Постанова

від 26.08.2020 по справі 200/838/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року справа № 200/838/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника позивача Колбаєва О.В., представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року (повний текст складено 15 червня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/838/20-а (суддя в 1 інстанції - Бабіч С.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства Керампром до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Керампром (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просили визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 09.12.2019 року: № 0000660402 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 2 314 146,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 1 157 073,00 грн.; № 0000670402 форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 467 649,00 грн.; № 0000680402 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 98 669,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 24 667,25 грн.; № 0000690402 форми ПН про застосування штрафу у сумі 3 163,47 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригувань на суму ПДВ 6 326,94грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними, оскільки у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують реальність господарських операцій з ПП ЕРА , ТОВ 27 , ТОВ МАШРЕМБУД , ТОВ ЕВОКС , ТОВ Караван-Сарай , ТОВ Донавтобак , ТОВ Торговий Дім Логістик Транс , ДФ Галь-Дженералтранс та ПАТ Українська залізниця , на підставі яких були сформовані відповідні показники податкової звітності.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 200/838/20-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0000660402 від 09 грудня 2019 року форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 2 314 146,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 1 157 073,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0000670402 від 09 грудня 2019 року форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 467 649,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0000680402 від 09 грудня 2019 року форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 98 669,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 24 667,25 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0000690402 від 09 грудня 2019 року форми ПН про застосування штрафу у сумі 3 163,47 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригувань на суму ПДВ 6 326,94 грн.; стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства Керампром судовий збір в сумі 21 020,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області.

Не погодившись з таким рішенням, Головним управлінням ДПС у Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство Керампром зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 24655289), місцезнаходження юридичної особи: вул. Дружби, буд. 2, с. Артемівка, Костянтинівський р-н, Донецька область, 85171, зареєстровано у якості платника ПДВ.

Колегією суддів встановлено, що позивачем у декларації з ПДВ за серпень 2019 року було задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (р.19) - 2 781 795 грн., сума, обчислена відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (р.19.1) - 450 850 грн., сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (р. 20) - 2 330 945 грн.: підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) - 2 314 146 грн., сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) - 467 649 грн.

У період з 24.10.2019 року по 06.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ Керампром з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, за результатами якої складений акт від 13.11.2019 року № 203/05-99-04-02/24655289 (том 1, арк.справи 12-57).

Під час перевірки податковим органом встановлені факти порушення ПрАТ Керампром вимог чинного законодавства, а саме, п.44.1 ст.44, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.п.195.1.3а) п.195.1 ст.195, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст.9 ч.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 №996-XIV, п.4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 у редакції наказу Міністерства фінансів України 23 лютого 2017 року № 276, що призвело до: завищення бюджетного відшкодування за серпень 2019 року на 2314146 грн.; завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 467649 грн.; заниження податкових зобов`язань на 98669 грн.

За результатами перевірки, з урахуванням розгляду заперечень, Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 09.12.2019 року: № 0000660402 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 2 314 146,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 1 157 073,00 грн. (том 1, арк.справи 58); № 0000670402 форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 467 649,00 грн. (том 1, арк.справи 60); № 0000680402 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 98 669,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 24 667,25 грн. (том 1, арк.справи 62); № 0000690402 форми ПН про застосування штрафу у сумі 163,47 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригувань на суму ПДВ 6 326,94грн. (том 1, арк.справи 65).

До вказаних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням ДПС в Донецькій області складено додаток до податкового повідомлення-рішення форми В1 Розрахунок зменшення суми бюджетного відшкодування, штрафних (фінансових) санкцій , додаток до податкового повідомлення-рішення форми В4 Розрахунок зменшення суми від`ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду , додаток до податкового повідомлення-рішення форми Р Розрахунок збільшення податкових зобов`язань , Розрахунок пені, нарахованої відповідно до вимог Податкового кодексу України (крім статті 129 ПКУ) , додаток до податкового повідомлення-рішення форми ПН Розрахунок штрафних фінансових санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних , за актом перевірки від 13.11.2019 року № 203/05-99-04-02/24655289 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ Керампром (код ЄДРПОУ 24655289) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року (том 1, арк.справи 59, 61, 63-64, 67).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:...г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподатковування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв`язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

З системного аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що право на формування витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, в тому числі платіжних, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб`єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Щодо доводів апеляційної скарги на не підтвердження використання позивачем товарів та послуг отриманих від ПП ЕРА , ТОВ Машрембуд , ТОВ 27 , ТОВ Евокс , ТОВ Караван-Сарай та ТОВ Донавтобак у власній господарській діяльності позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно договору найму (оренди) транспортного засобу, укладеного 24.07.2019 року між ПрАТ Керампром в особі генерального директора ОСОБА_1 (далі - наймач) та ОСОБА_2 (далі - наймодавець), наймодавець передає, а наймач приймає у строкове користування автомобіль марки TOYOTA моделі AVALON, загальний легковий седан - В, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований Центром 8044, дата першої реєстрації 06.02.2010 року, дата реєстрації 28.02.2017 року, за обумовлену у цьому договорі орендну плату.

Договір укладено на строк з 24 липня 2019 року по 29 липня 2024 року.

Орендна плата встановлена у розмірі 2500 грн. на місяць протягом (строку) використання транспортного засобу.

Загальна суму орендної плати на строк дії договору становить 150000,00 грн. (том 1, арк.справи 94), зазначене підтверджується також актом приймання-передачі до Договору найму (оренди) транспортного засобу від 24.07.2019 року (том 1, арк.справи 95) та бухгалтерською довідкою від 18.12.2019 року (том 1, арк.справи 96).

Колегією суддів встановлено, що ПП Ера здійснило послугу ПАТ Керампром з ремонту орендованого у ОСОБА_2 автомобіля TOYOTA AVALON 3.5, що підтверджується актом приймання-передачі, податковою накладною № 3 від 28.08.2019 року (том 1, арк.справи 97), актом виконаних робіт №1/28082019 від 28.08.2019 року (том 1, арк.справи 100), розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 1986 від 28.08.2019 року (том 1, арк.справи 99).

Позивачем (замовник) в особі заст. генерального директора Щербакова Ю.В. та ПП ЕРА (код 30778875, 03191, м. Київ, вул. Якубовського, б. 7, кв. 41, (виконавець) в особі Заріна В.А. підписано Акт виконаних робіт від 28.08.2019 року №1/280819, про діагностику ходової, заміну олії, фільтрів, гальмівних дисків, розвал - сходження, програмування брелка автомобіля Toyota Аvalon 3.5 із заміною запчастин. Вартість робіт 9175,0 грн., ПДВ 20% - 1835,0 грн.

Позивач зазначав, що для зустрічі делегацій потенційних покупців, які прилітають до м. Києва за запрошеннями для проведення переговорів, а також для їх перевезення до місця зустрічі у офісі позивача у м. Києві та подальшого транспортного забезпечення, для службового використання генеральним та фінансовим директорами ПрАТ Керампром під час їх перебування у службових цілях в м. Києві, у тому числі для участі в ділових зустрічах, Товариством використовується орендований автомобіль Toyota Аvalon 3.5.

Протягом періоду з 24.07.2019 року (дата укладання договору оренди) та по теперішній час саме в м. Києві позивачем було укладено ряд договорів, як з покупцями, які є нерезидентами, так і з вітчизняними постачальниками товарів та послуг (реєстр укладених договорів додано позивачем до матеріалів справи).

Крім цього, позивачем у ТОВ 27 були закуплені (та були доставлені позивачу) офісні меблі, разом з їх транспортуванням на загальну суму 3805,00 грн., у тому числі 634,17 грн. ПДВ.

Факт здійснення вказаної господарської операції підтверджується податковою накладною № 275165 від 12.08.2018 року (том 1, арк.справи 101), платіжним дорученням № 1868 від 12.08.2019 року (том 1, арк.справи 103), видатковою накладною № 27000476958 від 13.08.2019 року (том 1, арк.справи 104), актом здачі-прийняття робіт № 27000476958 від 13.08.2019 року (том 1, арк.справи 105).

Як пояснив позивач, вказані меблі знаходяться в офісі підприємства на кухні та використовуються робітниками позивача).

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надані податкова накладна від 12.08.2018 № 275165 зареєстрована в ЄРПН, платіжне доручення від 12.08.2019 р. № 1868, видаткова накладна від 13.08.2019 року № 27000476958, акт здачі-прийняття робіт № 27000476958 від 13.08.2019. Меблі отримані від перевізника ТОВ Нова Пошта - квитанція маршрутом Одеса - Костянтинівка.

Стосовно господарської операції між ПАТ Керампром та ТОВ Караван-Сарай позивачем були придбані продовольчі товари, які приходуються на рахунок 209 Інші матеріали і видаються для споживання.

Факт здійснення господарської операції підтверджується, податковою накладною № 808027 від 08.08.2019 року (том 1, арк.справи 117), платіжним дорученням № 1858 від 08.08.2019 року (том 1, арк.справи 119), накладною-рахунком № 4721916 від 08.08.2019 року (том 1, арк.справи 120).

Придбані ТМЦ відображені на рахунку 209 Інші матеріали і видаються для споживання (списуються на рахунки 92,91), як потенційним покупцям під час проведення переговорів, так і співробітникам компанії, які своєю працею (інтелектуальною, адміністративною або фізичною) створюють готовий продукт суміши глин і реалізують його на експорт.

Витрати підприємства на продукти для офісу, які підтверджені документально та відображені в бухгалтерському обліку, відображаються в бухгалтерському та податковому обліку як податкові витрати. До того ж, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв`язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, печиво, консерви, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об`єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов`язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється (ІПК від 18.04.2019 р. № 1673/6/99-99-15-03-02-15).

Щодо вказаних господарських операцій, позивачем були наданні всі первинні документи, які надають право позивачу на формування податкового кредиту.

Крім цього, ТОВ Машрембут були виконані ремонтні роботи бульдозера D6N (склад), що належить ПАТ Керампром .

Факт здійснення господарської операції підтверджується податковою накладною № 11 від 08.08.2019 року (том 1, арк.справи 107), платіжним дорученням № 2102 від 11.09.2019 року (том 1, арк.справи 109), актом надання послуг № 76565 від 08.08.2019 року (том 1, арк.справи 110) та рахунком на оплату № 7275 від 08.08.2019 року (том 1, арк.справи 111).

Основним видом діяльності ПрАТ Керампром є видобуток вогнетривких та тугоплавких глин, їх змішення у суміші глин та подальшого продажу готової продукції (суміші глин). Добута глина складається підприємством на складі готової продукції, який займає площу 2,7080 га.

В технологічному процесі виробництва готової продукції суміші глин приймає участь спеціальна техніка, зокрема бульдозер.

Позивач зазначав про те, що всього на складі готової продукції постійно використовується 4 одиниці техніки, це: маневровий мотовоз ММТ-2, колісний навантажувач САТ 96 2Н, екскаватор САТ М3180, бульдозер Caterpillar D6R.

Бульдозер Caterpillar D6R, закріплений на складі гоготові продукції, протягом 07.08.2020 р. - 12.08.2020 р. перебував на ремонті.

У зв`язку із цим позивач був вимушений для недопущення зупинення робіт перемістити інший бульдозер, а саме марки Caterpillar D6N з кар`єру на склад готової продукції на час проведення ремонту основного складського бульдозеру Caterpillar D6R.

Таким чином, в період з 07.08.2020 р. по 12.08.2020р. складський бульдозер Caterpillar D6R знаходився на діагностиці та в ремонті.

При цьому з метою здійснення діагностичних робот позивачем спочатку було залучено підприємство ТОВ Машрембуд та, в подальшому, для діагностики та проведення ремонтних з заміни елементів паливної системи підприємством було укладено договір з ТОВ Цепелін-Україна .

Тобто, на час проведення ремонтних робіт бульдозера Caterpillar D6R основну роботу на складі готової продукції виконував кар`єрний бульдозер Caterpillar D6N, а саме подача глини на фронт погрузки в залізничні вагони (що підтверджується відповідними дорожніми листами).

В свою чергу, в період з 02.08.2020 р. по 06.08.2020 р. та з 13.08.2020 р. по 31.08.2020 р. бульдозер Caterpillar D6R на складі готової продукції виконував свою основну роботу (підтверджується дорожніми листами, що додаються), а саме: приймання добутої глини з кар`єру на склад готової продукції; підготовка складу до завозу глини та планувальні роботи зі штабелями глини по території складу; подача глини на фронт погрузки в залізничні вагони.

При цьому спірна господарська операція з переміщення бульдозеру Caterpillar D6N з кар`єру на склад та у зворотному напрямку були виконані ТОВ Донавтобак на підставі укладеного договору та відповідних первинних документів.

Крім цього, ТОВ Евокс були надані позивачу транспортні послуги з перевезення придбаної споруди-битовки за маршрутом Харків - Костянтинівка, яка була отримана від ФОП ОСОБА_3 за актом від 21.11.2019 року № 11/02/2019-1 у м. Харків (том 1, арк.справи 112).

Факт здійснення господарської операції підтверджується податковою накладною № 341 від 12.02.2019 року (том 1, арк.справи 113), платіжним дорученням № 365 від 13.02.2019 року (том 1, арк.справи 115) та акт прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 1323359 від 12.02.2019 року (том 1, арк.справи 116).

До основних засобів позивача віднесено вказану битовку, яка фактично знаходиться на кар`єрі, де позивач здійснює видобування глини, та являє собою санітарний блок (душова), який використовується працівниками позивача для забезпечення особистої гігієни протягом робочої зміни та після її закінчення.

Зазначену битовку, яка була отримана від продавця ФОП ОСОБА_3 за актом від 11.02.2019 №11/02/2019-1, до місця встановлення - кар`єру, переміщував ТОВ Евокс по маршруту Харків - Костянтинівка, як готову продукцію.

Вказану битовку було введено в експлуатацію відповідно до наказу позивача Про введення в експлуатацію ОС від 18.02.2019р. №19/1.

Відповідно до Відомості з амортизації основних засобів, амортизація битовки розпочалась у лютому 2019 р., відбувалась у спірному періоді та триває до теперішнього часу.

Стосовно господарської операції між ПАТ Керампром та ТОВ Донавтобак позивачем були отримані транспортно-експедиційні послуги з перевезення бульдозеру Caterpillar D6N з кар`єру на склад готової продукції та у зворотному напрямку на час проведення ремонту бульдозера Caterpillar D6N.

Ремонт/діагностика та повернення бульдозеру були здійснені ТОВ Цепелін - Україна , що підтверджується актом виконаних робіт, списання з/ч та експл. матеріалів від 06.02.2019 року № KVRN0001410 (том 1, арк.справи 121).

Факт здійснення господарської операції підтверджується, податковою накладною № 35 від 22.01.2019 року (том 1, арк.справи 122), платіжним дорученням № 162 від 22.01.2019 року (том 1, арк.справи 123) та актом наданням послуг № 4005 від 22.01.2019 року (том 1, арк.справи 124).

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Враховуючи вищенаведене, суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку після 01.07.2015 у зв`язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі в операціях з передачі для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів, то у податковому періоді, в якому відбулося, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

У той же час методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (П(С)БУ 16 Витрати ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248.

Згідно П(С)БУ 16 Витрати витрати господарюючого суб`єкта складаються як безпосередньо з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) (п. 11), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат (прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати), так і витрат, пов`язаних з операційною діяльністю суб`єкта господарювання, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), і які, в свою чергу, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (п. 17).

Відповідно до п. 18 П(С)БУ 16 Витрати до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства.

Згідно п. 26 П(С)БУ до складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22 - 25 цього Положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Колегія суддів зауважує, що ані розділ Податок на додану вартість , ані стаття 14 ПК України не містять визначення понять негосподарська чи невиробнича діяльність.

У пп. 14.1.36 ПК України наведено визначення поняття господарська діяльність , як діяльність, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованих на отримання доходу.

Отже, йдеться про діяльність, спрямовану на отримання доходу, а не діяльність на безпосереднє створення такого доходу.

Крім цього, джерелом проведення таких витрат (їх оплату) є загальний чистий дохід підприємства, одержаний від реалізації продукції, товарів, послуг.

Податковим кодексом України не передбачено коригування об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених операцій в невиробничій чи негосподарській діяльності (крім амортизації невиробничих основних засобів), що також свідчить про необхідність таких витрат господарюючими суб`єктами.

На підставі викладеного вище колегія суддів дійшла висновку, що використання зазначених товарів (послуг) позивачем відбувалось у межах його господарської діяльності.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення № 0000690402 від 09.12.2019 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50% на загальну суму 3163,47 грн. за не реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів зауважує, що безпідставність висновків відповідача щодо показників податкової звітності по вищевказаним господарським операціям між позивачем та ПП ЕРА , ТОВ Машрембуд , ТОВ 27 , ТОВ Евокс , ТОВ Караван-Сарай та ТОВ Донавтобак , безпосередньо вплинула на розмір та визначення зменшення сум бюджетного відшкодування, розміру від`ємного значення та збільшення податкових зобов`язань позивача на відповідні суми ПДВ у всіх спірних податкових повідомлень - рішень, що саме по собі є підставою для визнання їх протиправними та їх скасування.

Крім цього, позивач зазначав, що у податковій декларації за серпень 2019 року позивач помилково не відобразив в рядку 2 декларації операції з вивезення товарів за межі митної території України в сумі 8 591 914,00 грн.

Дана помилка відкоригована ним в уточнюючому розрахунку від 20.11.2019 року до податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року.

Також колегією суддів встановлено, що між ПрАТ Керампром (далі - замовник) та ТОВ Торговий дім Логистик Транс (далі - експедитор) був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг № ЛТ - 46/30-2019 від 19 лютого 2019 року, предметом якого є організація перевезень вантажів Замовника, організація надання вантажних вагонів для перевезення, та надання інших послуг, пов`язаних з організацією надання вантажних вагонів для перевезення, та надання інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у вагонах власності АТ Українська залізниця , вагонах залізниць інших держав, у вагонах експедитора та/або вагонах замовника (при наявності) і проведення розрахунків за ці послуги. Строк дії договору до 31.12.2019 року (том 1, арк.справи 158-173).

Факт здійснення господарської операції між ПАТ Керампром та ТОВ Торговий дім Логистик Транс за вказаним договором підтверджується актом надання послуг № 69 від 31 серпня 2019 року (том І, арк.справи 174-179) та актом звіряння взаємних розрахунків за період серпень 2019 року (том 1, арк.справи 180).

На виконання вимог ПК України ТОВ Торговий дім Логистик Транс були виписані ПрАТ Керампром податкові накладні № 1 від 01.08.2019 року, № 3 від 02.08.2019 року, № 4 від 05.08.2019 року, № 7 від 08.08.2019 року, № 10 від 12.08.2019 року, № 16 від 19.08.2019 року, № 21 від 27.08.2019 року (том 1, арк.справи 189-208).

Розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1791 від 01.08.2019 року, № 1801 від 02.08.2019 року та № 1831 від 05.08.2019 року, № 1860 від 08.08.2019 року, № 1870 від 12.08.2019 року, № 350 від 19.08.2019 року, № 1969 від 27 серпня 2019 року (том І а.с. 181-187).

Між ПрАТ Керампром (далі - клієнт) та ДФ Галь-Дженералтранс (далі - експедитор) був укладений договір про надання транспортно-експедиторського обслуговування № 17-459 від 26 грудня 2017 року, предметом якого є зобов`язання за плату і за рахунок клієнта виконати і/або організувати виконання визначених цим договором транспортно - експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом по/через територію України, Росії, країн СНД, Балтії, далекого зарубіжжя. Строк дії договору до 31.01.2019 року (том 1, арк.справи 209-215).

Факт здійснення господарської операції між ПрАТ Керампром та ДФ Галь-Дженералтранс за вказаним договором підтверджується актом щодо виконаної організації ТЕО вантажних перевезень № 07/19 від 31 серпня 2019 року (том 1, арк.справи 216-218).

На виконання вимог ПК України ДФ Галь-Дженералтранс були виписані ПАТ Керампром податкові накладні № 3 від 12.08.2019 року, № 4 від 12.08.2019 року, № 7 від 16.08.2019 року, № 8 від 16.08.2019 року, № 9 від 19.08.2019 року, № 10 від 19.08.2019 року, № 11 від 20.08.2019 року, № 12 від 20.08.2019 року, № 14 від 23.08.2019 року, № 15 від 23.08.2019 року, № 19 від 29.08.2019 року, № 20 від 29.08.2019 року (том 2, арк.справи 1-36).

Розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1869 від 12.08.2019 року, № 1443952976 від 16.08.2019 року, № 1443952977 від 16.08.2019 року, № 1886 від 19.08.2019 року, № 1933 від 20.08.2019 року, № 1443952992 від 23.08.2019 року, № 1443952995 від 29.08.2019 року (том 1, арк.справи 219-225).

Між ПрАТ Керампром (далі - замовник) та ПАТ Українська залізниця (далі - перевізник) був укладений договір про надання послуг № 08818/ДОН-2018 від 12 лютого 2018 року, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Строк дії договору з 20.02.2018 року по 31.12.2018 року (том 2, арк.справи 37-51).

Факт здійснення господарської операції між ПрАТ Керампром та ПАТ Українська залізниця за вказаним договором підтверджується договором про експлуатацію залізничної під`їзної колії № 2/25 від 19.02.2019 року та первинною документацію залізничних перевезень за серпень 2019 року (том 2, арк.справи 52-201).

На виконання вимог ПК України ПАТ Українська залізниця були виписані ПрАТ Керампром податкові накладні № 141 від 01.08.2019 року та № 18313 від 19.08.2019 року (том 2, арк.справи 204-205).

Розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1793 від 01.08.2019 року та № 1902 від 19.08.2019 року (том 2, арк.справи 206-207).

За даними бухгалтерського обліку за серпень 2019 року підприємством оприбутковано суміші вогнетривких глин у кількості 27 465,8 т., реалізовано - 8 160 т., а всього сумарно перевезено зазначеними контрагентами у кількості 27 464,8 т., зокрема ТОВ Торговий Дім Логистик Транс у кількості 20 324,8 т. та ДФ Галь-Дженералтранс у кількості 7 140 т.

Позивач зазначав про те, що у нього, як у виробничого підприємства можуть бути залишки на складах, в порту, на митниці.

Відповідно до бухгалтерської довідки, станом на 31.08.2019 року залишки сумішей глин в порту Миколаїв склали 30 872, 6 т. та на митниці 1020 т. що давало змогу підприємству реалізовувати навіть більше ніж 8 160 т.

За серпень 2019 року оприбутковано суміші вогнетривких глин СВ 2-2, СВ 3-3, СВ 4-1 у кількості 27465,80 т.

Перевезено в порт 27 464,8 т. суміші глин, яка реалізована в вересні 2019 р., а на 01.09.2019 р. ця готова продукція в наявності на складі в порту Миколаєва відображена в бухгалтерському обліку на рахунку 26 Готова продукція в кількості 30 872,60 тн.

По - друге, суть цих порушень зводиться до того, що по взаємовідносинам з цими трьома контрагентами - ТОВ Торговий Дім Логистик Транс , ДФ Галь-Дженералтранс та ПАТ Українська залізниця позивачем сформований податковий кредит за зареєстрованими в ЕРПН вказаними контрагентами податковими накладними, які були прийняті податковим органом без зауважень чи зупинення їх реєстрації.

Відповідач вважає, що податковий кредит має формуватися згідно з Відомостями плати за користування вагонами, які складають ПАТ Українська залізниця , причому, як по взаємовідносинам з позивачем, так і по взаємовідносинам з іншими суб`єктами господарювання, які також мають взаємовідносини з ПАТ Українська залізниця і отримують аналогічні відомості від залізниці.

У цих Відомостях, контрагент ПАТ Українська залізниця зазначає нараховану суму без ПДВ (зазначає 0), але у подальшому при складанні податкових накладних нараховує загальну суму ПДВ по господарській операції та реєструє податкові накладні в ЄРПН.

Як було зазначено вище, пункт 201.10 статті 201 ПК України встановлює виключне право покупця товарів/послуг формувати кредит на підставі податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН та такі накладні достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім цього, відповідач вказує, що вартість наданих послуг включена у бухгалтерському обліку до складу витрат на збут із віднесенням на результати фінансово-господарської діяльності, а до собівартості реалізованої продукції зазначена сума витрат не включена, що на думку відповідача є витратами без мети отримання доходу (сторінка 26 акту).

Однак, згідно з бухгалтерським обліком товарно-транспортні послуги є витратами періоду і відображаються на рахунку 93.

Реалізація або залишки продукції не мають впливу на ці витрати.

Витрати періоду - це витрати, які не включаються в собівартість продукції й запасів і розглядаються як витрати того періоду, у якому вони були здійснені, тобто даний випадок попадає під дію не П(с)БО 9 Запаси , а П(с)БО 16 Витрати .

Виробничі підприємства до складу витрат періоду відносять витрати на управління, маркетинг, розробку й підготовку продукції до випуску, тобто витрати, акумульовані на рахунках 92, 93, 94, а також частина нерозподіленої суми 91 рахунку.

Згідно з П(с)БО 16 (пункт 19), витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно - експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору.

Пункт 14 П(С)БО 9 вказує про те, що не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені), зокрема понаднормові втрати і нестачі запасів; фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 Фінансові витрати ; витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов`язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Враховуючи викладене, послуги надані ТОВ Торговий Дім Логистик Транс , ДФ Галь- Дженералтранс та ПАТ Українська залізниця відносяться до витрат на збут.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать, у тому числі, відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи, що випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Як встановлено колегією суддів та підтверджено матеріалами справи, позивачем надані суду належні докази на підтвердження реальності господарських операцій по контрагентам у спірних взаємовідносинах, які у своїй сукупності свідчать, що за результатами господарських операцій з контрагентами відбулись зміни в структурі активів та зобов`язань; первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства; придбання та використання у процесі виробництва (господарської діяльності) отриманих товарів (послуг) документально підтверджується та не суперечить національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку; відображені в податковому обліку обсяги податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідають наданим первинним документам та вимогам чинного законодавства; обсяги господарських операцій та проведення розрахунків документально та нормативно підтверджені; витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей (послуг) у контрагентів документально та нормативно підтверджені; постачання товарно-матеріальних цінностей (послуг) контрагентами документально та нормативно підтверджується.

До перевірки позивачем були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність взаємовідносини за серпень 2019 року з ТОВ Торговий Дім Логистик Транс , ДФ Галь-Дженералтранс та ПАТ Українська залізниця та право позивача на формування відповідних показників податкової звітності, за період, що перевірявся.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, за будь-якими із сторін правочину не передбачене зобов`язання та не визначене право здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Відповідачем не надані суду належні докази, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував відповідні показники податкової звітності у періоді, що перевірявся, містять інформацію, що не відповідає дійсності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 200/838/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 200/838/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді А.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук