасна виплата вихідної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат не підлягає компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, оскільки ця виплати має разовий характер і взагалі відповідно до пункту 3.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, не відноситься до заробітної плати, тому згідно ст.2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, не підлягає компенсації.

Заборгованість перед позивачкою з заробітної плати в сумі 3771,95 грн. (після стягнення податків) та компенсації за невикористану відпустку в сумі 4873,78 грн. (після стягнення податків), що разом становить 8645,73 грн. (після стягнення податків), які підлягали виплаті у вересні 2019 року, відповідач виплатив 14.11.2019. Тому за затримку розрахунку вказаних сум відповідач мав сплатити позивачці компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, з урахуванням індексу інфляції за жовтень 2019 року, який складає 100,7%, виходячи із розрахунку:

8645,73 грн. х 0,7 : 100 = 60,52 грн.,

де 0,7 - величина приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) за період невиплати доходу (жовтень 2019 року), визначена відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати: (1,007 х 100) - 100 = 0,7.

При цьому наведений в позовній заяві розрахунок суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати не ґрунтується на законі.

Враховуючи, що відповідачем було самостійно нараховано у грудні 2019 року та сплачено позивачу протягом 05.02.2020 - 05.03.2020 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 79,53 грн., позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України Про оплату праці , Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Державного підприємства Мирноградвугілля , місцезнаходження: 85320, м.Мирноград Донецької області, вул.Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941, про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.08.2020 року.

Суддя О.А.Рибкін