Рішення

від 27.08.2020 по справі 910/7201/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2020Справа № 910/7201/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хофт"

до Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства

внутрішніх справ України"

про стягнення 5 000,00 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хофт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" (далі - відповідач) про стягнення 5 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані прийняттям відповідачем неправомірного рішення, внаслідок чого позивач поніс витрати за подання скарги з метою відновлення своїх прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/7201/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі позивач згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105472116645 отримав 02.06.2020.

Відповідач ухвалу суду від 27.05.2020 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105472116653 отримав 01.06.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

21.08.2020 до суду надійшли подані відповідачем пояснення, в яких зазначено, що позивачем не надано суду жодних доказів заподіяння йому збитків, а також не доведено протиправність поведінки відповідача та наявність причинового зв`язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою. Відповідач також вважав, що позивач хибно посилається на положення ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, оскільки вказані норми закону передбачають відповідальність за неналежне виконання зобов`язань або недодержання правил здійснення господарської діяльності, у той час, як жодних договірних правовідносин між сторонами спору не існує.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Державною установою "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" проводився аукціон з державної закупівлі послуг: "ДК 021:2015 45451100-4 -Оздоблювальні роботи (Внутрішні ремонтні оздоблювальні роботи в будівлі М по вул.Волинська, 26), рішення про проведення аукціону оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-02-26-000966-с.

Відповідно до протоколу № 3 розгляду тендерних пропозицій, поданих учасниками торгів на закупівлю, тендерні пропозиції були подані Товариством з обмеженою відповідальністю АР НА , Товариством з обмеженою відповідальністю ХОФТ , Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-Будівельне Підприємство Магістраль . За результатом розгляду тендерних пропозицій відхилено тендерну пропозицію, подану Товариством з обмеженою відповідальністю " ХОФТ", як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.

За результатом аукціону переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-Будівельне Підприємство Магістраль .

Не погодившись з рішенням тендерного комітету Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" (відповідача у справі), Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" (позивач) подано скаргу за вих.№ 31-01/30-20 від 31.03.2020 на дії тендерного комітету відповідача до органу оскарження з питань державних закупівель - Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Звертаючись з вказаною скаргою на неправомірне рішення відповідача, позивач сплатив 5 000,00 грн за подання скарги відповідно до ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" на підставі платіжного доручення № 908 віл 20.05.2020.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 7165-р/пк-пз від 14.04.2020 за результатом розгляду вказаної скарги позивача постановлено зобов`язати Державну установу "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Хофт" та рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Будівельне Підприємство "Магістраль" переможцем процедури закупівлі - "Внутрішні ремонтні оздоблювальні роботи в будівлі М, по вул.Волинська, 26", оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-02-26-000966-с.

Як встановлено в рішенні Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 7165-р/пк-пз від 14.04.2020, враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині цього рішення, неправомірно відхиливши пропозицію скаржника з підстав, наведених у протоколі до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 23.03.2020 № 3, замовник порушив вимоги статті 30 Закону України " Про публічні закупівлі", та, як наслідок, неправомірно визначивши ТОВ "Інженерно-Будівельне Підприємство Магістраль" переможцем процедури закупівлі, замовник порушив право скаржника на об`єктивний та неупереджений розгляд його тендерної пропозиції, що є порушенням вимог статті 3 Закону. Враховуючи викладене, права та законні інтереси скаржника можуть бути захищені шляхом зобов`язання замовника скасувати рішення про відхилення пропозиції ТОВ "Хофт" та рішення про визначення ТОВ "Інженерно-Будівельне Підприємство "Магістраль" переможцем процедури закупівлі.

Матеріалами справи встановлено, що позивач 29.04.2020 надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. № 29-04/04-20 від 29.04.2020 про повернення коштів, у т.ч. у заявленій сумі через неправомірні дії у процедурі закупівлі. Вказана вимога згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 30.04.2020, проте залишена без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення про відхилення його тендерної пропозиції, були понесені витрати за подання відповідної скарги з метою відновлення своїх порушених прав у сумі 5 000,00 грн, які відповідно до положень статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та надані докази в їх сукупності, суд керувався таким.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним грошових витрат (шкоди), завданих неправомірними рішеннями відповідача за результатами публічних закупівель, отже, правовідносини, які виникли між сторонами у справі з приводу стягнення заявленої позивачем до стягнення суми, є позадоговірними, а тому до цих правовідносин застосовуються положення глави 82 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин (постанова Верховного Суду України від 18.03.2015 по справі № 3-18гс15).

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох загальних умов відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб`єкта владних повноважень, тобто за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі", за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України. Органом оскарження є Антимонопольний комітет України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем прийнято рішення, які за результатами їх оскарження до Постійнодіючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель визнані неправомірними, а відповідача зобов`язано скасувати рішення про відхилення пропозиції ТОВ "Хофт" та рішення про визначення ТОВ "Інженерно-Будівельне Підприємство "Магістраль" переможцем процедури закупівлі - "Внутрішні ремонтні оздоблювальні роботи в будівлі М, по вул. Волинська, 26", оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-02-26-000966-с.

Оскаржуючи такі дії відповідача, позивач поніс витрати в сумі 5 000,00 грн, які є обов`язковим платежем у випадку оскарження рішення тендерного комітету в процедурі закупівлі товарів і послуг, а відтак знаходяться в причинному зв`язку з діями службових осіб відповідача.

Розмір плати визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 23.03.2016. У разі оскарження процедури закупівлі послуг справляється плата в розмірі 5 000,00 грн.

У рішенні Постійнодіючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 7165-р/пк-пз від 14.04.2020 встановлено обставини, які підтверджують протиправну поведінку відповідача та його вину у порушенні прав та законних інтересів позивача, для захисту яких він звертався до органу оскарження.

Витрата витратами позивача на внесення плати за подання скарги до органу оскарження є об`єктивно необхідною, оскільки такий платіж є обов`язковим для ініціювання розгляду органом оскарження відповідної скарги, а тому кошти, сплачені позивачем для відновлення його порушеного права, є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Викладене свідчить про те, що позивачем доведено повний склад правопорушення, який є умовою відшкодування позивачеві збитків у заявленому розмірі 5 000,00 грн.

Заперечення відповідача, викладені ним у поясненнях, поданих до суду 21.08.2020, не беруться судом до уваги, як такі, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами справи.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 237-238, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28, код 24521399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хофт" (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 6, код 40710017) збитки у розмірі 5 000,00 грн (пять тисяч гривень 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто двы гривны 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 27.08.2020.

Суддя О.Г. Удалова