Рішення

від 05.08.2020 по справі 311/222/20

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/222/20

2/311/389/2020

05.08.2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 серпня 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Гончаровій К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

14.02.2020 р. до канцелярії суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, у якій зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати чоловіка позивачки - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 2320955700:02:019:0004 загальною площею 10,1365 га, що знаходиться на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 033221, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 1837, виданого Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області 12.08.2004 року.

Вищевказану земельну ділянку в рівних частках по 1/3 частині успадкували її діти: дочка - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_5 . За взаємною нотаріально посвідченою згодою спадкоємців: ОСОБА_5 , ОСОБА_5 і ОСОБА_2 після отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, як співвласників у рівних частках земельної ділянки площею 10,1365 га з кадастровим номером 2320955700:02:019:0004, що знаходиться на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить їм на праві спільної часткової власності по 1/3 частини кожному, чоловік позивачки - ОСОБА_5 почав процедуру поділу в натурі вказаної земельної ділянки відповідно до розміру належних їм часток.

У землевпорядника ОСОБА_6 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельній ділянці згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ОСОБА_5 1/3 частку успадкованої після смерті матері із земельної ділянки площею 10,1365 га кадастровий номер 2320955700:02:019:0004 виділено у натурі в розмірі 3,3789 га та присвоєно кадастровий номер 2320955700:02:019:0022.

За життя чоловік позивачки не встиг зареєструвати право власності на виділену в натурі шляхом поділу земельну ділянку з кадастровим номером 2320955700:02:019:0022 розміром 3,3789 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області. ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 помер. Після його смерті залишилась виділена у натурі вищевказана земельна ділянка в розмірі 3.3789 га та присвоєно кадастровий номер 2320955700:02:019:0022, але нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вказана земельна ділянка не зареєстрована у відповідних органах, мотивувавши свою відмову тим, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи.

Заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка було подано у встановленому законом порядку до приватного нотаріуса Харченко Ю.Г., де заведена спадкова справа 2019 рік. Тому, позивачка просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку 3,3789 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2320955700:02:019:0022, яка знаходиться на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У дане судове засідання сторони не з`явились, хоча про час і місце його проведення були повідомлені у порядку п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, а тому відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка належно повідомлених сторін не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи згоду позивачки, суд, керуючись вимогами ст. 280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Від позивачки ОСОБА_1 у матеріалах справи є заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

17.02.2020 року ухвалою Василівського районного суду Запорізької області позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям провадження.

19.03.2020 року на електронну пошту суду зі Степногірської селищної ради надійшов лист про розгляд справи без участі представника селищної ради та відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог.

12.08.2020 р. до канцелярії суду з відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов лист з проханням розглянути справу без участі представника та винести рішення на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 були повідомлені про судові засідання рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення під особистий підпис та офіційним оголошенням на електронному сайті Судова влада України , які містяться у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року підготовче провадження закрито з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, у судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 . У графі батьки записано: Батько - ОСОБА_7 ,

Мати - ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а/с 12).

Зі свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 03 березня 1989 р., серії НОМЕР_2 вбачається, що 03.03.1989 року було укладено шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а/с 11).

За заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було надано взаємну згоду на виготовлення технічної документації та кадастрових планів на новостворені земельні ділянки у результаті поділу, що підтверджується даною заявою та копією Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_5 , яка розташована на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (а/с 27-45).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 21 лютого 2019 року виконавчим комітетом Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 (а/с 14).

Спадкоємцями майна гр. ОСОБА_4 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є її дочка - гр. ОСОБА_2 , сини: гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_5 на 1/3 частку кожен. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки загальною площею 10,1365 га, яка знаходиться на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, що належала спадкодавцю на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 033221, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1837, виданого Василівською райдержадміністрацією Запорізької області 12 серпня 2004 року, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2303905212018, виданого Відділом у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 17 січня 2018 року (копія Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 березня 2018 року, копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - а/с 17-18).

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання від 02.10.2019 р. № 1747/06, виданої виконавчим комітетом Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, за відомостями відділу реєстрації місця проживання Степногірської селищної ради гр. ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18.09.2002 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з померлим на день його смерті за вищевказаною адресою була зареєстрована дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За вищевказаною адресою на теперішній час малолітні та неповнолітні діти не зареєстровані (а/с 15).

З копії спадкової справи № 36/2019, заведеної приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., після смерті ОСОБА_5 , вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , яка бажала прийняти та прийняла спадщину (а.с. 63-79).

Постановою приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г. від 19.09.2019 року № 558/02-31 ОСОБА_1 було фактично відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджують право власності на земельну ділянку (а.с. 47).

Загальна вартість земельної ділянки, площею 3,3789 га, що розташована в адмінмежах Степногірської селищної ради, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки складає 61506 грн. 25 коп. (а.с. 46).

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ в справі "Надточій проти України" та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця та народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка відноситься до першої черги на спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5 .

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та повноті, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

З наявних документів вбачається, що ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 , на праві власності належала земельна ділянка площею 3,3789 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, дана земельна ділянка входить у спадкову масу, та, оскільки, правовстановлюючий документ у позасудовому порядку позивачці, як спадкоємцю, отримати неможливо, що позбавляє її права успадкувати земельну ділянку, тому, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Суд вирішує судові витрати у порядку ст. 141 ЦПК України. Оскільки, позивачка не заявляла вимогу про стягнення судових витрат з відповідачів, суд вважає за можливе віднести судовий збір за її рахунок.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1216, 1222, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 141, 82, 128, 200, 206, 223, ч. 6 ст. 259, ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,3789 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2320955700:02:019:0022, яка знаходиться на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовий збір віднести за рахунок позивачки.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.08.2020 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова