У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/3776/19-а
26 серпня 2020 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової службої України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Монтаж до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової службої України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач - Державна податкова служба України оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Разом з тим апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року "Справа "Пономарьов проти України", наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципи res judicata - принцип остаточності рішення суду і зазначено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо у справах, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийнято у відкритому судовому засіданні 17 січня 2020 року.
25 лютого 2020 року відповідачем подано до суду першої інстанції апеляційну скаргу вперше.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України повернуто на підставі ст. 298 КАС України, у зв`язку із несплатою судового збору.
25 травня 2020 року Державна податкова служба України повторно звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України повернуто на підставі ст. 298 КАС України, у зв`язку із несплатою судового збору.
12 серпня 2020 року Державна податкова служба України втретє звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Разом з тим апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та зауважено про факт автоматичного продовження всіх процесуальних строків в зв`язку з запровадженням на всій території країни карантинних заходів.
З даного приводу суд звертає увагу на наступне.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
18.06.2020 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX (далі - Закон № 731).
Відповідно до п. 2 II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Апелянтом в апеляційній скарзі зазначено, що оскільки Закон №731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року, то встановлений 20-денний строк, на який процесуальні строки залишаються ще продовженими.
При цьому, апелянтом не надано жодних доказів вчинення, дій направлених на використання свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з моменту виникнення такого права та у межах встановлених строків.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, суд, надавши оцінку наведеним доводам скаржника, вирішує питання щодо можливості поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Визнати неповажними причини пропуску Державною податковою службою України строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року.
2. Апеляційну скаргу Державної податкової службої України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Монтаж до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової службої України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сторчак В. Ю.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2020 |
Оприлюднено | 28.08.2020 |
Номер документу | 91159328 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Сторчак В. Ю.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Віятик Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні