Рішення

від 26.08.2020 по справі 910/5617/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2020Справа № 910/5617/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Селіні булава" доПідприємства "Красно" засноване Житомирською обласною радою Українського фонду "Реабілітація інвалідів" простягнення 55 002 грн 78 коп. Представники:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіні булава" з вимогами до Підприємства "Красно" засноване Житомирською обласною радою Українського фонду "Реабілітація інвалідів" про стягнення 55 002 грн 78 коп. заборгованості за договором оренди обладнання від 18.04.2019 № 18042019-1, в тому числі: 36 668 грн 52 коп. основного боргу та 18 334 грн 26 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди обладнання від 18.04.2019 № 18042019-1належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 36 668 грн 52 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 18 334 грн 26 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/5617/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 26.08.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 27.04.2020, зокрема щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 03.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 73429558.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селіні булава" (орендодавець за договором) та Підприємством "Красно" засноване Житомирською обласною радою Українського фонду "Реабілітація інвалідів" (орендар за договором) укладено договір оренди обладнання № 18042019-1 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування з обов`язком повернути будівельне та/або інше обладнання, яке є об`єктом права власності орендодавця.

Відповідно до пунктів 3.4., 3.5. договору факт передачі кожної одиниці обладнання засвічується підписами уповноважених представників сторін акту прийому-передачі обладнання згідно виставленої у додатку № 2 до цього договору форми, який засвідчує факт та фіксує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю, та інші умови, які сторони вважають необхідними узгодити.

Передача обладнання в орендне користування орендаря за актом прийому-передачі здійснюється протягом строку, зазначеного в протоколі, за умови перерахування на рахунок орендодавця попередньої оплати орендної плати згідно умов цього договору, якщо інше не передбачено даним договором та/або відповідним протоколом до нього.

Згідно з пунктом 3.8. договору орендодавець передає орендарю обладнання на своєму складі або на складі орендаря, адреса якого зазначається в протоколі в технічноробочому (справному) стані, попередивши про всі особливі властивості обладнання. Доставка техніки зі складу орендодавця до місця експлуатації і повернення на склад орендодавця за адресою: с. Юрівка, вул. Набережна, 12, здійснюється силами орендодавця та за рахунок орендаря.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. договору визначено, що орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.4. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно пункту 5.1. договору.

Орендна плата нараховується на підставі тарифу орендодавця в розмірі, встановленому за добу, або тиждень, або місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок.

Орендна плата підлягає індексації згідно офіційного індексу інфляції гривні. Застосування індексації орендної плати є виключним правом, а не обов`язком орендодавця.

За умовами пункту 6.6 договору якщо інше не погоджено сторонами у відповідному протоколі орендар вносить орендну плату в наступному порядку:

6.6.1. орендна плата до кінця повного періоду (якщо таким періодом є місяць), або першого періоду (якщо таким періодом є доба або тиждень), або іншого періоду розрахунків вноситься попередньо: після підписання цього договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду;

6.6.2. за другий та кожний наступний період розрахунків орендна плата вноситься попередньо: в строк не пізніше ніж за 2 робочих дні до початку такого періоду розрахунків.

Пунктом 6.9. договору сторонами погоджено, що орендна плата внситься орендарем виключно в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов договору і відповідного протоколу до нього. Виставлення та направлення орендодавцем рахунка та акту виконаних робіт (наданих послуг) на будь-які послуги, що були надані в межах даного договору для підписання орендарю, здійснюється виключно для упорядкування бухгалтерського обліку сторін договору. З урахуванням того, що сторонами визначено строк оренди та порядок сплати орендних платежів, а також вартість оренди обладнання за конкретний період , то неотримання орендарем рахунку та/або акту виконаних робіт (наданих послуг) не є підставою для несплати орендарем орендної плати. Орендар самостійно, згідно погоджених умов в строк п. 6.6. договору та/або умов відповідного протоколу, розраховує та сплачує орендну плату, інакше буде вважатись таким, що прострочив платіж.

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019 включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині грошових зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати та всіх інших зобов`язань по даному договору - до повного виконання зобов`язань (пункт 15.1. договору).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору оренди обладнання від 18.04.2019 № 18042019-1, 19.04.2019 сторони підписали акт прийому-передачі обладнання № 19042019-3, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання в справному стані.

19.04.2019 між сторонами погоджено протокол істотних умов, який є додатком № 1 до договору.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату від 18.04.2019 № 92 на суму 29 760 грн 00 коп., від 03.05.2019 № 115 на суму 18 480 грн 00 коп., від 20.05.2019 № 125 на суму 10 080 грн 00 коп., від 24.05.2019 № 135 на суму 20 160 грн 00 коп., від 06.06.2019 № 157 на суму 5 040 грн 00 коп., від 14.06.2019 № 163 на суму 11 760 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив орендні платежі за оренду обладнання, що підтверджується копією платіжного доручення від 19.04.2019 № 95 на суму 29 760 грн 00 коп., а також копіями меморіальних ордерів від 13.06.2019 № @2PL841242 на суму 14 851 грн 48 коп. та від 13.06.2019 № @2PL844956 на суму 14 000 грн 00 коп.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами підписано акти надання послуг згідно договору оренди обладнання від 18.04.2019 № 18042019-1, а саме: від 19.04.2019 № 178 на суму 6 480 грн 00 коп., від 05.05.2019 № 160 на суму 16 800 грн 00 коп., від 17.05.2019 № 174 на суму 18 480 грн 00 коп., від 24.05.2019 № 183 на суму 10 080 грн 00 коп., від 07.06.2019 № 207 на суму 20 160 грн 00 коп., від 11.06.2019 № 218 на суму 5 040 грн 00 коп., від 19.06.2019 № 223 на суму 6 480 грн 00 коп., від 19.06.2019 № 229 на суму 11 760 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди обладнання від 18.04.2019 № 18042019-1 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 36 668 грн 52 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 36 668 грн 52 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за договором оренди обладнання від 18.04.2019 № 18042019-1 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 36 668 грн 52 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 18 334 грн 26 коп. штрафу.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 9.2.1. договору визначено, що у випадку. Якщо про строчка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів - орендар додатково сплачує штраф в розмірі 50 % від місячної орендної плати.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення штрафу) відповідно до умов пункту 9.2.1. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором оренди обладнання від 18.04.2019 № 18042019-1, вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 334 грн 26 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Підприємства "Красно" засноване Житомирською обласною радою Українського фонду "Реабілітація інвалідів" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 05.03.2020 № 05/03 в загальному розмірі 8 000 грн 00 коп.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Селіні булава" (замовник за договором) та Адвокатським об`єднанням "ЮрЕксперт" (адвокатське об`єднання за договором) укладено договір про надання правової допомоги № 05/03, відповідно до умов якого замовник доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 8 000 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи копію акта виконаних робіт (наданих послуг) від 14.04.2020 № 14/04-20/1, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 14.04.2020 № 14/04.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В акті виконаних робіт (наданих послуг) від 14.04.2020 № 14/04-20/1 зазначено опис робіт, зокрема в пункті 3 вказано про складання процесуальних документів (заяв, клопотань) та юридичний супровід судової справи, кількість витрачених годин - 2, вартість робіт - 2 500 грн 00 коп. Суд зазначає, що позивачем не подавалися у даній справі жодні клопотання/заяви або інші, як зазначає позивач, процесуальні документи крім позовної заяви. За таких обставин, суд визнає необґрунтованим стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн 00 коп. згідно пункту 3 акту виконаних робіт, оскільки такі роботи не були виконані (надані).

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 500 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства "Красно" засноване Житомирською обласною радою Українського фонду "Реабілітація інвалідів" (вул. Київська, 74, м. Житомир, 10030, ідентифікаційний код 35611242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіні булава" (вул. Стратегічне шосе, 16, м. Київ, 03028, ідентифікаційний код 42067209) заборгованість у розмірі 36 668 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 52 коп. основного боргу, 18 334 (вісімнадцять тисяч триста тридцять чотири) грн 26 коп. штрафу, 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б. Плотницька