Рішення

від 18.08.2020 по справі 911/1040/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1040/20

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моделпак до Товариства з обмеженою відповідальністю Марбет про стягнення 366949,13 грн. за участю представників:

сторін: не з`явились суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Моделпак (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Марбет (далі - відповідач) про стягнення 366949,13 грн., з яких 354047,83 грн. основний борг, 1630 грн. 3% річних, 11271,30 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 23.11.2017 № 0143-2017 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження призначено у даній справі підготовче судове засідання на 26.05.2020 о 10:40 та встановлено відповідачу строк до 20.05.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Запропоновано відповідачу надати до суду до 20.05.2020 докази належного виконання зобов`язань за договором поставки від 23.11.2017 № 0143-2017 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, контррозрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та пені.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Розгляд справи відкладався. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2020 об 11:40.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання від 08.05.2020, в якому просить суд розглядати справу № 911/1040/20 без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частино 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 23.11.2017 № 0143-2017 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов`язався передати у власність (поставити) покупцеві - відповідачу гофрокартонну продукцію (надалі - товар), в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов`язався в термін на умовах, передбачених цим договором приймати такий товар та оплачувати його вартість (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору кількість та асортимент кожної партії товару визначається згідно заявки покупця та зазначається в товаро-супровідних документах на таку партію товару. За відсутності документально оформленого замовлення підтвердженням факту узгодження умов доставки, кількості та асортименту партії товару, є підписана сторонами видаткова накладна.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та якістю згідно з підписаними сторонами накладними (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору загальна сума даного договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії товару, визначеної в товарусупровідних документах.

Пунктом 5.2 договору визначено, що постачальник зобов`язується виставити рахунок на оплату 100% вартості партії товару, визначивши кількість і асортимент товару в цій партії. Покупець на умовах після оплати оплачує 100% від вартості кожної партії товару протягом 15 календарних днів з дати, зазначеної в накладній на відвантаження цієї партії товару зі складу постачальника.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до проведення взаємних розрахунків між сторонами. Якщо до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання розірвати договір, то він продовжує діяти на кожний наступний рік на тих самих умовах (п. 8.1 договору).

Специфікацією від 23.11.2017 № 1 до договору сторони погодили ціну товару та його найменування.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1054485,25 грн., що підтверджується наступними видатковим накладним: від 18.02.2019 № 18023 на суму 73464,61 грн., від 27.05.2019 № 270514 на суму 75243,84 грн., від 04.07.2019 № 04072 на суму 44942,04 грн., від 16.07.2019 № 160712 на суму 120921,55 грн., від 12.08.2019 № 12086 на суму 81752,65 грн., від 29.08.2019 № 29089 на суму 90677,21 грн., від 11.09.2019 № 110911 на суму 59343,12 грн., від 16.09.2019 № 16098 на суму 89972,62 грн., від 07.10.2019 № 07103 на суму 11349 грн., від 21.11.2019 № 21116 на суму 68819,33 грн., від 27.11.2019 № 27113 на суму 22743,40 грн., від 24.12.2019 № 24128 на суму 57817,62 грн., від 11.01.2020 № 11011 на суму 37855,44 грн., від 21.01.2020 № 21012 на суму 219582,82 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Для оплати поставленого товару позивач виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури, які залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по переліченим вище видатковим накладним не виконав, у зв`язку з чим, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 01.04.2020 про сплату заборгованості за поставлений товар по договору від 23.11.2017 № 0143-2017 в сумі 354047,83 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком Укрпошта від 21.04.2020, накладною Укрпошта від 21.04.2020 № 330120049102. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та без задоволення, своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по переліченим вище видатковим накладним не виконав, у зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 354047,83 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Враховуючи наявність укладеного між сторонами у справі вищевказаного договору на поставку гофрокартонної продукції, яка була поставлена позивачем відповідачу по переліченим видатковим накладним у період дії договору, за відсутності іншого правочину, укладеного між сторонами у справі у вказаний період поставки, суд приходить висновку, що вказана поставка товару була здійснена саме на виконання умов зазначеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по переліченим вище видатковим накладним, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 354047,83 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 354047,83 грн. основаного боргу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання, які згідно розрахунку позивача за загальний період прострочення з 21.02.2020 по 17.04.2020 включно складають 1630 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 6.4 договору просить стягнути з відповідача за прострочення строку оплати поставленого товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 21.02.2020 по 17.04.2020 складає 11271,30 грн.

Згідно з положенням п. 6.4 договору за прострочення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком пені, який зроблений судом з урахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, періоду нарахування пені заявленого позивачем, стягненню підлягають пеня в розмірі 10434,22 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 837,08 грн. суд відмовляє, з огляду на безпідставність вимог у вказаній частині.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 354047,83. боргу, 1630 грн. 3% річних, 10434,22 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення 837,08 грн. пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Моделпак до Товариства з обмеженою відповідальністю Марбет про стягнення 366949,13 грн., з яких 354047,83 грн. основний борг, 1630 грн. 3% річних, 11271,30 грн. пеня, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Марбет (08351, Київська обл., Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Вітчизняна, 11, ідентифікаційний код 31120652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моделпак (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 5, кв. 1, ідентифікаційний код 37598260) 354047 (триста п`ятдесят чотири тисячі сорок сім) грн. 83 коп. основного боргу, 1630 (одну тисячу шістсот тридцять) грн. 3% річних, 10434 (десять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 22 коп. пені, 5491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одну) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Моделпак до Товариства з обмеженою відповідальністю Марбет про стягнення 837,08 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 27.08.2020.

Суддя Ю.В. Подоляк