Ухвала

від 26.08.2020 по справі 417/944/20

МАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 417/944/20

Провадження № 2/417/273/20 УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

"26" серпня 2020 р. с. Марківка Луганської області

Суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АЛАНД , треті особи : Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

До Марківського районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АЛАНД , треті особи : Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України , відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також судовий збір сплачується при подачі заяви про забезпечення позову, що визначено ч.6 ст.151 ЦПК України .

Звертаючись до суду з вказаним позовом та заявою про забезпечення позову позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на положення Закону Про захист прав споживачів .

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити наступне: у статті 5 Закону Про судовий збір визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону Про захист прав споживачів дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому ст. 5 Закону України Про судовий збір , не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що ст. 5 Закону України Про судовий збір не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав. (ст. 22 Закону Про захист прав споживачів ).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Поняття споживача визначено в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. При цьому права особи як споживача випливають і охоплюються юридичним змістом даного поняття і закріплені у вказаному вище Законі. Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використається, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

У спірному випадку позивач не придбавала, не замовляла, не використовувала і не мала наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог Законів України Про нотаріат та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, підстави вважати, що позивач звільнений від сплати судового збору за ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів відсутні.

Отже, навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідає його критеріям, передбаченим в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону.

Тому до спірних правовідносин не може бути застосована ч. 3 ст. 2 Закону України Про захист прав споживачів щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки в заявленому позові позивач виступає не як споживач у розумінні п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів і позов подано не на захист прав позивача як споживача.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 5 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, а також в Постанові Верховного суду України № 6-39 від 23.05.2012 року, де роз`яснено про те, що застосування положень Закону України Про захист прав споживачів до спорів, які виникають з договірних відносин з банківськими установами, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання інформації споживачеві про умови такого договору, типи і розміри відсоткової ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо, які передують договору з банківською установою. Але, після укладення договору, між сторонами виникають договірні кредитні відносини або відносини банківського вкладу, тому до спорів щодо виконання або не виконання такого договору положення Закону України Про захист прав споживачів не можуть застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування або банківського вкладу відповідно.

Предметом даного спору є не якість нотаріальних послуг та якість банківських послуг, а законність чи незаконність видачі нотаріусом виконавчого напису, а тому спірні відносини Закону України Про захист прав споживачів не поширюється, оскільки відносини сторін у цьому випадку врегульовано Законом України Про нотаріат , який є спеціальним.

Відтак, при поданні позовної заяви, заяви про забезпечення позову позивачем на виконання вимог ч. 5 ст. 151 , ч.4 ст. 177 ЦПК України необхідно було надати документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, позивачем за вимоги немайнового характеру про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню має бути сплачений судовий збір з розрахунку: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 гривень, за такими реквізитами:

При цьому суму судового збору необхідно сплачувати: (Отримувач коштів - УК у Марків.р-ні/МАРКIВС.Р-Н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38043302; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA958999980313111206000012188; Код класифікації доходів бюджету 22030101). Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Марківський районний суд Луганської області(назва суду, де розглядається справа).

Розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 420,40 гривень.

Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу , повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачеві строку усунення встановлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а заяву про забезпечення доказів - повернути її заявникові.

Керуючись ст.ст. 153 , 185 ЦПК України , суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АЛАНД , треті особи : Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АЛАНД , треті особи : Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко О.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.

Ухвала в частині повернення заяви про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Е. Дідоренко