Постанова

від 26.08.2020 по справі 340/509/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 340/509/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 р. (суддя Жук Р.В., повне судове рішення складено 17.04.2020 р.) в справі № 340/509/20 за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення № 613 від 16.01.2020 р. про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовної площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту; зобов`язання повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовної площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, бажане місце розташування якої зазначено у графічних матеріалах, доданих до клопотання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 16.01.2020 р. № 613, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту; зобов`язано Дмитрівську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду по справі, розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, бажане місце розташування яких зазначено на графічному матеріалі доданого до клопотання.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів. Так, судом першої інстанції не враховано, що право комунальної власності на землі, на які претендує позивач, не зареєстровано, оскільки ці землі відносяться до земель, що залишилися у колективній власності бувшого КСП АТ Колос на підставі державного акту на право колективної власності на землю, який не скасовано та знаходиться у правонаступника цього підприємства.

На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в справі ТВД Колос як третю особу, а також не досліджено факт правонаступництва.

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що в силу п. 21 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України ці землі переходять до комунальної власності, з тих підстав, що ці землі підлягали паюванню, але не були розподілені між членами АТ Колос та не виділені в натурі. При цьому вказує, що землі, на які претендує позивач, відносяться до сільськогосподарських угідь - пасовищ, які були розпайовані, але не розподілялись, та залишились у користуванні сільськогосподарського підприємства.

СВК Колос перетворено у ТДВ Колос , яке є правонаступником СВК Колос та користувачем нерозподілених земель колективної власності до тих пір, поки власники земельних часток-паїв не виділять свої ділянки в натурі.

При цьому спірні земельна ділянка не відноситься до земель, які на підставі п. 21 розділу Х Земельного кодексу України вважається власністю територіальної громад з огляду на те, що відповідно до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної комунальної власності, підлягають розпаюванню та розподілу, а право комунальної власності на такі землі орган місцевого самоврядування зможе зареєструвати лише після 1 січня 2025 р. у разі, якщо власник не оформить права власності на свою земельну ділянку.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , маючи намір отримати у приватну власність земельну ділянку, 28.12.2019 року звернулась із відповідною заявою до Дмитрівської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

До такої заяви позивачем долучено: копію паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали щодо бажаного розташування земельної ділянки, копію договору про надання правової допомоги з адвокатом.

Дмитрівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області на 22 сесії сьомого скликання рішенням від 16.01.2020 року №613 за результатами розгляду клопотання вирішила відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Судом першої інстанції також встановлено, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить інформацію про те, що ТДВ Колос є правонаступниками саме АТ Колос , якому на підставі державного акту на право колективної власності на землю серія КР-3-№000022 (зареєстрований 04.05.2000 р. за №24) передавалась земельна ділянка загальною площею 5599,6 га.

Враховуючи приписи пункту 21 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, суд першої інстанції вважав, 01.01.2019 р., дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні право розпорядження землями, які передавались АТ Колос в колективну власність, перейшло до Дмитрівської сільської ради.

Зважаючи на зазначене, а також на те, що згідно з інформацією, яка міститься в Публічній кадастровій карті, бажане місце розташування земельної ділянки, на яку претендує позивач, не обтяжене будь-яким речовим правом, що свідчить про безпідставність посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на факт перебування земельної ділянки в колективній власності, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Суд визнає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.12.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у приватну власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, яка знаходиться за межами населеного пункту.

До клопотання позивачем додано копію паспорта, довідки р.н.о.к.п.п., графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки.

Рішенням Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області № 613 від 16.01.2020 р. відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області з тих підстав, що право комунальної власності Дмитрівською сільською радою на земельну ділянку, зазначену на графічних матеріалах щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, не зареєстровано, оскільки земельна ділянка відноситься до земель, що залишилися в колективній власності бувшого колективного сільськогосподарського підприємства АТ Колос на підставі державного акту на право колективної власності на землю, який не скасовано та знаходиться у правонаступника підприємства, що унеможливлює розпорядження Дмитрівської сільською радою цією земельною ділянкою.

Також судом встановлено, що відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії КР-3-№-000022 від 04.05.2000 р. АТ Колос передано у колективну власність землі в розмірі 5599,6 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За приписами частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу (частина 1 статті 116).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (пункт а частини 3), одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в частини 3 статті 116).

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам встановлені статтею 121 Земельного кодексу України, згідно з пунктом б частини 1 якої громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Оскільки позивач є громадянином України, вона має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України, відповідно до частини 6 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, законодавець обмежив підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою лише невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В спірному випадку у рішенні органу місцевого самоврядування як підстава для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою зазначено те, що право комунальної власності Дмитрівською сільською радою на земельну ділянку, зазначену на графічних матеріалах щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, не зареєстровано, оскільки земельна ділянка відноситься до земель, що залишилися в колективній власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства АТ Колос на підставі державного акту на право колективної власності на землю, який не скасовано та знаходиться у правонаступника підприємства, що унеможливлює розпорядження Дмитрівської сільською радою цією земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відтак, до повноважень відповідача як органу місцевого самоврядування належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбаченому статтями 118, 123 Земельного кодексу України.

Визначення органу, що уповноважений здійснювати розпорядження певною земельною ділянкою, здійснюється виходячи з місця розташування земельної ділянки (у межах або за межами населеного пункту), цільового призначення земельної ділянки (наміру використання), та залежно від того, у чиїй власності знаходиться обрана земельна ділянка.

В цьому випадку матеріали справи не містять доказів на підтвердження тому факту, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться в комунальній власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Відповідно до інформації відділу у Знам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.06.2019 р. № 18-11-0.24-543/112-10 згідно з Указом Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям відбувалась передача земель в колективну власність АТ Колос на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 07.04.1995 р. № 18, яке зазначено в державному акті на право колективної власності на землю серія № КР-3 №000001, зареєстрованого 27.11.1995 р., та Державному акті на право колективної власності на землю серія КР-3 №000022, зареєстрованого 04.05.2000 р. Відповідно до уточненого розрахунку грошової оцінки сільськогосподарських угідь по АТ Колос Дмитрівської сільської ради, розробленого Українською академією аграрних наук інститут землеустрою Кіровоградський філіал від 1995 року, загальна площа сільськогосподарських угідь складає 5105,6 га, в тому числі ріллі 3899,3 га, пасовищ і сіножатей 1206,3 га; кількість осіб, які мали право на земельну частку (пай) 1400 чоловік. Членам сільськогосподарського підприємства було видано сертифікати на земельну частку (пай), площею 3,85 умовних кадастрових гектарів. На підставі даних сертифікатів громадяни отримали у власність в натурі (на місцевості) в середньому 3 га ріллі, що посвідчено Державними актами на право приватної власності на землю (а.с. 51-52).

Таким чином, земельна ділянка, на яку претендує позивач, входить до складу нерозподілених земель колективної власності, частина з яких отримана у власність громадянами (колишніми членами АТ Колос ).

Суд визнає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, в силу пункту 21 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України вважається власністю територіальної громади, оскільки на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні така земельна ділянка перебувала у власності громадян (колишніх членів АТ Колос ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у надані дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки місце розташування земельної ділянки, на яку претендує позивач, не відповідає вимогам частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, якою передбачено передання, зокрема, сільською радою земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Висновки суду першої інстанції щодо припинення правонаступника КСП АТ Колос СВК Колос , та застосування до цих даних правовідносин положення пункту 21 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України суд визнає помилковими, адже відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських правонаступником АТ Колос (з 06.05.2000 р. - СВК Колос ) є Товариство з додатковою відповідальністю Колос .

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 р. в справі № 340/509/20 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 р. в справі № 340/509/20 за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити в справі № 340/509/20 нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 26.08.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.08.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко