Постанова
від 26.08.2020 по справі 363/4877/19
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Рудюк О.Д.

Єдиний унікальний номер справи № 363/4877/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9155/2020

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року у справі за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа - Богданівська сільська рада Вишгородського району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів,

встановив:

У листопаді 2019 року Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області звернулось до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 03 листопада 2018 року о 15 годині 30 хвилин на Київському водосховищі, р. Тетерів, поблизу с. Богдани у Вишгородському районі Київської області, гр. ОСОБА_1 проводив вилов риби спінінгом з гумового човна, в забороненому для будь-якого рибальства місці. При цьому виловив риби: судак - 3 шт., чим наніс збитки рибному господарству України на суму 1 530,00 грн.

У зв`язку із вказаним адміністративним правопорушенням 03 листопада 2018 року головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля Павленко О.А. складено протокол №007510 про адміністративне правопорушення. Постановою №1/007510 по справі про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Однак, питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України не вирішено. Оскільки, в добровільному порядку шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів відповідачем не відшкодована, позивач звернувся до суду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області подало до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути із відповідача судові витрати.

В апеляційній скарзі вказує, що Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, звертаючи до суду із позовом про відшкодування шкоди в інтересах Богданівської сільської ради, діяло на підставі закону та у межах своїх повноважень, а відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для звернення позивача до суду із вказаним позовом не ґрунтується на вимогах закону.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року відкрито провадження у справі.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходив.

За правилами ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, у розмірі 1530 грн.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 03 листопада 2018 року о 15 годині 30 хвилин на Київському водосховищі, р. Тетерів, поблизу с. Богдани у Вишгородському районі Київської області, гр. ОСОБА_1 проводив вилов риби спінінгом з гумового човна, в забороненому для будь-якого рибальства місці. При цьому виловив риби: судак - 3 шт., чим наніс збитки рибному господарству України на суму 1 530,00 грн. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 , порушив п.3.14., п.4.13.3. Правил любительського та спортивного рибальства , ст.63 Закону України Про тваринний світ , тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.85 КУпАП (а.с.11).

Постановою головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Павленко Л.А. від 03 листопада 2018 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн (а.с. 9).

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди до протоколу № 007510, сума заподіяної ОСОБА_1 шкоди становить 1530 грн. (а.с.10).

Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області 25 лютого 2019 направило ОСОБА_1 пропозицію з досудового врегулювання спору, в якій просило сплатити майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 1530 грн. (а.с.8). ОСОБА_1 отримав вказану пропозицію 05 березня 2019 року (а.с. 7).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено правових підстав для звернення Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області з позовними вимогами до суду в інтересах Київської міської ради.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України Про тваринний світ риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі належать до об`єктів тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України Про тваринний світ користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Згідно зі ст. 52-1 Закону України Про тваринний світ для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Згідно ст. 10 Закону України Про тваринний світ громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

У пункті 4.13.3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, забороняється лов риби, добування водних тварин

протягом усього року у Дніпровських водосховищах, зокрема, Київському - перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся водною межею Дніпровсько-Тетерівського держлісомисливського господарства до північної межі с.Сухолуччя річкою Тетерів до с.Приборськ.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби, із середовища їх перебування добування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс).

Звертаючись до суду з позовом, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, вказує на те, що ОСОБА_1 здійснював вилов риби спінінгом із гумового човна у забороненому для будь-якого рибальства місці. При цьому виловив три судака. У зв`язку з цим, рибному господарству України було завдано шкоду у сумі 1530 грн.

Факт завдання ОСОБА_1 шкоди підтверджується протоколом № 007510 про адміністративне правопорушення, постановою Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області №1/007510, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП України (а.с.9, 11).

Відомості про оскарження та скасування вказаної постанови у матеріалах справи відсутні, тому факт незаконного вилову відповідачем риби, а також винність його дій є встановленим.

Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено правових підстав для звернення Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області з позовними вимогами до суду в інтересах Богданівської сільської ради.

Однак, відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30 вересня 2015 року, Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно з Положенням про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженим наказом Державного агентства рибного господарства України №229 від 15 липня 2016 року, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Згідно з вимогами ст. 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав відсутності у позивача повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах Богданівської сільської ради суд першої інстанції не звернув уваги на відповідні правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм Закону України Про тваринний світ у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 10 січня 2019 року (справа № 541/307/17) Верховний Суд визнав обґрунтованими судові рішення судів попередніх інстанції щодо можливості стягнення спричиненої незаконним виловом риби шкоди на користь сільської ради за відповідним позовом Державної екологічної інспекції.

За таких обставин, розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 4802,50 грн. за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області задовольнити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року скасувати, ухвалити по справі нове судове рішення.

Позов Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа - Богданівська сільська рада Вишгородського району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Богданівської сільської ради Вишгородського району Київської області (адреса: 07310, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Богдани, вул. Київська, 30; код ЄДРПОУ 04358744) матеріальну шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів, у розмірі 1530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (адреса: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82А; код ЄДРПОУ 40419475) судові витрати у розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 50 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: С.М. Верланов

С.І. Савченко

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення26.08.2020
Оприлюднено27.08.2020
Номер документу91164617
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —363/4877/19

Постанова від 26.08.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мережко Марина Василівна

Ухвала від 02.07.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мережко Марина Василівна

Ухвала від 11.06.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мережко Марина Василівна

Рішення від 02.04.2020

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Рудюк О. Д.

Рішення від 02.04.2020

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Рудюк О. Д.

Ухвала від 28.12.2019

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Рудюк О. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні