Постанова

від 25.08.2020 по справі 640/20760/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20760/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації "Стоп корупції" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Стоп корупції" до Київської обласної державної адміністрації, Баришівської районної державної адміністрації, третя особа: Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" про визнання протиправною бездіяльності, скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Стоп корупції" звернулась до суду із адміністративним позовом до Громадської організації "Стоп корупції" до Київської обласної державної адміністрації, Баришівської районної державної адміністрації, третя особа: Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Київської обласної державної адміністрації щодо не здійснення контролю за діяльністю Баришівської районної державної адміністрації, а саме не скасування протиправного розпорядження Баришівської районної державної адміністрації №189 від 08.07.2019 "Про затвердження детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Баришівської районної державної адміністрації №189 від 08.07.2019 "Про затвердження детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи; визнання судом першої інстанції встановленими обставини, що мають значення для справи, які не є доведеними; висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи; неправильне застосування судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Так, апелянт вказує на незаконність розпорядження Баришівської районної державної адміністрації №189 від 08.07.2019 "Про затвердження детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району", оскільки на час його прийняття була ліквідовано Гостролуцька сільська рада Баришівського району та створено об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром смт. Баришівка, а отже затверджено детальний план території під будівництво свинокомплексу № 11 на території ліквідованої Гостролуцької сільської ради, тобто на території органу місцевого самоврядування, який вже припинив повноваження.

Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції без перевірки обставин визнано доведеним факт чинності сертифіката ОСОБА_1 в період розроблення та підписання Детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району, а саме в період з 18.06.2018 по 23.05.2019. Апелянт вважає, що в даному випадку детальний план території під будівництво свинокомплексу № 11 на території Гостролуцької сільської ради розроблений та підписаний особою, кваліфікація якої не підтверджена, на момент подачі позову в Реєстрі атестованих осіб відсутні відомості про чинність сертифікату архітектора ОСОБА_1 , та як наслідок, вважає оскаржуване розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Окрім того, апелянт вказує, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження Баришівською районною державною адміністрацією як замовником містобудівної документації не дотримано вимог стосовно здійснення стратегічної екологічної оцінки детального плану території під будівництво свинокомплексу № 11 як містобудівної документації, в порядку встановленому Законом України Про стратегічну екологічну оцінку , та як наслідок не дотримано вимог стосовно оприлюднення Розділу Охорона навколишнього природного середовища або Звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті.

Апелянт наголошує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині визнання неналежними доказами звіту інженера-геодезиста про визначення відстаней між об`єктами житлової та громадської забудови та актів огляду земельної ділянки громадським експертом з охорони довкілля.

08.04.2020 до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи Спільного Українсько-Великобританське товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

09.04.2020 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача Київської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Баришівською районною державною адміністрацією 08 липня 2019 року прийнято розпорядження №189 "Про затвердження детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району".

Не погоджуючись з розпорядженням Баришівської районної державної адміністрації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

За змістом ч. 2 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно ч. 8 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4.12 Порядку, детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною райдержадміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Відтак, Баришівська районна державна адміністрація наділена повноваженнями щодо замовлення та затвердження містобудівної документації, зокрема, детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району.

При цьому посилання апелянта про незаконність оскаржуваного розпорядження з огляду на ліквідацію Гостролуцької сільської ради Баришівського району в порядку децентралізації, колегія суддів вважає безпідставними та погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки розроблення детального плану території здійснюється на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, в даному випадку, розпорядження Баришівської РДА "Про розроблення детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 у межах Гостролуцької сільської ради" від 24 жовтня 2018 року №471.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної документації генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Закон України № 2354-VIII Про стратегічну екологічну оцінку (далі- Закон №2354), яким регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону № 2354 визначено, що документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2354 суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є серед інших замовник; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.

Статтею 9 Закону № 2354-VII визначено такі етапи стратегічної екологічної оцінки :1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону враховуються в документі державного планування.

Відповідно до ст. 11 Закону № 2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Статтею 12 ЗУ Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки. Так, Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до статті 13 вищевказаного Закону проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.

Згідно з пп. 5 п. 3 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про стратегічну екологічну оцінку внесені зміни до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, статтю 2 доповнено частиною четвертою, відповідно до якої містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України Про стратегічну екологічну оцінку . Розділ Охорона навколишнього природного середовища , що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України Про стратегічну екологічну оцінку .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у складі детального плану території, затвердженого спірним розпорядження, міститься розділ "Оцінка навколишнього природного середовища для детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області".

Також, у вказаному Детальному плані території міститься підрозділ "Заходи з енергозбереження".

Відтак, доводи апелянта про недотримання Баришівською районною державною адміністрацією Закону України Про стратегічну екологічну оцінку є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , вплив на довкілля - будь-які наслідки планової діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально - економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з пунктами 2, 10 ч. 3 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає намив територій на землях водного фонду; інфраструктурні проекти: облаштування індустріальних парків: будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення: будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами: будівництво (облаштування) автостоянок на плоті не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Колегія суддів вважає, що детальний план території не надає право на здійснення будівництва, а лише визначає планувальну організацію і розвиток частини території в перспективі, в свою чергу будівництво починаючи з розроблення технічної та проектної документації відбувається з урахуванням діючого законодавства.

А тому, не вбачається порушень вимог законодавства, пов`язаних із не проведенням стратегічної екологічної оцінки щодо спірного детального плану території, відтак доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Окрім цього, апелянт вважає, що процедура обговорення проекту детального плану території під будівництво свинокомплексу № 11 на території Гостролуцької сільської ради мала суто формальний характер.

Так, статтею 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськістю замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Згідно Порядку проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні (Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні від 25.05.2011 р. № 555) оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання вимог постанови КМУ №555 від 25.05.2011 р. "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації" 10 червня 2019 року відбулись громадські слухання щодо будівництва свинокомплексу в межах Гостролуцької сільської ради.

Згідно пропозиціями узгоджено проектні рішення детального плану території між замовником і розробником містобудівної території - ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну", оприлюднено звіт по врахуванню пропозицій громадськості під час розробки детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 у межах Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області.

Колегія суддів звертає увагу на те, що врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За умови реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування наявний обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався із пропозиціями або зауваженнями до проекту детального плану, які не були розглянуті, або що позивача не було допущено до громадського обговорення.

Інших доводів щодо порушення відповідачем процедури громадських слухань позовна заява та апеляційна не містить, а судом таких не встановлено.

Також, суд першої інстанції вірно не погодився з доводами позивача про те, що детальний план території під будівництво свинокомплексу № 11 на території Гостролуцької сільської ради розроблений та підписаний особою, кваліфікація якої не підтверджена.

Так, відповідно до статті 17 Закону України Про архітектурну діяльність громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується.

Згідно п. 17 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які працюють за фахом, не обмежується.

У разі перерви у роботі за фахом строком понад три роки виконавець повинен пройти професійну атестацію в установленому порядку. При цьому роботою за фахом вважається також викладацька та наукова діяльність, робота в державних органах або органах місцевого самоврядування за умови виконання функцій за напрямом професійної спеціалізації.

Натомість, згідно п. 20 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554, рішення про позбавлення виконавця кваліфікаційного сертифіката приймається Комісією на підставі, зокрема, оформленого у встановленому порядку акта про виявлення контролюючими органами фактів порушення виконавцем вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері містобудування.

У разі прийняття Комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифіката протягом п`яти робочих днів виконавцю надсилається повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення та вимогою повернути кваліфікаційний сертифікат, а до реєстру атестованих осіб вносяться відповідні відомості (п. 21 Порядку № 554).

Кваліфікаційний сертифікат втрачає чинність з дати внесення до реєстру атестованих осіб відомостей про позбавлення виконавця такого сертифіката.

Як вірно встановлено судом першої інстанції в Реєстрі атестованих осіб, розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_1 наявна інформація про чинність сертифіката архітектора ОСОБА_1 .

Відтак, архітектор ОСОБА_1 не була позбавлена кваліфікаційного сертифіката.

За наведених обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що детальний план території під будівництво свинокомплексу № 11 на території Гостролуцької сільської ради розроблений та підписаний особою, кваліфікація якої не підтверджена та відхиляє їх.

Щодо доводів апелянта про судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині визнання неналежними доказами звіту інженера-геодезиста про визначення відстаней між об`єктами житлової та громадської забудови та актів огляду земельної ділянки громадським експертом з охорони довкілля, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Так, позивачем було надано Звіт про визначення відстаней між об`єктами житлової та громадської забудови с.Перемога Баришівського району Київської області та об`єктами будівництва СП ТОВ Нива Переяславщини свинокомплексу № 11 на території Баришівського району Київської області, складений інженером-геодезистом Карачинським А.В. на замовлення АО Екобезпека .

Згідно з ч. 1 ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, звіт інженера-геодезиста, на який посилається позивач не може розцінюватись судом як висновок експерта, з огляду на відсутність доказів кваліфікації вказаної особи, попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тобто не є належним та допустимим доказом, оскільки не є висновком експерта.

Щодо актів огляду земельної ділянки громадським інспектором з охорони довкілля, які складені громадським інспектором з охорони довкілля та місцевими жителями с.Перемога Баришівського району Київської області колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі докази не є допустимими, оскільки отримані з порушення процедури проведення таких перевірок.

Так, Верховний Суд в постановах від 12.06.2018, 20.03.2018 у справах №№821/597/17, 810/1438/17 висловив правову позицію про те, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Окрім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що СП ТОВ Нива Переяславщини проводить будівельні роботи без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та інші допущені, на думку апелянта, порушення товариством містобудівного законодавства, оскільки зазначене не є предметом даного спору.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано обґрунтовані доводи правомірності розпорядження Баришівської районної державної адміністрації №189 від 08.07.2019 "Про затвердження детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розпорядження Баришівської районної державної адміністрації №189 від 08.07.2019 "Про затвердження детального плану території під будівництво свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району" є правомірним.

Відповідно не підлягає до задоволення позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Київської обласної державної адміністрації як похідна.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Стоп корупції" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: