Рішення

від 18.08.2020 по справі 126/2494/19

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2494/19

Провадження № 2/126/206/2020

"18" серпня 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

за участі представника позивача - адвоката Колосінського І.А.

представника відповідача - адвоката Рижавського С.С.

представника третьої особи Постоловського О.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя плюс" до ОСОБА_1 , Відділу державної реєстрації Бершадської міської ради Вінницької області за участі третьої особи на стороні відповідача Приватного підприємства "Валентина" про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з новим орендарем та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Надбужжя плюс" звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , Відділу державної реєстрації Бершадської міської ради Вінницької області за участі третьої особи на стороні відповідача ПП "Валентина" про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з новим орендарем та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем, з тих підстав, що як стверджує між ТОВ "Надбужжя плюс" та ОСОБА_1 03.01.2008 року укладено договір оренди землі № 301 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0520486400:02:002:0173, строком на 5 років. В подальшому, додатковою угодою № 1 строк дії цього договору змінено на 11 років та уклав договір оренди землі № 302 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0520486400:02:002:0014, строком на 5 років. В подальшому, додатковою угодою № 2 строк дії цього договору змінено на 11 років.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору Після закінчення строку цього договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію .

Скориставшись переважним правом на укладення договорів оренди землі та з метою продовження дії договору ТОВ Надбужжя плюс , 15.05.2019 звернулося до орендодавця із відповідними листами-повідомленнями про поновлення обох зазначених договорів, до якого були долучені проекти двох додаткових угод, які були отримані ОСОБА_1 15.05.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення, копія якого додається.

Однак ОСОБА_1 уклала договори оренди землі із ПП Валентина , що відбувалося незаконним шляхом, а саме: вона письмово зобов`язалася повернути ПП Валентина близько 32 тисячі гривень у випадку дострокового розірвання договору оренди землі. З цього приводу надходили заяви про кримінальні правопорушення до національної поліції.

ПП Валентина ввело відповідача ОСОБА_1 різними способами в оману щодо можливості укласти договори оренди землі з ПП Валентина та схилило її до укладання договорів.

ТОВ Надбужжя плюс отримало лист від 20.08.2019 року за № 103 яким ПП Валентина повідомляло про укладення ПП Валентина договорів оренди з власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чернятської сільської ради Джулинської ОТГ, серед яких є ОСОБА_1 , які по закінченню договорів використовує на даний час позивач, та просило надати представника ТОВ Надбужжя плюс для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Також, ТОВ Надбужжя плюс отримало повторний лист електронною поштою від ПП Валентина від 28.08.2019 року № 108 в якому ПП Валентина повідомляло про виділення земельних ділянок в натурі на місцевості та просило надати з цією метою повноважного представника.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону Про оренду землі , від 6 жовтня 1998 року По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) .

Саме таку позицію щодо застосування частин 1-5 ст. 33 Закону впродовж тривалого часу займав та неодноразово висловлював Верховний Суд України (постанова ВСУ від 29.11.2017 р.).

При цьому, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі не передбачає звернення орендаря до орендодавця, а переговори сторін щодо зміни істотних умов не проводяться (постанова від 21.02.2018 р. у справі № 908/1164/17. постанова від 21.02.2018 р. у справі № 917/772/17).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі

ОСОБА_1 та ПП Валентина істотно помилялися вважаючи, що мають право укласти договори оренди землі в обхід переважного права ТОВ Надбужжя плюс на укладення договорів оренди землі. Шляхом мовчазної згоди орендодавців, договори є поновленими на новий строк, оскільки орендодавці не дотрималися процедури повідомлення орендаря про припинення договорів оренди, ТОВ Надбужжя продовжує користуватися орендованими земельними ділянками для виробництва товарів сільськогосподарського призначення.

Таким чином ПП Валентина незаконно уклала договори оренди земельних ділянок і незаконно планує виділення цих ділянок в натурі (на місцевості).

Просить визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених ПП Валентина із ОСОБА_1 та скасувати їх державну реєстрацію. Визнати поновленими договори оренди землі № 301 та № 302, укладених 03.01.2008 ТОВ Надбужжя плюс із ОСОБА_1 , та зареєстрованих 17.06.2008 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Рижавський С.С. в свою чергу, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що відповідач вважає доводи наведені позивачем в позовній заяві є необґрунтованими, надуманими та такими що не підлягають задоволенню в повному обсязі, 03.01.2008 року ТОВ Надбужжя плюс уклало із ОСОБА_1 договір оренди землі № 301 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0520486400:02:002:0173, строком 5 років (п. 3.1. договору). В подальшому, додатковою угодою № 1 строк дії цього договору змінено на 11 років (п. 1 додаткової угоди) та договір оренди землі № 302 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0520486400:02:002:0174, строком на 5 років (п. 3.1 договору). В подальшому, додатковою угодою № 2 строк дії цього договору змінено на 11 років (п. 1 додаткової угоди).

15.05.2019 позивач звернувся до відповідача із відповідним листом -повідомленням про поновлення договорів оренди.

Однак позивач не зазначає, що 20.06.2018 року (тобто за рік до закінчення договору оренди) ОСОБА_1 було надіслано на адресу позивача заяву про небажання передавати земельну ділянку в оренду позивачу, до заяви відповідач додала проект угоди про розірвання договору оренди землі та акт приймання-передачі земельної ділянки Ні відповіді ні заперечень від позивача не надходило що свідчило про згоду позивача з розірванням договору оренди земельної ділянки.

07.05.2019 року за № 190 та № 191 відповідач отримала листи -повідомлення від позивача про поновлення договору оренди землі № 301 від 03.01.2008 року за кадастровим номером 0520486400:02:002:0173 з проектом додаткової угоди та № 302 від 03.01.2008 року за кадастровим номером 0520486400:02:002:0174 проектом додаткової угоди.

12.06.2019 року відповідачем було направлено листи на адресу позивача про відмову у поновленні договору оренди землі.

Отже, якщо термін дії правочину закінчився, і орендодавець заздалегідь попередив орендаря про те, що він не має наміру продовжувати дію угоди, то цей договір вважається таким, що припинив свою дію. У зв`язку із зазначеними вище обставинами відповідач уклала договір оренди землі № 467-Х та № 468 з ПП Валентина , про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.08.2019 року.

Незрозумілі посилання позивача про зобов`язання повернути ОСОБА_1 ПП Валентина близько 32 тисяч гривень у разі розірвання договір оренди землі з ПП Валентина не витримують критики та нічим непідтверджені і можуть бути предметом розгляду іншої справи про наклеп.

Твердження позивача про введення в оману відповідача ПП Валентина є недостовірними, відповідач ці обставини заперечує та вважає такі твердження наклепом.

Посилання позивача на позицію Верховного Суду України (постанова ВСУ від 29.11.2017 р.) є недоцільним так як в даному випадку відповідач (Орендодавець) попередив позивача (Орендаря) про намір не продовжувати договір оренди землі.

Твердження позивача, що ОСОБА_1 та ПП Валентина істотно помилялася вважаючи, що має право укласти договори оренди землі в обхід переважного права ТОВ Надбужжя плюс на укладення договорів оренди землі шляхом мовчазної згоди орендодавців, договори є поновленими на новий строк, оскільки орендодавці не дотрималися процедури повідомлення орендаря про припинення договорів оренди, ТОВ Надбужжя продовжує користуватися орендованими земельними ділянками для виробництва товарів сільськогосподарського призначення, спростовуються заявою відповідача від 20.06.2018 року та листом відповідача від 12.06.2019 року.

Просить в задоволені позовних вимог, за позовом ТОВ Надбужжя плюс відмовити в повному обсязі.

Представник Відділу державної реєстрації Бершадської міської ради Вінницької області Красиленко В.Б. в свою чергу теж надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що Відділ взагалі є неналежним відповідачем. Просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник позивача ТОВ "Надбужжя плюс" адвокат Колосінський І.А. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та пояснив, що відповідач ОСОБА_1 уклавши спірний договір оренди землі порушила право позивача на першочергове право оренди, зважаючи на наявність умов договору оренди землі. До закінчення терміну дії договору позивачем направлявся лист з текстом додаткової угоди, як це і передбачено договором, укладеним між сторонами. Вказаний лист проігноровано.

Представник відповідача - адвокат Рижавський С.С. в судовому засіданні просить взяти до уваги відзив на позовну заяву та в позові ТОВ "Надбужжя плюс" відмовити повністю в зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник третьої особи Постоловський О.М. в судовому засіданні також просить в позові відмовити в повному обсязі.

Представник Відділу державної реєстрації Бершадської міської ради Вінницької області в судове засідання не явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність учасника, який не з`явився у судове засідання.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частин 1 та 2 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України законодавець наголосив на тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2008 року було укладено договір оренди землі № 301 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0520486400:02:002:0173, строком на 5 років між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 .. В подальшому, додатковою угодою № 1 строк дії цього договору змінено на 11 років. Також між сторонами укладено договір оренди землі № 302 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0520486400:02:002:0014, строком на 5 років. В подальшому, додатковою угодою № 2 строк дії цього договору змінено на 11 років.

Як вбачається із копії договорів, що містяться в матеріалах справи, відповідно до п. 3.1 Після закінчення строку цього договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію .

07.05.2019 року позивач направив орендодавцеві листи-повідомлення, щодо поновлення договорів оренди землі з проектами додаткових угод, який як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення отримано останньою 15.05.2019 року.

Проте як встановлено в судовому засіданні 20.06.2018 року (тобто за рік до закінчення договору оренди) ОСОБА_1 попередила позивача про небажання передавати земельну ділянку йому в оренду, а листом від 12.06.2019 року відповідач тільки підтвердила свої наміри не продовжувати договір оренди земельної ділянки з позивачем.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами ОСОБА_1 уклала договір оренди землі № 467-Х та № 468 з ПП Валентина терміном на 10 років, про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.08.2019 року.

Державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельних ділянок проведено державним реєстратором Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюк С.А. 13.08.2019 року за індексним номером 177527815 та 177527635.

Вирішуючи виниклий спір, суд застосовує наступні норми права.

Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що за закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 ст. 33 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такий спосіб поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року (справа № 379/338/16-ц) та у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року (справа № 401/4572/15-ц), що відповідає вимогам ч. 4 ст. 263 ЦПК України, що відповідає положенням ч. 4 ст. 263 ЦПК України

Як встановлено, при дослідженні матеріалів справи, орендодавець у письмовій формі виявив власну волю не продовжувати з позивачем строк договору оренди, про його волевиявлення свідчить направлене позивачу повідомлення про припинення договірних відносин, що підтверджується копіями заяви, повідомлення, угоди про розірвання договору оренди землі, описом поштового відправлення та фіксальними чеками про оплату поштового відправлення.

Крім того, судом встановлено, що позивачем разом із пропозицією поновлення договорів оренди земельної ділянки орендодавцю було направлено проекти додаткових угод.

За змістом частини третьої ст. 33 Закону України Про оренду землі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, орендодавець заперечила проти поновлення договору оренди, що випливає з повідомлення останньої, тому ТОВ Надбужжя плюс втратило своє право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсними договорів земельних ділянок, укладених ПП Валентина із ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для їх задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до частин 1, 6 статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Згідно копій вищезазначених договорів, він був укладений між ОСОБА_1 та ПП Валентина 03.07.2019 року, тобто вже після закінчення строків дії договорів оренди земельної ділянки від 03.01.2008 року, дія якого сплинула 03.01.2019 року.

У зв`язку із втратою позивачем переважного права на поновлення договору оренди земельних ділянок, власник земельних ділянок була вільною в укладенні договору та виборі контрагента.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши відповідно до ст. 89 ЦПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, дійшов висновку, що цивільний позов ТОВ Надбужжя плюс є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання договорів недійсними, то відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги - визнання договорів оренди землі № 301 та № 302, укладених 03.01.2008 ТОВ Надбужжя плюс із ОСОБА_1 та зареєстрованих 17.06.2008 року.

На підставі викладеного та керуючись Законом України Про оренду землі , ст. ст. 93, 124, 102-1 ЗК України, ст. ст. 407, 626, 777 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 13, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя плюс" до ОСОБА_1 , Відділу державної реєстрації Бершадської міської ради Вінницької області за участі третьої особи на стороні відповідача Приватного підприємства "Валентина" про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з новим орендарем та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з попереднім орендарем - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь