Ухвала

від 25.08.2020 по справі 826/10698/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД справа № 826/10698/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

25 серпня 2020 року м.Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Федотова І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інновер Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0195581208 від 28.03.2018.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 р. апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше ніж десять днів з дня закінчення дії карантину шляхом подачі доказів сплати судового збору та вмотивованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів, які б підтверджували неможливість його звернення із апеляційною скаргою в період з 07.05.2019 р. по 05.05.2020 р.

Таким чином, апелянту слід було усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 17.06.2020 р. апелянтом подано документи на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ознайомившись із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи із наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 27.02.2019 р. Апеляційну скаргу, подану вперше в межах строків на апеляційне оскарження, було повернуто ще ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року через несплату судового збору.

Натомість до суду із повторною апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 05.05.2020 р. разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, поважність якого було обґрунтовано тим, що апелянтом вже подавалась апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 р., яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 р. була повернута апелянту у зв`язку з несплатою судового збору.

Однак, через відсутність будь-яких доводів щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги після її повернення, а саме в період з 07.05.2019 р. по 05.05.2020 р., суддя-доповідач визнав необґрунтованим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із таких підстав, а тому апелянту було надано строк для подачі додаткових обґрунтувань, які б підтвердили поважність причин пропуску строку звернення на апеляційне оскарження.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 27.07.2020 р. за вх. № 25973 від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано відсутністю коштів на своєчасну сплату судового збору на рахунку КЕКВ 2800 Інші поточні видатки , великим навантаженням відповідальних осіб за супроводження судових справа та запровадженням на території України карантинних заходів.

Колегія суддів визнає необґрунтованими причини поважності пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження судового рішення з огляду на наступне.

Стосовно доводів апелянта про те, що сплата судових витрат не повинна бути перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відсутність коштів для сплати судового збору не може бути безумовною підставою для визнання причин пропуску поважними.

При цьому, колегія суддів враховує, що з дня повернення апеляційної скарги - 07.05.2019 р. до дня подання апеляційної скарги повторно - 05.05.2020 р. минув майже рік, а сплата судового збору відбулася лише на виконання ухвали про залишення повторної апеляційної скарги без руху, а саме 16 липня 2020 року.

Отже, відповідач у справі більше року не був спроможній виконати вимоги законодавства щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В якості неможливості звернення до суду у встановлені законом строки, апелянт також вказує на реорганізацію податкового органу із чисельним звільненням працівників, а також запровадження карантинних заходів на території України.

Проте, колегія суддів критично оцінює вказані посилання, оскільки карантин на території України було запроваджено з 12.03.2020 р., тоді як первинну апеляційну скаргу було повернуто ще ухвалою від 07.05.2019, тобто за десять місяців до запровадження карантину.

В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, зокрема, процесу її реорганізації, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов`язків, кадрових питань та пов`язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (реорганізація, велике навантаження) не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення, а саме з 07.05.2019 року до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 2 стаття 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інновер Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

І.В. Федотов