Рішення

від 18.08.2020 по справі 1.380.2019.003930

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа

№1.380.2019.003930

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М. .

за участю:

представник позивача - Павліш О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмежено відповідальністю "ВІК ЛІМАРДО" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій ,-

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів) звернулося в суд з позовом до ТзОВ "ВІК ЛІМАРДО" (79069, вул. Кульпарківська, 93-А, м. Львів) про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не допустив контролюючий орган до проведення перевірки. З огляду на наведене, представник позивача вважає наявними підстави для застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ ТД ВБК , що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою від 01.08.2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви. 21.08.2019 року позивачем надано документ на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 23 серпня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 26 вересня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1.380.2019.003847 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Лімардо» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу.

Ухвалою від 05 травня 2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 30 липня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суд допустив заміну первинного відповідача у справі Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

27 серпня 2019 року на адресу суду представником відповідача подано відзив. По суті позовних вимог вказують, що наказ про проведення фактичної перевірки є неправомірним і таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, зокрема у спірному наказі викладена підстава проведення перевірки - контроль за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензії, свідоцтв . На думку відповідача вказана підстава не є достатньою, допустимою та обґрунтованою в контексті Податкового кодексу України, перевіряючих не було допущено до проведення перевірки на підставі даного наказу. Вказують, що згідно вимог Податкового кодексу України не допуск до проведення перевірки є однією з підстав для накладення арешту, але не безумовною та не єдиною. Зазначають, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України). Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Відповідач стверджує, що доказів наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна до погашення цього податкового боргу позивачем до суду не надано. Просять суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В судове засідання, призначене на 18 серпня 2020 року відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було розглянуто у судовому засіданні та у задоволенні відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

23 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято наказ № 4388 Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо (код ЄДРПОУ 42636737) за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 327, літ., С-1 прим.№1 з 23.07.2019 по 01.08.2019, щодо дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (із змінами та доповненнями), Закону України від 06 липня 1995 року за № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

На підставі підпункту пп.19-1.1.4, пп.19-1.1 ст.19-1, пп.19-1.1.14, п. 19-1.1 ст.19-1, ст..20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та наказу № 4388 від 23.07.2019 року видані направлення від 23 липня 2019 року № 1552, 1553 на проведення з 23 липня 2019 року тривалістю 10 діб фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо з дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензії, свідоцтв.

26 липня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області складено акт за № 13/821/401/42636737 про відмову від допуску до перевірки.

26 липня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області складено акт за № 13/820/401/42636737 про відмову від підпису у направленні на перевірку.

26 липня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області складено акт №13/ 819/401/42636737 складено акт відмови від отримання наказу на проведення фактичної перевірки від 26.07.2019 року.

У зв`язку з відмовою платника податків від допуску до проведення фактичної перевірки контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.

При цьому, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Львівській області № 4388 від 23.07.2019 Про проведення фактичної перевірки .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 23.07.2019 № 4388 Про проведення фактичної перевірки .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в адміністративній справі № 1.380.2019.003847 скасовано. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу про проведення фактичної перевірки відмовлено. По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Виходячи з аналізу наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Положення п.94.2 ст. 94 ПК України визначають перелік обставин, при з`ясуванні яких застосовується арешт майна.

Так, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, правомірність наказу ГУ ДФС у Львівській області від 23.07.2019 року № 4388 про проведення фактичної перевірки ТзОВ Вік Лімардо підтверджено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року по справі № 1.380.2019.003847, яке набрало законної сили.

Суд також зауважує, що Верховний Суд в постановах від 27.11.2018 року у справі №820/1929/17 (адміністративне провадження К/9901/40847) та від 12.02.2019 року по справі №820/2455/18 (касаційне провадження № К/9901/68653/18) висловлював правову позицію щодо підстав застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У вказаних вище постановах Верховний Суд зазначив, що приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27.11.2018 року у справі №820/1929/17, від 12.02.2019 року по справі №820/2455/18, від 12.04.2019 року по справі №820/2564/17, від 14.05.2019 року по справі №813/1910/17, від 23.05.2019 року по справі №813/854/18, а також від 28.05.2019 року по справі №813/3943/17 враховано судом при розгляді даної справи згідно ч.5 ст. 242 КАС України.

Відносно посилань відповідача у відзиві на відсутність підстав для накладення арешту на кошти, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Суд зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З огляду на викладене, є помилковими твердження відповідача у відзиві про наявність у контролюючого органу права звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, лише у разі наявності податкового боргу.

В даному випадку предметом доказування по справі є не наявність або відсутність податкового боргу, а наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та як наслідок - наявність чи відсутність у ТОВ Вік ЛІМАРДО підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.

Беручи до уваги, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено фахівцям ГУ ДФС у Львівській області у допуску до перевірки, суд приходить до висновку, що у спірних відносинах наявні підстави для накладення арешту на кошти ТОВ Вік ЛІМАРДО , передбачені ст. 94 ПК України.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи положення ПК України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Отже, повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

Зазначена правова позиція міститься в роз`ясненнях, викладених в листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 №642/12/13-13.

З огляду на те, що у податкового органу були наявні законні підстави для проведення фактичної перевірки ТзОВ Вік Лімардо , призначеної згідно наказу ГУ ДФС у Львівській області від 23.07.2019 року № 4388, та враховуючи підтвердження правомірності наказу ГУ ДФС у Львівській області від 23.07.2019 року № 4388 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 року по справі № 1.380.2019.003847, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про накладення арешту на рахунках ТОВ Вік Лімардо , що знаходяться у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів) до ТзОВ "ВІК ЛІМАРДО" (79069, вул. Кульпарківська, 93-А, м. Львів) про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій ,- задоволено повністю.

Застосувати адміністративний арешт на рахунках у вигляді арешту коштів на рахунках ТзОВ "ВІК ЛІМАРДО" шляхом зупинення видаткових операцій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2020 року.

Суддя Кухар Н.А.