Ухвала

від 26.08.2020 по справі 912/1818/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 серпня 2020 рокуСправа № 912/1818/20

справи

за позовом: Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі територіальної громади міста Кропивницького в особі - Міської ради міста Кропивницького

та Головного Управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького

до відповідача Колективне підприємство "Єлізавета"

про визнання недійсним договору про закупівлю послуг на суму 3 348 090,32 грн

Представники:

від прокурора - Залюбовська А.І., посвідчення №0425579 від 30.03.2016;

від позивача 1 - Татарко Д.А. , довіреність № 110-мр/з від 08.07.2020;

від позивача 2 - участі не брали;

від відповідача - Жабський Д.В., адвокат, ордер серія ВА №1005976 від 28.07.2020.

Встановив:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (далі - Прокурор), в інтересах держави в особі територіальної громади міста Кропивницького в особі - Міської ради міста Кропивницького та Головного Управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького до Колективного підприємства "Єлізавета" до Колективного підприємства "Єлізавета" про :

- визнати недійсним договір про закупівлю послуг №53 від 23.03.2020 (далі - Договір), укладений між Головним управлінням житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького ціною 3 405 858,06 грн. та Колективним підприємством "Єлізавета";

- стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького та Колективного підприємства "Єлізавета" на користь прокуратури Кіровоградської області - 2 104 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що Договір про закупівлю послуг №53 від 23.03.2020 суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі". Також, укладенням Договору порушені майнові інтереси, оскільки, на розрахунковий рахунок Колективного підприємства "Єлізавета" Головним управлінням житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького перераховано кошти на загальну суму 258 340,18 грн. Таким чином, на підставі Договору безпідставно сплачено бюджетні кошти на загальну суму 258 340,18 грн.

Ухвалою від 09.06.20 господарський суд залишив позовну заяву Прокурора без руху та надав строк для усунення недоліків позовної заяви, виявлених при її поданні.

Ухвалою від 15.06.2020 заяву Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури про забезпечення позову у справі №912/1818/20 (вх.№ 1926/20 від 11.06.2020) задоволено. Заборонено Колективному підприємству "Єлізавета" вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору за № 53 про закупівлю послуг від 23.03.2020.

Ухвалою від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справ за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.07.2020.

02.07.2020 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№8325/2020 від 02.07.2020), в якому останній просить суд відмовити першому заступнику керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в задоволенні позову.

13.07.2020 на адресу господарського суду від Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№ 8741/2020 від 13.07.2020), в якому зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, отже позов підлягає задоволенню.

Протокольною ухвалою від 20.07.2020, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.07.2020.

20.07.2020 через канцелярію господарського суду від Міської ради міста Кропивницького надійшла заява про відмову від позовної заяви та закриття провадження по справі від 20.07.2020 № б/н (вх.№ 2314/20 від 20.07.2020). Повідомивши суд, що в договорі про закупівлю послуг № 53 від 23.03.2020 передбачені всі істотні умови визначені законодавством України, а тому подана відмова від позовної заяви не суперечать для задоволення даної заяви.

20.07.2020 через канцелярію господарського суду від Міської ради міста Кропивницького надійшла відповідь на відзив (вх.№ 9026/2020 від 20.07.2020), в якому просить відмовити Першому заступнику керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

20.07.2020 через канцелярію господарського суду від Головного управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького надійшла відповідь на відзив (вх.№ 9027/2020 від 20.07.2020) в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. До відповіді на відзив від Головного управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького надано заяву про відмову від позовної заяви та закриття провадження по справі.

20.07.2020 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло заперечення (вх. №9028/2020 від 20.07.2020), вказавши, що позовні вимоги прокурора є незаконними та необґрунтованими.

Протокольною ухвалою від 28.07.2020, з метою надання часу для викладення клопотання відповідача письмово, оголошено перерву до 21.08.2020.

28.07.2020 через канцелярію господарського суду від Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури надійшло заперечення на заяву про відмову від позововної заяви та закриття провадження у справі (вх.№ 9463/2020 від 28.07.2020) яким повідомив суд про підтримання позову у повному обсязі.

28.07.2020 через канцелярію господарського суду від Головного управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького надійшла заява про відмову від позовної заяви та закриття провадження по справі . (вх.№ 2399/2020 від 28.07.2020), в якій просить суд винести ухвалу про закриття провадження по даній справі.

07.08.2020 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (2539/2020 від 07.08.2020), обґрунтовуючи клопотання відповідач вказує, що прокурор не довів бездіяльність компетентного органу (Міської ради міста Кропивницького, Головного управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького), що виключає підстави звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі такого органу. Також в обґрунтування поданого клопотання відповідач 2 зазначив, що звертаючись до суду з даним позовом, прокурор не надав доказів звернення до Міської ради міста Кропивницького та Східного офісу Держаудитслужби щодо виявлених фактів порушення законодавства. Тобто, прокурор позбавив компетентні органи права самостійно захистити інтереси держави або надати прокурору обґрунтовану відмову.

10.08.2020 через канцелярію господарського суду від прокурора надійшло заперечення на заяву про відмову від позовної заяви та пояснення по справі (вх.№10044/2020, вх.№ 10042/2020 від 10.08.2020).

20.08.2020 через канцелярію господарського суду від прокурора надійшло клопотання про неможливість прибути у підготовче засідання призначене на 21.08.2020 (вх.№ 2695/2020 від 20.08.2020).

У підготовчому засіданні 21.08.2020 судом задоволено клопотання прокурора та відкладенно підготовче засідання на 26.08.20020.

13.08.2020 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якому зазначено про відсутність всіх істотних умов оспорюваного договору.

Також, 28.07.2020 до суду від прокурора надійшли пояснення, які є аналогічними поясненням наданим у відповіді на відзив.

Також, 28.07.2020 від прокурора до суду надійшли заперечення на заяву про відмову від позовної заяви та закриття провадження у справі, у яких прокурор підтримав позов та просив суд розглянути дану справу по суті.

10.08.2020 до суду від Кіровоградської місцевої прокуратури надійшло пояснення, аналогічні поясненням наданими до суду 28.07.2020.

Розглядаючи поданий у справі прокурором позов господарський суд враховує наступне.

Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Господарський суд зауважує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Для представництва в суді інтересів держави прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва в суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Звертаючись з даним позовом до суду Перший заступник керівника Кіровоградської місцевої прокуратури зазначив, що органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області є Східний офіс Державної аудиторської служби України, однак доказів звернення до останнього в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" заявником до суду не було подано

.

Як пояснив представник прокуратури у підготовчому засіданні, оскільки Східний офіс Державної аудиторської служби України не проводив відповідної перевірки дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" саме Головним управлінням житлово-комунального господарства Міської ради м. Кропивницького, вважає, що відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України.

Як зазначив прокурор в наданих до суду поясненнях, ним до подання позову до суду у даній справі, а саме: 01.06.2020 було надіслано повідомлення Міській раді міста Кропивницького та Головному управлінню житлово-комунального господарства в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон), на підтвердження чого до суду надано відповідні докази.

Зі змісту наданих до суду прокурором доказів вбачається, що 01.06.2020 на адреси Міської ради міста Кропивницького та Головного управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького адресуються листи "Повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред"явлення позову", за змістом яких Кіровоградська місцева прокуратура повідомила про свій намір пред"явлення позову до Господарського суду Кіровоградської області в Інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави Міської ради міста Кропивницький та Головного управління житлово-комунального господарства міської ради м Кропивницький до Колективного підприємства "Єлізавета" про визнання недійсним договору про закупівлю послуг по поточному ремонту зелених насаджень на суму 3 348 090,32 грн (далі - Листи, а.с. 59, 60 том 1).

Вже наступного дня, тобто 02.06.2020 прокуратура звернулась до суду з даним позовом до суду, тобто без надання розумного (або будь-якого) строку компетентним органам (позивачам у справі) для самостійного звернення до суду з позовом в інтересах держави. Тим самим позбавивши останніх можливості відреагувати на порушення інтересів держави, вчинення дій для виправлення ситуації або аргументованого повідомлення про відсутність такого порушення, що в свою чергу не відповідає змісту ст. 23 Закону.

Адже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести, зокрема, обставину бездіяльності компетентного органу, наявністю саме якої й зумовлено застосування прокурором права звернення з позовом до суду в порядку ст. 23 Закону в частині підстав свого представництва.

Однак, звертаючись до суду прокурор в позові не обґрунтував наявності підстав для представництва інтересів держави.

При цьому, господарський суд зауважує, що розумність строку, протягом якого компетентні органи мають відреагувати на повідомлення прокурора щодо фактів порушення інтересів держави, не може вважатися тотожним відсутності такого строку, що має місце в даному випадку. Обидва позивача у справі, як компетентні органи, що визначені у позові прокурором, відмовились від позову, в наданих до суду заявах (а.с. 194-1236 том 1, а.с. 171-146 том 2).

Таким чином, господарським судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі.

Частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Адже захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатись альтернативним суб"єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо суд, після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.

Ухвалою суду від 15.06.2020 у даній справі судом задоволено заяву Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури про забезпечення позову, якою заборонено Колективному підприємству "Єлізавета" вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням договору за № 53 про закупівлю послуг від 23.03.2020.

Приписами ст. 145 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи те, що позов прокурора залишено без розгляду даною ухвалою, вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 15.06.2020 у справі № 912/1818/20.

Згідно ч. 11 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 53, 145, 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Позов Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Кропивницького в особі - Міської ради міста Кропивницького та Головного Управління житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького до Колективного підприємства "Єлізавета" про визнання недійсним договору про закупівлю послуг на суму 3 348 090,32 грн - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 15.06.2020 у даній справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку норм ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у встановленому законом порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копію ухвали направити:

керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури на електрону пошту: kirovograd@kir.gp.gov.ua;

Територіальній громаді міста Кропивницького в особі Міської ради міста Кропивницького на електрону пошту: kmvk@krmr.gov.ua;

Головному Управлінню житлово-комунального господарства Міської ради міста Кропивницького на електрону пошту: guzhkg@krmr.gov.ua;

Колективному підприємству "Єлізавета" за адресою: 25011, м. Кропивницький, вул. Генерала Родімцева, 125.

Дата складення повної ухвали 27.08.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк