Рішення

від 30.07.2020 по справі 911/1420/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1420/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутті Ді Маре

прo стягнення 27 755,24 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Скубанов Б.І.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутті Ді Маре (надалі - відповідач) прo стягнення 27 755,24 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2020 року відкрито провадження у справі №911/1420/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2020 року розгляд справи відкладено на 16.07.2020 року.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 16.07.2020 року не з`явився. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 16.07.2020 року не з`явився.

В судовому засіданні 16.07.2020 року розгляд справи відкладався на 30.07.2020 року.

В судовому засіданні 30.07.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 30.07.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 03.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фрутті Ді Маре (відповідач, Покупець) укладено Договір поставки №1109/1 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукти харчування, визначені в п. 2.1 цього Договору (надалі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити Товар в асортименті, кількості та за цінами викладеними у Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору визначено, що під Додатками до цього Договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, додатки, узгоджені Постачальником замовлення Покупця, рахунки та видаткові накладні, які видаються Постачальником. Всі Додатки до цього Договору становлять його невід`ємну частину.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, її часткове співвідношення (асортимент, найменування) кожної партії товару узгоджуються сторонами шляхом оформлення замовлення (специфікацій) на поставку товару відповідно до умов, визначених цим Договором.

Поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється частина товару за однією специфікацією, поставка якої може бути здійснена за згодою сторін, (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених Сторонами специфікаціях та у відповідності до правил міжнародної інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

Специфікація Покупця повинна містити асортимент, кількість товарів, строк поставки (календарну дату) та повинна бути попередньо надіслана Постачальнику у формі, що дозволяє зафіксувати момент передачі замовлення (лист, телеграма, телефонограма, факс, е-шаіі). Постачальник гарантує виконання прийнятого та узгодженого з Покупцем Специфікації, виходячи з наявного товару на складі Постачальника, (п.4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору визначено, що право власності на товар, а разом з ним і ризик видаткової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахуванням коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що Покупець зобов`язується здійснити оплату товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати приймання товару Покупцем, що вказана в накладній.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним, як Постачальником, було здійснено на поставку Товару Покупцю за видатковими накладними № 2396 від 14.02.2020 року на суму 1390,08 грн., № 2400 від 14.02.2020 року на суму 6 480,64 грн., № 3011 від 25.02.2020 року на суму 4 348,06 грн., № 3433 від 03.03.2020 року на суму 1 556,65 грн., № 3456 від 03.03.2020 року на суму 2 366,39 грн., № 3742 від 06.02.2020 року на суму 1 394,40 грн., № 3950 від 11.03.2020 року на суму 3770,34 грн., № 4009 від 12.03.2020 року на суму 650,40 грн., всього на загальну суму 22 316,96 грн.

Однак, відповідачем в порушення умов Договору Товар за наведеними накладними своєчасно та в повному обсязі не оплачено. У зв`язку з чим, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість в загальній сумі 22 316,96 грн.

Відповідно до п. 10.2 Договору визначено, що відповідно до цього Договору, у якому-небудь випадку не будуть вважатися обставинами непереборної чинності (форс-мажором) дії або інші нормативні вимоги та обмеження органів державної влади стосовно Покупця, відсутність у Покупця коштів для розрахунків з Постачальником, згідно із цим Договором, внаслідок дії (бездіяльності) дебіторів (боржників) Покупця, а також внаслідок інших обставин, які перешкоджають вільно розпоряджатися Покупцеві коштами на своїх банківських рахунках, і відповідно, Покупець не звільняється від відповідальності за невиконання (або неналежне виконання) своїх зобов`язань, встановлених цим Договором, внаслідок вищевказаних у цьому пункті обставин.

Згідно з п. 9.3 Договору у випадку прострочення оплати Товару протягом 10 календарних днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції.

Згідно з п. 9.4 Договору у випадку прострочення оплати Товару протягом 10 календарних днів Покупець також сплачує на користь Постачальника пеню, яка обчислюється з 11 дня прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочення за кожен день прострочення.

Позивач в позові просить стягнути з відповідача 22 316,96 грн. основного боргу, 70,06 грн. 3% річних, 2 231,64 грн. штрафної санкції у відповідності до п. 9.3 Договору, 3 136,58 грн. пені у відповідності до п. 9.4 Договору.

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, суд також враховує, що між сторонами мали місце правовідносини з поставки товару, тому до відповідних правовідносин застосовується норма ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 22 316,96 грн. основного боргу, що відповідачем не заперечено та не спростовано. Відтак, позовні вимоги є правомірними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений в ході розгляду спору факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 231,64 грн. штрафу, 3 136,58 грн. пені та 70,06 грн. 3% річних правомірні і обґрунтовані, доданий до позову розрахунок відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутті Ді Маре прo стягнення 27 755,24 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутті Ді Маре (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 110-А, код ЄДРПОУ 42678714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фудс Делівері (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 124, кв. 55, код ЄДРПОУ 39819673) 22 316,96 грн. основного боргу, 70,06 грн. 3% річних, 2 231,64 грн. штрафу, 3 136,58 грн. пені та 2 102,00грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 27.08.2020 року