Рішення

від 26.08.2020 по справі 910/4595/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2020Справа № 910/4595/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство Ван"

про стягнення 253 190,21 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (далі - ТОВ "Преміум Медіа Груп", позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство Ван" (далі - ТОВ "Рекламне Агенство Ван", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 253 190,21 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач порушив умови договору № ПМ-3859 від 13.03.2019 р. в частині сплати вартості послуг рекламної компанії у період з березня по квітень 2020 р.

У позові ТОВ "Преміум Медіа Груп" просить суд стягнути з відповідача вартість послуг у сумі 53 856,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 199 334,21 грн., що разом становить 253 190,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати процесуальні права та обов`язки.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить направлене за його юридичною адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.04.2020 р. (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, 1), поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.04.2020 р., яке відповідачем було отримане. Проте, у строк, визначений законом, відповідач відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.

При цьому судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12.03.2020 р. встановлено карантин, а Законом України від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)", з 02.04.2020 року продовжено процесуальні строки у господарському судочинстві.

Водночас, суд приймає до уваги, що подальше прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (зокрема, постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами)), а також постанови від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", якими дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів, а також запроваджено послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві), свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 р. по справі № 924/369/19.

Крім того, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 р., процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчились через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020 р.

Отже, не зважаючи на продовжений процесуальний строк, відповідач не скористався наданим йому правом, відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також судом встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідач змінив свою юридичну адресу з: 03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, 1 на: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, проте, у порушення ч. 7 ст. 120 ГПК України про вказану обставину суд не повідомив.

Так, згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даного спору, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням про отримання ухвали про відкриття провадження у справі від 23.04.2020 р., проте, наданим йому правом у межах продовженого законом строку на подання відзиву не скористався, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача. .

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 13.03.2019 р. між ТОВ "Преміум Медіа Груп" (виконавець) та ТОВ "Рекламне Агенство Ван" (замовник) був укладений договір про проведення рекламної кампанії № ПМ-3859 від 13.03.2019 р. (далі - договір). Відповідно до умов цього договору виконавець зобов`язався протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов`язався прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором.

Рекламна кампанія - роботи та послуги виконавця по розповсюдженню (розміщенню й експонуванню) реклами (рекламного матеріалу), отриманого від замовника на заброньованих поверхнях cпеціальних конструкцій протягом строку, погодженого сторонами у додатках до договору, а також інші роботи та послуги виконавця, передбачені умовами даного договору (п. 1.5 договору).

У пункті 2.2 договору сторонами погоджено, що з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору - акт бронювання.

Згідно з п. 3.4.5 договору замовник зобов`язаний здійснювати розрахунки з виконавцем особисто відповідно до умов даного договору. За умовами п. 4.1 договору вартість рекламної кампанії залежить від кількості заброньованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору. Вартість кожної рекламної кампанії включає податки, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 13.03.2019 р.) оплата здійснюється замовником у формі 50 % передоплати не пізніше, ніж до 25 числа місяця, що передує місяцю проведення рекламної кампанії, залишок у розмірі 50 % - замовник сплачує до 15 числа поточного місяця проведення рекламної кампанії.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, виконавець протягом 5 (п`яти) робочих днів направляє замовникові для підписання 2 (два) екземпляри акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця або надсилає на електронну адресу замовника скан-копію акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання акту підписує його та надсилає виконавцю один екземпляр акту з іншою необхідною документацією або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Не підписання замовником акту протягом 10 (десяти) днів з моменту його надсилання виконавцем та не отримання виконавцем мотивованої відмови від підписання, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов`язань та відсутності претензій.

Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що виникли у зв`язку з договором, та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № ПМ-3859 від 13.03.2019 р., з метою проведення рекламних кампаній у березні та квітні 2020 р., відповідачем були заброньовані рекламні поверхні на суму 267 935,00 грн., що підтверджується актами бронювання № 51 від 20.01.2020 р., № 54 від 20.01.2020 р., № 57 від 13.03.2020 р., № 58 від 13.03.2020 р., № 68 від 19.02.2020 р., № 75 від 20.02.2020 р. та рахунками № У-314 від 20.01.2020 р., № У-326 від 20.01.2020 р., № У-331 від 16.03.2020 р., № У-332 від 16.03.2020 р., № 1173 від 19.02.2020 р., № 1318 від 24.02.2020 р., № У-1319 від 16.03.2020 р.

За бронювання рекламних поверхонь у березні 2020 р. відповідач частково вніс авансові платежі у розмірі 50 % за кожним актом бронювання у загальній сумі 69 161,40 грн. (за актом № 51 від 20.01.2020 р. на суму 53 856,00 грн., за актом № 54 від 20.1.2020 р. на суму 1 584,00 грн., за актом № 68 від 19.02.2020 р. на суму 8 316,00 грн., за актом № 75 від 20.02.2020 р. на суму 5 405,40 грн.), що підтверджується меморіальними ордерами № 948 від 28.02.2020 р., № 952 від 02.03.2020 р., № 1019 від 20.03.2020 р., № 947 від 28.02.2020 р., № 945 від 28.02.2020 р.

Також матеріали справи свідчать, що у березні 2020 позивач надав відповідачу рекламні послуги на загальну суму 123 017,40 грн., що підтверджується актами надання послуг № Б-1003 від 31.03.2020 р., № Б-1002 від 31.03.2020 р., № Б-1001 від 31.03.2020, № Б-1000 від 31.03.2020 р., які були направлені 02.04.2020 р. на адресу відповідача. Проте, вказані акти відповідач не підписав, вартість послуг не сплатив, водночас, і заперечень щодо наданих послуг за цими актами не надав.

Отже, судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг у березні 2020 р. виконав неналежним чином, сплату вартості послуг повністю не здійснив, відтак, у ТОВ "Рекламне Агенство Ван" виникла заборгованість у сумі 53 856,00 грн. (123 017,40 грн. - 69 161,40 грн.).

Що стосується послуг за квітень 2020 р., то судом встановлено, що відповідну попередню оплату, як це передбачалось договором, відповідач за цей місяць не вніс, хоча замовник забронював рекламні поверхні за актами бронювання № 57 від 13.03.2020 р., № 58 від 13.03.2020 р., № 75 від 20.02.2020 р. Також відповідач не надав позивачу самі матеріали для розміщення їх у якості реклами, а тому суд вважає, що такими діями замовник відмовився від проведення рекламної компанії у цей період.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач доказів належного виконання свого зобов`язання з оплати заборгованості за надані у березні 2020 р. рекламні послуги, не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що вимоги ТОВ "Преміум Медіа Груп" про стягнення заборгованості у сумі 53 856,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо рекламної кампанії у квітні 2020 року, то суд встановив, що вона не відбулась з вини замовника, оскільки відповідач у односторонньому порядку відмовився від проведення рекламної кампанії, що також є порушенням умов договору.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Позивач, окрім основного боргу, також просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення грошового зобов`язання у березні 2020 р., у сумі 614, 81 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

У пункті 7.2.2 договору сторони погодили, що за порушення строків оплати замовником нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за період прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленій позивачем сумі - 614,81 грн.

Також внаслідок порушення відповідачем зобов`язань позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 50 % штрафу від вартості розміщення реклами за актом бронювання № 51 від 20.01.2020 р. (у березні 2020 р.), за яким була прострочена оплата, на суму 53 856,00 грн.

Як вбачається з п. 7.2.3 договору за прострочення оплати рекламної кампанії більше, ніж на 10 (десять) робочих днів, замовник на вимогу виконавця сплачує додатково штраф у розмірі 50 % від вартості розміщення реклами, за якою оплата прострочена.

Судом встановлено, що обов`язок оплатити позивачу вартість послуг з проведення рекламної кампанії у березні 2020 р. на суму 107 712,00 грн. у відповідача виник - з 13.03.2020 (враховуючи, що 15.03.2020 р. є вихідним днем), отже, на час вирішення спору порушення грошового зобов`язання триває більше, ніж 10 робочих днів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 50 % штрафу від вартості розміщення реклами за актом бронювання № 51 від 20.01.2020 р., по якому оплата була прострочена, що становить 53 856,00 грн. (107 712,00 грн./2).

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Щодо штрафу за непроведену у квітні 2020 р. рекламну компанію, від якої відмовився відповідач та розмір вартості якої становить 144 863,40 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2.1 договору у випадку скасування замовником бронювання поверхонь спеціальних конструкцій, зазначених у додатку до договору, менше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до початку рекламної кампанії, виконавець вправі стягнути з замовника штраф у розмірі вартості не проведеної рекламної кампанії, від якої відмовився замовник, зазначеній у кожному конкретному додатку до даного договору. При цьому штраф за кожну поверхню від якої відмовився замовник, не може перевищувати місячну вартість рекламної кампанії на такій поверхні.

Як вже встановлено судом, у порушення умов договору замовник не надав рекламних матеріалів для проведення у квітні 2020 р. рекламної кампанії та не сплатив заброньованих на цей період місць для реклами, у зв`язку з чим кампанія не відбулась, тому суд вважає, що позивач правомірно нарахував штраф у розмірі вартості непроведеної у квітні 2020 р. рекламної кампанії, що становить 144 863,40 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договору № ПМ-3859 від 13.03.2019 р., з ТОВ "Рекламне Агенство Ван" підлягають стягненню штрафні санкції у сумі 199 334,21 грн. (614,81 грн. + 53 856,00 грн. + 144 863,40 грн.), а, отже, позов ТОВ "Преміум Медіа Груп" підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача.

Щодо стягнення витрат, понесених ТОВ "Преміум Медіа Груп" на правничу допомогу, заявлених у позові в сумі 26 000,00 грн., суд зазначає, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості.

У даному випадку на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 26 000,00 грн. позивач долучив: договір про надання правової допомоги № 02/04/18 від 02.04.2018 р., укладений між ТОВ "Преміум Медіа Груп" та адвокатом Авраменко І. В., відповідно до якого адвокат зобов`язується забезпечити участь для захисту прав клієнта, зокрема, у господарських справах, з наданням правової допомоги в порядку та на умовах, визначених даним договором (п. 1 договору); акт від 19.05.2020 р. приймання-передачі наданих послуг, згідно із яким вартість послуг адвоката за цим актом приймання-передачі послуг становить 26 000,00 грн.

Згідно з п. 4.4 договору оплата здійснюється клієнтом на підставі акту, протягом 60 календарних днів з дати його підписання.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази на підтвердження понесених витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги був підписаний між ТОВ "Преміум Медіа Груп" та адвокатом Авраменко І. В. 19.05.2020 р., однак, станом на дату прийняття даного рішення (26.08.2020 р.), тобто після спливу 60 днів, позивачем не надано доказів оплати понесених витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим вказана вимога позивача залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство Ван" про стягнення заборгованості у сумі 253 190,21 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство Ван" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, ідентифікаційний код 42775034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-Г, прим. 249; ідентифікаційний код 34716807) основний борг у сумі 53 856 (п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп., штрафні санкції у сумі 199 334 (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 21 коп., судовий збір у сумі 3 797 (три тисячі сімсот дев`яносто сім) грн. 85 коп.

Повне судове рішення складене 26 серпня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.