Рішення

від 13.01.2020 по справі 757/41356/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41356/18-ц

Категорія 40

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Новака Р.В.

при секретарі - Пітей О.Д.,

справа № 757/41356/18-Ц

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 , ТОВ Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович

вимоги позивача: захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, викладену у зверненнях ОСОБА_2 від 25.05.2018 з додатками до Голови Верховної Ради України ОСОБА_3 , Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_6, Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_7, Керівника Управління кадрів Апарату Верховної Ради України ОСОБА_8, Першого Заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_9, Заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_10, Заступника Голови Комітету з питань фінансової політики банківської діяльності ОСОБА_11, Першого заступника Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_12;

зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович (код ЄДРПОУ 32826752) не пізніше наступного робочого дня після набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у зверненнях ОСОБА_2 25.05.2018, у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Позов мотивовано тим, що у червні 2018 року позивачу стало відомо про поширення щодо нього недостовірної інформації відповідачами, шляхом направлення засобами поштового зв`язку 8 (восьми) аналогічних за змістом письмових листів (звернень) від 25.05.2018 з додатками (надалі - Звернення) на адресу наступних осіб: Голови Верховної Ради України ОСОБА_3 , Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_6, Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_7, Керівника Управління кадрів Апарату Верховної Ради України ОСОБА_8, Першого заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_9, Заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_10, Заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_11, Першого заступника Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_12.

У своїх Зверненнях ОСОБА_2 , зокрема, зазначає: … ОСОБА_1 ... зловживає процесуальними правами та ініціює безпідставні судові спори, спрямовані виключно на створення мені перешкод у поверненні коштів... .

… ОСОБА_1 подає позови, які мають очевидно штучний характер. Так, ОСОБА_1 у процесі розгляду судової справи № 761/32495/15-ц безпідставно подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання дійсним Договору позики від 13.01.2012; про визнання недійсним Договору іпотеки від 01.03.2012. Одночасно ОСОБА_1 просив суд визнати Договір іпотеки від 01.03.2012 припиненим. Суд першої інстанції у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив. Рішення суду першої інстанції залишене в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також Верховним Судом України. Отже, зустрічний позов мав очевидно штучний характер, а подання його ОСОБА_1 було спрямоване виключно на затягування виконання рішення суду першої інстанції та ухилення від повернення грошових коштів за Договором позики .

… ОСОБА_1 вчиняє дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями в порушення вимог процесуального законодавства, ОСОБА_1 подав до Шевченківського районного суду міста Києва чотири аналогічні позови з тим самим предметом, з тих самих підстав та з тими ж учасниками...справа № 761/2310/18, суддя Макаренко 1.0.; справа № 761/9863/18, суддя МальцевД.О.; справа №761/5712/18, суддя Притула Н.Г.; справа № 761/16403/18, суддя Савицький О.А. .

… ОСОБА_1 цілеспрямовано вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справ... .

… ОСОБА_1 як державний службовець: - порушує Конституцію та закони України; підриває авторитет державної служби; порушує права, свободи та законні інтереси людини; порушує основні принципи державної служби (верховенства права, законності та доброчесності)... .

Посилаючись на те, що поширена інформація є неправдивою, принижує його честь і гідність, дискредитує його в очах суспільства та порочить його ділову репутацію, позивач просив суд задовольнити пред`явлені вимоги.

Ухвалою судді від 05.12.2018 у справі відкрито провадження за правилами позовного (загального) провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

29.10.2019 представник відповідача ТОВ Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович до суду подав письмові пояснення, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки представником позивача не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.. 80 ЦПК України на підтвердження факту розповсюдження інформації щодо позивача саме ТОВ Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович .

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про те, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідачів, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Верховний суд України у п. 18 Постанови Пленуму Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що за твердженням позивача, відповідачем ОСОБА_2 було поширено щодо позивача інформацію, шляхом направлення звернень на адресу наступних осіб: Голови Верховної Ради України ОСОБА_3 , Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_6, Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України ОСОБА_7, Керівника Управління кадрів Апарату Верховної Ради України ОСОБА_8, Першого заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_9, Заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_10, Заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності ОСОБА_11, Першого заступника Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_12, наступного змісту:

… ОСОБА_1 ... зловживає процесуальними правами та ініціює безпідставні судові спори, спрямовані виключно на створення мені перешкод у поверненні коштів... .

… ОСОБА_1 подає позови, які мають очевидно штучний характер. Так, ОСОБА_1 у процесі розгляду судової справи № 761/32495/15-ц безпідставно подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання дійсним Договору позики від 13.01.2012; про визнання недійсним Договору іпотеки від 01.03.2012. Одночасно ОСОБА_1 просив суд визнати Договір іпотеки від 01.03.2012 припиненим. Суд першої інстанції у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив. Рішення суду першої інстанції залишене в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також Верховним Судом України. Отже, зустрічний позов мав очевидно штучний характер, а подання його ОСОБА_1 було спрямоване виключно на затягування виконання рішення суду першої інстанції та ухилення від повернення грошових коштів за Договором позики .

… ОСОБА_1 вчиняє дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями в порушення вимог процесуального законодавства, ОСОБА_1 подав до Шевченківського районного суду міста Києва чотири аналогічні позови з тим самим предметом, з тих самих підстав та з тими ж учасниками...справа № 761/2310/18, суддя Макаренко 1.0.; справа № 761/9863/18, суддя МальцевД.О.; справа №761/5712/18, суддя Притула Н.Г.; справа № 761/16403/18, суддя Савицький О.А. .

… ОСОБА_1 цілеспрямовано вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справ... .

… ОСОБА_1 як державний службовець: - порушує Конституцію та закони України; підриває авторитет державної служби; порушує права, свободи та законні інтереси людини; порушує основні принципи державної служби (верховенства права, законності та доброчесності)... .

Крім того, судом встановлено, що відповідні звернення ОСОБА_2 разом з доданими до них документами направлені засобами поштового зв`язку та вручені адресатам, що підтверджується, зокрема, копіями цих звернень, копіями поштових конвертів та описів вкладення до них, роздруківками з офіційного сайту ПАТ УКРПОШТА з інформацією про дату вручення поштових відправлень адресатам, листами з резолюціями уповноважених осіб.

Так, відповідно до інформації, розміщеної на поштових конвертах, відправником відповідних поштових відправлень є Юридична фірма GOLAW (вул. Інститутська, 19Б, оф. 29, 01021, м. Київ, Україна, +380 44 581 1220 www.goIaw.ual Згідно відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повне найменування юридичної особи - ТОВ Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32826752, зареєстровано також за адресою вул. Інститутська, 19Б, оф. 29, 01021, м. Київ, Україна (а.с. 153-161).

Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які приймаються судом до уваги як належні та допустимі. (а.с.12-59) Даних та доказів, які б спростовували факт поширення вищевказаної інформації суду не надано.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що поширена відповідачами інформація є неправдивою, принижує його честь і гідність, дискредитує його в очах суспільства та порочить його ділову репутацію.

Так, судом встановлено, що на момент розповсюдження спірної інформації позивач обіймав посаду керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Крім того, згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.5 постанови від 27.02.2009 №1 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації , яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Разом з тим, як встановлено в ході розгляду даної справи, що поширена відповідачами інформація не містить жодних відомостей, які б порушували особисті немайнові права позивача, а є оціночним судженням у розумінні ст. 30 Закону України Про інформацію .

Згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У пункті 19 Постанови Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

За умовами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За умовами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Так, представник позивача в позовній заяві як на доказ підтвердження факту поширення недостовірної інформації відносно позивача, яка за своїм змістом має негативний характер, порушує немайнові інтереси позивача та не може вважатися оціночним судженням, посилається на Висновок №285/08/2018 лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 06.08.2018, який долучено до матеріалів позовної заяви. Відповідно до вказаного висновку, висловлювання які містяться в поширеній інформації є твердженнями (фактичними даними), а не оціночними судженнями.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду №5 від 12.06.2009, у разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який

підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Згідно приписів ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оцінюючи зміст оспорюваної позивачем інформації та враховуючи вищенаведене, суд надходить до висновку, що інформація, про спростування якої пред`явлено вимоги є оціночним судженням, а тому відсутні підстави вважати, що дана інформація є недостовірною.

Зазначені фрази, які позивач вважає недостовірними твердженнями, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій і відповідно не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності. Крім того, інформація зазначена у зверненнях відповідача, містить лише підстави його незгоди з процесуальними діями ОСОБА_1 щодо зловживання останнім своїми процесуальними правами під час розгляду судових справ в Шевченківському районному суді м. Києва, які вчиняються з метою затягування судового процесу.

Отже, спірна інформація, яку позивач у даному позові просить визнати недостовірною інформацією відносно нього є нічим іншим, як оціночними судженнями, без втручання у його приватне життя, а відтак, згідно зі статтею 30 Закону України Про інформацію , такі судження не підлягають спростуванню, і за їх висловлювання ніхто не може бути притягнутий до відповідальності.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права.

Так, статтею 10 Європейської Конвенції з прав людини встановлено (Рим 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997), що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

Враховуючи наведену статтю 10 Європейської Конвенції з прав людини, Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

Наводячи конкретну практику Європейського суду з прав людини по застосуванню статті 10 Конвенції, можна відзначити такі справи як Лінгенс проти Австрії (1986р.); Обершлік проти Австрії (1991) у яких йшлось про публічну критику політиків.

Зокрема, суд дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів. Тому, Європейський суд вважає порушенням статті 10 Конвенції задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації.

У справі Єрусалим проти Австрії суд встановив, що ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

Отже, враховуючи викладену позицію Європейського суду з прав людини стосовно застосування статті 10 Європейської Конвенції з прав людини, що ратифікована Україною, вищенаведені фрази, які позивач просить спростувати, становлять основу права на свободу вираження поглядів та захищені на рівні національного законодавства та Конституції України, навіть у тих випадках, коли зміст висловлювань суб`єктивно здатний викликати негативну реакцію публічної особи, стосовно якої вони поширені.

Відповідно до ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженності правосуддя.

Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини сторін, суд вважає, що відсутні підстави вважати спірну інформацію недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Отже, позов задоволенню не підлягає.

На підставі та керуючись п. 15, п.18, п.19 Постанови Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , ст.30 Закону України Про інформацію , ст.34 Конституції України, ст.ст.16, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 16, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 83, 84, 89, 95, 258, 259, 261, 263-266, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростування недостовірної інформації, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_2 )

відповідачі: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 )

товариство з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія Гвоздій та Оберкович (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 19-Б, оф. 29, код ЄДРПОУ - 32826752)

Суддя Р.В. Новак