Ухвала

від 25.08.2020 по справі 320/3215/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3215/19

УХВАЛА

25 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого Костюк Л.О та суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фрія" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду 26 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26 грудня 2019 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом не було надано документу про сплату судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір .

Вказану ухвалу суду отримано апелянтом 26 березня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи.

06 квітня на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому апелянт просив продовжити строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року продовжено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на строк дії карантину, але не більше ніж на п`ять днів з моменту закінчення його дії.

06 серпня на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду повторно надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Викладені апелянтом доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов`язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою, також не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання таких коштів, шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.

При цьому, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників процесу перед законом і судом, оскільки таке відстрочення сплати судового збору може розцінюватись, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими, тому на законодавчому рівні суб`єкти владних повноважень виключені з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, однак як вбачається з заявленого клопотання, апелянт не зазначає орієнтовний строк, на який потрібно продовжити строк для сплати судового збору, як і не зазначає коли з`явиться можливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області надавався достатній час для виконання вимог визначених п.1 ч.5 ст. 296 КАС України при зверненні до суду з апеляційною скаргою, однак апелянт не виконав вищезазначені вимоги у вказаний термін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про продовження строк на усунення недоліків є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року.

Відтак, з 06 серпня 2020 року у суду не має підстав не вирішувати питання щодо подальшого руху справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.

23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи, що станом на 25 серпня 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фрія" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов"язання вчинити певні дії - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді: Н.П.Бужак

М.І.Кобаль