Рішення

від 20.08.2020 по справі 921/158/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/158/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Крутіній Ю.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-КОРМ", вул. Євгена Коновальця, 36Д, оф. 217, м. Київ, 01113

до відповідачів:

1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ПАРТНЕР", вул. Соломії Крушельницької, 18,м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400

про: солідарне стягнення 4 386 602, 66 грн. заборгованості.

За участі представників сторін:

позивача: Кубрак Жанни Борисівни, посвідчення № 6978/10 від 19.10.2018 р., довіреність № 174 від 25.05.2020 р.

відповідача 1 та 2: Коптілова Юрія Володимировича, довіреність № 1 від 30.07.2020 р., свідоцтво серія ДП № 3920 від 08.10.2018 р.

Суть справи:

02.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-КОРМ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ПАРТНЕР" про солідарне стягнення 4 386 602,66грн заборгованості, з яких 250 000 попередньої оплати, 106 602,66 річних, 30 000грн штрафу за порушення строків укладення договорів оренди та 4000000 грн штрафу за невиконання зобов`язань за кожний гектар загальної площі Об`єктів, визначеної у п. 1.3.4. Основного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2018 між ТОВ "ОПТИМА-КОРМ" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 0530, відповідно до умов якого остання взяла на себе зобов`язання відповідати в повному обсязі солідарно з боржником ТОВ "ОРГАНІК ПАРТНЕР" за виконання його зобов`язань за договором про надання послуг № 180530-001 від 30.05.2018, укладеним між ТОВ "ОПТИМА-КОРМ" та ТОВ "ОРГАНІК ПАРТНЕР". Внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань по договору № 180530-001 від 30.05.2018 у відповідача 2 виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 386 602, 66 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2020 відкрито провадження у справі № 921/158/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.04.2020 .

Ухвалою суду від 20.03.2020 відкладено розгляд справи на невизначений термін, з метою вжиття заходів з мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення безпеки працівників і відвідувачів судів та органів системи правосуддя, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", рекомендацій Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р. та розпорядження Господарського суду Тернопільської області №7-р від 16.03.2020р. "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину".

Ухвалою суду від 13.05.2020 призначено підготовче судове засідання у справі № 921/158/20 на 28.05.2020 з подальшим неодноразовим його відкладенням, востаннє на 02.07.2020 на 15:00 год.

За час проведення підготовчого провадження учасниками справи подано:

- 20.05.2020 ТОВ"ОРГАНІК ПАРТНЕР" через канцелярію суду подано відзив на позов, якому позов не визнає у повному обсязі з наступних підстав:

- 30.05.2018 між позивачем та ТОВ"ОРГАНІК ПАРТНЕР" був укладений договір № 180530-001, предметом якого було виконання робіт (вчинення юридично значимих дій), спрямованих на досягнення кінцевої мети цього Договору, якою є придбання (одержання) Замовником (позивачем) права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Новочорторійської сільської ради Любарського району Житомирської області загальною площею не менше 200 га (+/- 5%), розміщених на місцевості єдиним масивом (пункти 1.2., 1.3., 1.7. Договору № 180530-001 від 30.05.2018);

- при цьому відповідач 2 зазначає, що на території Новочорторійської сільської ради Любарського району Житомирської області відсутніми були вільні від прав третіх осіб (оренди, постійного користування, емфітевзис, сервітут, тощо) земельні ділянки, проте, в судових установах, перебували спори приватних осіб щодо набуття ними прав власності на вільні земельні ділянки на вказаній замовником території, що, мали бути передані в оренду позивачу. З огляду на викладене, Товариством було проведено ряд дій щодо сприяння приватним особам у придбанні ними у судовому прядку прав власності на земельні ділянки в межах зазначеної ради для можливості подальшого укладення такими особами договорів оренди із замовником - позивачем, в тому числі, у вигляді надання таким особам поворотної фінансової допомоги (за рахунок грошових коштів, наданих позивачем нашому підприємству за Договором № 180530-001 від 30.05.2018, у якості попередньої оплати) для встановлення за ними прав власності на землю у судовому порядку (копії договорів, видаткових касових ордерів долучено відповідачем 2 до матеріалів справи);

- однак, з огляду на тривалий розгляд судом судової справи вчасно досягти мети його укладення відповідачем 2 не вбачалось за можливе, у зв`язку із чим Товариство направило позивачу листа № 10/12 від 04.12.2018 з повідомленням про неможливість своєчасного виконання умов Договору № 180530-001 від 30.05.2018. Своїм листом № 24 від 04.12.2018, позивач відповів, що Виконавцем своєчасно не здійснено підбір земельних ділянок у власників та осіб, що мають право на отримання земельних ділянок у власність, та відповідно до п. 11.7. Договору запропонував достроково розірвати договір. Пропозиція дострокового розірвання договору підприємство схвалило, і, на підтвердження досягнутої домовленості, у відповідності із ч. 1 ст. 181 ГК України, здійснило зустрічні дії - повернуло позивачу грошові кошти у сумі 350 000 грн., за мінусом витрат Виконавця, понесених під час виконання договору. Таким чином договір № 180530-001 від 30.05.2018 є припиненим сторонами достроково, відповідно до п. 11.7. цього Договору та ч.1 ст. 181, ч. 2 ст. 202 ГК України, з 26.12.2018;

- і оскільки Договір є припиненим з 26.12.2018, а відтак відповідач 2 вважає вимоги позивача щодо стягнення з Товариства процентів за користування чужими коштами такими, що суперечить ст.625 ЦК України та фактичним обставинам справи;

- крім того, з огляду на об`єктивні обставини, що унеможливили виконання відповідачем 2 взятих на себе зобов`язань з незалежних від нього причин, вважає позовні вимоги щодо покладення на нього відповідальності за невиконання зобов`язань за договором № 180530-001 про надання послуг на відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать ст. 614 ЦК України, оскільки у діях ТОВ Органік Партнер не вбачається наявності складу цивільного правопорушення ;

- також звертає увагу суду на те, що в травні 2019 року будь-які вимоги ані відповідач, ані поручитель не отримували, на підтвердження чого додано до матеріалів справи роздруківку з сайту підприємства зв`язку.

25.05.2020 відповідачем 1 - ОСОБА_1 було подано заяву в порядку ч. 3 ст. 267 ГПК України, у якій просить суд застосувати позову давність до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТИМА-КОРМ у справі № 921/158/20 про стягнення відсотків та штрафів і відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування поданої ним заяви заявник посилається на те, що згідно пункту 2.1. Договору № 180530-001 про надання послуг від 30.05.2018. кінцевий строк виконання зобов`язань був визначений сторонами не пізніше 30 листопада 2018 року . Крім того, 04.12.2018 ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР повідомило позивача про неможливість виконати договір, на що позивач, відповів про визнання строку виконання договору порушеним з 30 листопада 2018 року. Предметом розгляду у справі № 021/158/20 позивачем визначено стягнення з відповідачів, серед іншого, штрафів та 3 % річних. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, відповідач 1 вважає, що строк для заявлених позивачем до стягнення сум, окрім суми попередньої оплати у розмірі 250 000 грн, сплив 30 листопада 2019 року. Щодо звернення із позовною заявою про стягнення з поручителя сум штрафів та неустойки за вказаним договором до Вінницького міського суду Вінницької області (справа №127/15377/19), відповідач 1 вважає, що вказана процесуальна дія не перериває строку позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України.

Також 25.05.2020 відповідачем 2 - ТОВ "ОРГАНІК ПАРТНЕР", було подано заяву в порядку ч. 3 ст. 267 ГПК України аналогічного змісту, у якій просить суд застосувати позову давність до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТИМА-КОРМ у справі № 921/158/20 про стягнення відсотків та штрафів і відмовити у задоволенні позову.

17.06.2020 позивачем на адресу суду надіслано відповідь на відзив б/н від 14.06.2020, у якій вважає доводи відповідача 2, наведені у відзиві на позовну заяву, такими, що не підтверджені жодними доказами та не спростовують доводів позивача, посилаючись при цьому на умови Договору № 180530-001 про надання послуг від 30.05.2018. Так серед іншого зазначає, що відповідач 2, підписуючи вказаний Договір, чітко розумів його зміст, мав можливість оцінити свої можливості щодо його виконання та наслідки порушення умов договору, а відтак порушення умов правочину відбулося з вини відповідача 2, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Крім того, 17.06.2020 ним (позивачем) було подано заперечення на заяву про застосування позовної давності б/н від 14.06.2020. Так, покликаючись на висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у справі №912/2828/18 від 29.09.20219, про те, що сплата 3 % річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, вважає, що до вимог про стягнення грошових коштів у відповідності до ст. 625 ЦК України, спеціальний строк позовної давності, визначений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, не застосовується. Щодо застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу представником позивача, з посиланням на судову практику Верховного Суду, зазначено, що в період з 29.05.2019 по 15.01.2020 у Вінницькому міському суді було відкрито провадження про стягнення грошових коштів, в тому числі і штрафних санкцій, з відповідача 1, а відтак у позивача були підстави вважати, що за результатами судового розгляду його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку. Наведене, на думку представника позивача, свідчить про те, що спеціальний строк позовної давності у даному конкретному випадку був пропущений з поважних причин, а тому підлягає продовженню.

- 02.07.2020 через канцелярію суду відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив б/н від 30.06.2020 (вх. № 4204 від 02.07.2020), у яких, зокрема, зазначає , що наявними у справі документами в повному обсязі доведено відсутність вини у порушенні зобов`язань з боку Товариства. Також, покликаючись на приписи ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, просить суд зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій як такі, що є надмірно великими, порівняно із збитками кредитора.

Ухвалою від 02.07.2020 підготовче провадження у справі № 921/158/20 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 20 серпня 2020 року на 15:00 год.

Представник позивача у судове засідання, що відбулось 20.08.2020 в режимі відео конференції, прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив (б/н від 14.06.2020), запереченні на заяву про застосування позовної давності (б/н від14.06.2020), вступному слові, долученому судом до матеріалів справи під час проведення судового засідання по розгляду спору по суті, а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях, у зв`язку із чим просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів 1 та 2 у судове засідання, що відбулось 20.02.2020 в режимі відеоконференції, прибув, щодо позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов б/н від 14.05.2020 , запереченнях на відповідь на відзив б/н від 30.06.2020 ( вх. № 23571 від 26.12.2019) , заявах про застосування позовної давності до вимог позивача та усних поясненнях, наданих у судовому засіданні. Просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності судом встановлено таке.

30 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідністю ОРГАНІК ПАРТНЕР (надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідністю ОПТИМА-КОРМ (надалі - Замовник) укладений договір №180530-001 про надання послуг (надалі - Договір/ Основний договір), відповідно до умов якого Виконавець узяв на себе зобов`язання надати послуги відповідно до умов цього договору, яким є виконання робіт (вчинення юридично значимих дій) спрямованих на досягнення кінцевої мети цього договору, якою є придбання (одержання) Замовником права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та/або особистого селянського господарства) загальною площею не менше 200 га з відхиленням +/- 5% від загальної площі.

У відповідності до п. 1.3.4 Основного договору, загальна площа об`єктів за даним договором не може бути менше 200 га.

Згідно із п.2.1 Договору кінцевий строк виконання зобов`язань Виконавцем визначено сторонами 30 листопада 2018 року .

Відповідно до п.4.1 Договору надані послуги передаються Виконавцем та приймаються Замовником поетапно (по мірі завершення - проведення державної реєстрації прав оренди Об`єктів та отримання відповідних підтверджуючих документів) за актом приймання-передачі наданих послуг , в якому зазначається перелік земельних ділянок , щодо яких укладено договори оренди на користь Замовника.

Зобов`язання вважаються виконані Виконавцем належним чином та повинні бути прийняті Замовником шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг, якщо:

- договори оренди Об`єктів, що передаються Замовникові, відповідають наданому Замовником Проекту повністю (або з врахуванням погоджених Замовником змін);

- орендарем за договорами оренди Об`єктів є Замовник (Орендар) або вказана ним третя особа;

- реєстрацію права оренди Замовника (Орендаря) кожного Об`єкта підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

- Об`єкти оренди, строк оренди та встановлений договорами оренди розмір орендної плати відповідають вимогам цього Договору.

Згідно п. 4.5 Договору не пізніше, ніж за 3 календарних дні до кожної дати, передбаченої пунктом 5.3. цього Договору як дата сплати Виконавцем грошових коштів, Виконавець зобов`язаний надавати Замовникові детальний звіт про виконані роботи щодо виконання зобов`язань за цим Договором (надалі - Звіт). На вимогу Замовника Виконавець зобов`язаний надати Замовникові документи, що підтверджують виконання робіт, вказаних в Звіті, а також додаткову інформацію, що стосується ходу виконання умов Договору Виконавцем. Зразок Звіту є невід`ємним додатком до цього Договору (Додаток №3).

Відповідно до п.5.1 договору вартість послуг виконавця за цим договором становить 6000,00 грн за 1 га стосовно якого виконавцем було укладено договір оренди землі на користь замовника.

Загальна сума винагороди виконавця за цим договором становить 1200 000,00 грн та залежить від загальної площі об`єктів щодо яких виконавцем було надано послуги за цим договором. Оплата здійснюється замовником на умовах часткової передоплати поетапно в наступному порядку: 300 000,00 грн - до 31 травня 2018 року, 300000,00 грн - до 20 червня 2018 року, але в будь-якому випадку не раніше дати погодження замовником звіту, 300 000,00 грн - до 31 липня 2018 року, але в будь-якому випадку не раніше погодженого сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в розмірі не менше 10% від загального обсягу, 300000,00 грн - до 31 серпня 2018 року, але в будь-якому випадку не раніше погодженого сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в розмірі не менше 30% від загального обсягу (п.п. 5.1 - 5.3.3 Договору).

Відповідно до п.3.1.9 договору у разі невиконання зобов`язань, передбачених цим договором, Виконавець зобов`язаний повернути Замовнику отримані кошти в повному обсязі шляхом перерахування їх на поточний рахунок у визначений замовником строк, а також нести відповідальність, передбачену цим Договором.

Так у розділі 7 "Відповідальність сторін" Договору сторони дійшли згоди про те, що Сторони цього Договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства (п. 7.1 Договору).

Виконавець несе відповідальність за неналежне (неповне, несвоєчасне) виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, зокрема у разі:

- за порушення строків укладення договорів оренди земельних ділянок позивач має право нарахувати, а Відповідач-2 зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 5% від загальної суми, сплаченої ТОВ ОПТИМА-КОРМ (п. 7.2.2 Договору);

- у випадку неповного (порушення щодо встановленої Договором загальної площі Об`єктів) виконання зобов`язання за цим Договором в частині укладення договорів оренди Об`єктів, штраф в розмірі 20 000,00 грн. за кожний гектар загальної площі Об`єктів, Замовник має право нарахувати, а Виконавець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 20 000 грн. за кожний гектар, щодо якого Виконавцем не виконано зобов`язання (загальна сума штрафу розраховується шляхом множення 20 000 грн. на кількість гектарів, на яку загальна площа Об`єктів є меншою ніж передбачена цим Договором).

Також у п.7.3 Договору сторонами правочину узгоджено, що у разі допущення виконавцем порушення своїх зобов`язань за Договором замовник має право нарахувати, а виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника проценти за користування чужими коштами за весь період ( з дати допущення порушення до дати його припинення) в розмірі 30% річних.

Строк дії Договору - до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 11.2 Договору).

Невід`ємними додатками до Договору є Додаток №1 "Проект договору оренди землі" та Додаток №2 "Форма детального звіту про виконані роботи щодо виконання зобов`язань за Договором про надання послуг".

Також 14.06.2018 між Сторонами правочину підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання послуг №180530-001 від 30.05.2018, у якій Сторони дійшли взаємної згоди вважати грошові кошти в сумі 300 000,00 грн., що були перераховані Замовником Виконавцеві 31 травня 2018 року на виконання пункту 5.3.1. Договору, поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою, яка підлягає поверненню Виконавцем Замовникові не пізніше 16 червня 2018 року шляхом перерахування грошових коштів згідно банківських реквізитів Замовника. Також Сторони погодили внесення наступних змін в Договір, а саме: викласти пункт 5.3.2. Договору в наступній редакції: 5.3.2. 600 000,00 гривень 00 коп. до 22 червня 2018 року, але в будь-якому випадку не раніше дати погодження Замовником Звіту. Вказана Додаткова угода №1 набула чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та є невід`ємною частиною Договору. Додаткова угода №1 від 14.06.2018 підписана керівниками юридичних осіб - учасників Договору та засвідчена відтисками їх печаток.

Відповідно до п. 6.1.4 Договору виконання зобов`язань Виконавця за цим договором забезпечується порукою, умови якої викладаються в окремому договорі. Поручителем виступає фізична особа - ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькі області 17.03.2009 р., РНОКПП НОМЕР_2 ).

На виконання вимог п. 6.1.4 Договору про надання послуг №180530-001 від 30.05.2018 30 травня 2018 року між ТОВ ОПТИМА-КОРМ (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладений договір поруки №0530 (Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР (Боржник) за договором про надання послуг №180530-001 від 30 травня 2018 року.

Так у разі порушення Боржником зобов`язань за основним договором Поручитель відповідає солідарно з Боржником, тобто в повному обсязі, якщо Боржник не виконує у повному обсязі або частково своїх зобов`язань відповідно до умов основного договору (п. 2.1 Договору поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором в частині грошових зобов`язань Боржника (в тому числі, але не обмежуючись поверненням суми одержаної боржником передоплати в повному обсязі чи частково, сплати штрафних санкцій, відшкодування завданої порушенням умов основного договору шкоди тощо) ( п.2.2. Договору поруки).

На виконання умов Договору про надання послуг №180530-001 від 30.05.2018 (Основний договір) Замовник здійснив попередню оплату коштів в розмірі 600000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №648 від 15.06.2018 на суму 50 000 грн, №661 від 19.06.2018 на суму 95000 грн, №665 від 21.06.2018 на суму 100 000 грн, №672 від 26.06.2018 на суму 155 000 грн, №675 від 27.06.2018 на суму 200 000 грн.

Позивач стверджує, що у строк, визначений умовами Основного договору ( до 30.11.2018 ), Виконавець своїх зобов`язань не виконав.

Водночас відповідач 2 стверджує, що з Товариством на виконання умов договору було проведено ряд дій щодо сприяння приватним особам у придбанні ними у судовому прядку прав власності на земельні ділянки в межах зазначеної ради для можливості подальшого укладення такими особами договорів оренди із замовником - позивачем, в тому числі, у вигляді надання таким особам поворотної фінансової допомоги (за рахунок грошових коштів, наданих позивачем нашому підприємству за Договором № 180530-001 від 30.05.2018, у якості попередньої оплати) для встановлення за ними прав власності на землю у судовому порядку (копії ухвали Любарського районного суду Житомирської області від 27.2018 у справі 282/214/18, договорів про надання поворотної фінансової допомоги, видаткових касових ордерів на підтвердження факту її надання долучено відповідачем 2 до матеріалів справи).

Однак, оскільки з огляду на тривалий розгляд судом судової справи вчасно досягти мети його укладення відповідачем 2 не вбачалось за можливе, Товариство "Органік Партнер" направило позивачу листа № 10/12 від 04.12.2018, яким повідомило про неможливість своєчасного виконання умов Договору № 180530-001 від 30.05.2018.

У відповідь на це позивач - ТОВ "Оптима-Корм", листом № 24 від 04.12.2018 запропонував відповідачу 2, з урахуванням того, що Виконавцем станом на 04.12.2018 зобов`язання за Договором не виконані, достроково розірвати даний договір, посилаючись при цьому на п. 11.7. Договору. Крім того відповідачу 2 запропоновано повернути грошові кошти в розмірі 600000грн та сплатити відсотки за користування чужими коштами у сумі 97 362,75 грн.

Відповідно до п.3.1.9 Основного договору, у разі невиконання зобов`язань, передбачених цим договором, виконавець зобов`язаний повернути замовнику отримані кошти в повному обсязі шляхом перерахування їх на поточний рахунок у визначений замовником строк, а також нести відповідальність, передбачену цим договором.

І оскільки умовами Основного договору строк повернення попередньої оплати не визначений, а тому, з урахуванням приписів ч. 2 ст 530 ЦК України, обов`язок повернення цих коштів виник у ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги від 04.12.2018, а саме з 11.12.2018 року .

В подальшому 17.05.2019 на адресу ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР позивачем було надіслано вимогу №50 від 16.05.2019 про повернення попередньої оплати та сплату штрафних санкцій на загальну суму 4 331 164,39 грн за договором №180530-001 від 30.05.2018 року про надання послуг, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист ф. 107 №0209800051823 від 17.05.2019, накладної №0209800051823 від 17.05.2019 АТ "Укрпошта" та фіскального чеку №0209800051823 від 17.05.2019.

Також 17.05.2019 року аналогічна вимога №50 від 16.05.2019 щодо повернення попередньої оплати та сплату штрафних санкцій за договором №180530-001 від 30.05.2018 року про надання послуг була надіслана позивачем і на адресу ОСОБА_1 , як Поручителя по Договору поруки №0530 від 30.05.2018, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист ф. 107 №0209800051815 від 17.05.2019, накладної №0209800051815 від 17.05.2019 АТ "Укрпошта" та фіскального чеку №0209800051815 від 17.05.2019.

Як стверджує позивач, ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР повернув грошові кошти, сплачені у якості попередньої оплати, лише частково в розмірі 350 000,00 грн., що підтверджено копіями виписок з особового рахунку ТОВ "ОПТИМА-КОРМ" за 26.12.2018, 28.12.2018, 08.02.2019, 12.03.2019, 29.03.2019, таким чином залишок не повернутих коштів станом на час звернення із позовною заявою до суду становить 250 000,00 грн.

Крім того, з огляду на порушення Виконавцем взятих на себе зобов`язань по Основному договору, Замовником у відповідності до п. 7.3. Основного договору нараховано 106 602,66 грн 30 % річних за період з 12.12.2018 по 07.02.2020, у відповідності до п. 7.2.2 Основного договору нараховано штраф в сумі 30 000,00 грн, а також згідно із п. 7.2.3 Основного договору заявлено до стягнення штраф у розмірі 4 000 000,00 грн.

З метою захисту свого порушеного права на повернення суми передоплати за невиконання умов договору про надання послуг №180530-001 від 30.05.2018 року, 29.05.2019 позивач звертався з позовом до відповідача-1 - ОСОБА_1 , про стягнення з грошових коштів за Основним договором, як з Поручителя, до Вінницького міського суду Вінницької області.

30.09.2020 Вінницьким міським судом Вінницької області було прийняте заочне рішення у справі № 127/15377/19, яким були задоволені позовні вимоги ТОВ ОПТИМА- КОРМ до ОСОБА_1 в сумі 4 331 164,39 грн.

За результатами перегляду заочного рішення у справі №127/15377/19 від 30.09.2019 ухвалою від 20.11.2019 воно було скасоване, а справа №127/15377/19 призначена до розгляду.

За результатами розгляду зазначеної справи 15.01.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області постановлено ухвалу про закриття провадження у цивільній справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам не вдалося, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-КОРМ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ПАРТНЕР" про солідарне стягнення 4 386 602,66грн заборгованості, з яких : 250 000 попередньої оплати, 106 602,66 річних, 30 000грн штрафу за порушення строків укладення договорів оренди та 4000000 грн штрафу за невиконання зобов`язань за кожний гектар загальної площі Об`єктів, визначеної у п. 1.3.4. Основного договору.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на таке.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору про надання послуг врегульованого положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов укладеного 30 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідністю "ОРГАНІК ПАРТНЕР" та Товариством з обмеженою відповідністю ОПТИМА-КОРМ договору №180530-001 про надання послуг (надалі - Основний договір) та Додаткової угоди №1 до нього, позивач здійснив попередню оплату коштів в розмірі 600000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №648 від 15.06.2018 на суму 50 000 грн, №661 від 19.06.2018 на суму 95000 грн, №665 від 21.06.2018 на суму 100 000 грн, №672 від 26.06.2018 на суму 155 000 грн, №675 від 27.06.2018 на суму 200 000 грн.

Факт одержання коштів згідно зазначених вище платіжних доручень не заперечено також і відповідачем 2.

Відповідно до п.2.1 Основного договору кінцевий строк виконання зобов`язань Виконавцем визначено сторонами 30 листопада 2018 року . Однак, зібрані у справі докази свідчать, що з огляду на об`єктивні причини досягти мети його (Основного договору) укладення відповідачем 2 не вбачалось за можливе, у зв`язку із чим Товариство "Органік Партнер" направило позивачу листа № 10/12 від 04.12.2018, яким повідомило про неможливість своєчасного виконання умов Договору № 180530-001 від 30.05.2018.

Як уже зазначалось вище, умовами укладеного правочину (п.3.1.9 Основного договору) сторони узгодили, що у разі невиконання зобов`язань, передбачених цим договором, Виконавець зобов`язаний повернути Замовнику отримані кошти в повному обсязі шляхом перерахування їх на поточний рахунок у визначений замовником строк, а також нести відповідальність, передбачену цим договором.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

І оскільки наведений пункт Основного договору свідчить, що строк повернення попередньої оплати у ньому не визначений, а тому, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, обов`язок повернення цих коштів виник у ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги № 24 від 04.12.2018 , а саме з 11.12.2018 року.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, зібрані у справі докази свідчать, що відповідач в порушення умов основного договору та вимог чинного законодавства зобов`язання щодо повернення грошових кошти, сплачених у якості попередньої оплати виконав лише частково в розмірі 350 000,00 грн., таким чином залишок не повернутих коштів станом на час звернення із позовною заявою до суду становить 250 000,00 грн. Факт часткового повернення коштів позивачем підтверджено долученими до справи копіями виписок з особового рахунку ТОВ "ОПТИМА-КОРМ" за 26.12.2018, 28.12.2018, 08.02.2019, 12.03.2019, 29.03.2019.

Твердження ж відповідача 2 у відзиві на позов (вх.номер 3060 від 20.05.2020) про те, що ним повністю повернуто грошові кошти, сплачені у якості попередньої оплати, за мінусом витрат Виконавця, понесених під час виконання договору, які здійснювались за власний рахунок підприємства із належної йому оплати судом оцінюється критично з огляду на умови п.5.6 Основного договору, відповідно до якого витрати (в тому числі, але не обмежуючись, виготовлення документів, оплата послу третіх осіб, транспортні видатки тощо), що виникатимуть у Виконавця в ході виконання зобов`язань з цим Договором, здійснюються Виконавцем за свій власний рахунок та не підлягають відшкодуванню Замовником.

Посилання ж відповідача 2 , як на підставу дострокового припинення Договору № 180530-001 від 30.05.2018, на умови п. 11.7 цього договору, також не знайшло свого документального підтвердження, оскільки відповідно до названого пункту Основого договору він може бути достроково припинений шляхом розірвання виключно за домовленістю Сторін, про що Сторони укладають додатковий договір (угоду) до цього Договору. Доказів укладення між сторонами правочину додаткової угоди про дострокове припинення Основного договору відповідачем 2 не подано, а судом не здобуто.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Так відповідно до п.7.3 договору в разі допущення виконавцем порушення своїх зобов`язань за цим договором замовник має право нарахувати, а виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника проценти за користування чужими коштами за весь період ( з дати допущення порушення до дати його припинення) в розмірі 30% річних.

З огляду те, що ТОВ ОРГАНИК ПАРТНЕР допущено порушення грошового зобов`язання по поверненню грошових коштів, сплачених у якості попередньої оплати, ТОВ ОПТИМА-КОРМ , скориставшись передбаченим умовами п. 7.3 Основного договору правом, нарахував 30 процентів річних, що згідно розрахунку позивача становить 106 602,66 грн.

Розрахунок цієї суми проведений відповідно до умов договору з урахуванням дати та розміру повернутих сум.

Розглянувши розрахунок позивача та перевіривши правильність нарахування 30% річних відповідно до умов договору з урахуванням дат та розміру повернутих сум, суд встановив, що останнім невірно визначено їх суму з огляду на визначений у розрахунку період (12.12.2018 по 07.02.2020).

З огляду на наведене вище, судом за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми, відповідно до якого суд вважає правомірним нарахування 30% річних в сумі 100 211грн. 55 коп. за період з 12.12.2018 по 07.02.2020, тоді як 30% річних в сумі 6391 грн. 11 коп. нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно.

Таким чином, за період з 12.12.2018 по 07.02.2020 правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 30% річних в сумі 100 211грн. 55 коп. Позов в частині стягнення 6391 грн. 11 коп. 30% річних є таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Ст. ст. 546-551 ЦК України визначено що, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Окрім того, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Так відповідно до п.7.2.2. договору у випадку несвоєчасного (порушення строків) виконання зобов`язань за цим договором в частині укладення договорів оренди об`єктів замовник має право нарахувати, а виконавець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 5% від загальної суми здійсненої замовником оплати за цим договором. Позивачем проведене нарахування в сумі 30000,00 грн.

Відповідно до п.7.2.3 договору в випадку неповного (порушення щодо встановленої договором загальної площі об`єктів) виконання за цим договором в частині укладення договорів оренди об`єктів замовник має право нарахувати, а виконавець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 20000 грн за кожний гектар, щодо якого виконавцем не виконано зобов`язання. Таким чином, зважаючи на те, що загальна площа Об`єктів, стосовно яких ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР не виконало взяті на себе зобов`язання становить 200 га., нарахована позивачем сума штрафу становить 4 000 000,00 грн.

Щодо стягнення вказаної суми з відповідача 1- ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькі області 17.03.2009 р., РНОКПП НОМЕР_2 )., яка є поручителем по Договору поруки №0530 від 30.05.2018, то суд враховує, що відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України. Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями статей 543, 546, 553, 554 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вказувалося умовами договору поруки визначено, що в разі порушення боржником зобов`язань за основним договором поручитель відповідає солідарно з боржником, тобто в повному обсязі, якщо боржник не виконує у повному обсязі або частково своїх зобов`язань відповідно до умов основного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором в частині грошових зобов`язань боржника ( в тому числі, але не обмежуючись поверненням суми одержаної боржником передоплати в повному обсязі чи частково, сплати штрафних санкцій, відшкодування завданої порушенням умов основного договору шкоди тощо), ( п.2.2. Договору поруки).

Суд звертає увагу, що договір поруки містить умову щодо строку дії поруки (п.5.1), відповідно до якого договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст.559 ЦК Україні.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення договору) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так строк виконання зобов`язання за Основним договором сторони визначили 30 листопада 2018 року. Таким чином, порука розпочала свою дію з 01.12.2018 року та повинна була припинитися 30.05.2019 року у разі не пред`явлення позову до поручителя.

Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 за №2478-VIII (далі - Закон №2478-VIII) частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України викладена в новій редакції, згідно з положеннями якої порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя . Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Частиною 3 статті 554 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) передбачено, що особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Закон №2478-VIII введений в дію з 4 лютого 2019 року та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію , крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (п.п. 1, 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2478-VIII).

І оскільки, дослідивши надані учасниками справи докази, судом встановлено, що відносини сторін по виконанню зобов`язань за Договором про надання послуг №180530-001 від 30.05.2018 , забезпеченого Договором поруки №0530 від 30.05.2018, виникли до введення в дію Закону №2478-VIII, однак продовжують існувати і станом на час розгляду даної справи, а відтак відсутні підстави вважати поруку припиненою.

Водночас під час проголошення свого вступного слова представником відповідачів 1 та 2, в якості заперечення проти солідарного стягнення заявлених до стягнення сум з ОСОБА_1 , як Поручителя за Договором поруки №0530 від 30.05.2018, ним зазначено про те, що вказаний договір поруки він вважає припиненим з огляду на зміну зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок якої збільшується обсяг його відповідальності, а саме шляхом підписання між позивачем та відповідачем 2 Додаткової угоди №1 до Договору про надання послуг №180530-001 від 30.05.2018 без погодження з Поручителем.

Наведені твердження при вирішенні даного спору судом не враховуються з огляду на те, що відповідно до приписів ст. 165 ГПК України заперечення проти позову відповідач повинен викласти у відзиві. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього ( ч. 4 ст. 165 ГПК України).

З урахуванням встановленого, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для солідарного стягнення з відповідачів - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ПАРТНЕР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-КОРМ" 250 000 грн 00 коп. попередньої оплати за Договором №180530-001 від 30.05.2018, 100211грн. 55 коп. 30% річних, 30 000грн штрафу за порушення строків укладення договорів оренди та 4000000 грн штрафу за невиконання зобов`язань за кожний гектар загальної площі Об`єктів, визначеної у п. 1.3.4. Основного договору.

Водночас, 25.05.2020 відповідачами подано заяви в порядку ч. 3 ст. 267 ГПК України, у яких просять суд застосувати позовну давність до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТИМА-КОРМ у справі № 921/158/20 про стягнення відсотків та штрафів.

В обґрунтування поданих ними заяв, відповідачі 1 та 2 посилаються на п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, яким визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а відтак, з у рахуванням пункту 2.1. Договору № 180530-001 про надання послуг від 30.05.2018, у якому кінцевий строк виконання зобов`язань був визначений не пізніше 30 листопада 2018 року , вважають, що строк для пред`явлення позивачем вимог про стягнення позивачем в судовому порядку сум, окрім суми попередньої оплати у розмірі 250 000 грн, сплив 30 листопада 2019 року.

Також зазначають, що звернення позивача із позовною заявою про стягнення з поручителя сум штрафів та неустойки за вказаним договором із порушенням процесуального права та правил підсудності (Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області у справі у справі №127/15377/19 від 15 січна 2020 року міститься у матеріалах справи), не перериває строку позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, посилаючись при цьому на висновки, зроблені Верховним Судом України у постанові від 24 травня 2017 року у справі № 544/525/15-ц про те, що подання позову з недодержанням правил підсудності не перериває перебігу такого строку.

Дослідивши доводи відповідачів про застосування до заявлених вимог про стягнення річних та штрафів строку позовної давності, внаслідок його пропуску, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

Відповідно до частини першої ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

Так п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено скорочений строк позовної давності тривалістю 1 рік щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Частинами 3, 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом з тим, за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості . І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Судом встановлено, що умовами пункту 2.1. Договору № 180530-001 про надання послуг від 30.05.2018 кінцевий строк виконання зобов`язань був визначений сторонами не пізніше 30 листопада 2018 року , таким чином початком періоду нарахування штрафних санкцій слід вважати 30.11.2018 року, а граничним строком для пред`явлення позивачем вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення умов Основного договору в судовому порядку - 30.11.2019 року. Таким чином, позивач мав звернутись з відповідним позовом до суду не пізніше 30.11.2019, а відповідно до матеріалів справи позивач звернувся з позовом до суду 02.03.2020, тобто з пропущенням строків позовної давності, встановлених п.1. ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Водночас, 17.06.2020 позивачем подано запереченнях на заяву про застосування позовної давності , в якому останній просить при розгляді справи врахувати, що скорочений строк позовної давності щодо вимог про стягнення штрафів пропущений з поважних причин.

В обґрунтування поважності причин такого пропуску позивач посилається на те, що в період з 29.05.2019 по 15.01.2020 у Вінницькому міському суді знаходилась справа за №127/15377/19 про стягнення грошових коштів, в тому числі і штрафних санкцій, з відповідача 1, а відтак у позивача були підстави вважати, що за результатами судового розгляду його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку. Наведене, на думку представника позивача, свідчить про те, що спеціальний строк позовної давності у даному конкретному випадку був пропущений з поважних причин, а тому підлягає продовженню. При цьому позивач покликається на Постанову об`єднаної палати КГС ВС від 15.05.2020 №922/1467/19, у якій судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом норм, викладених в частинах третій, четвертій та п`ятій статті 267 Цивільного кодексу України, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 від 19.11.2019 у справі №911/3677/17 та від 19.11.2019 у справі №911/3680/17, у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №910/24512/16.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі.

З огляду на викладене, проаналізувавши поважність наведені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності обставини, суд не вважає їх об`єктивною перешкодою для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права, оскільки, як зазначає і сам позивач, подання позову з недодержанням правил підвідомчості не перевиває перебігу строку позовної давності. При цьому враховано, що розгляд справи №127/15377/19 у Вінницькому міському суді здійснювався з юридичним супроводом адвоката, яким помилково було визначено підвідомчість поданої нею позовної заяви суду загальної юрисдикції, що з урахуванням конкретних обставин даної справи судом не вважається поважною причиною для поновлення пропущеного строку позовної давності.

І так як за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що право позивача є порушеним, строк позовної давності в частині вимог про стягнення штрафів є таким, що пропущений позивачем без поважних причин, а відтак вважає за необхідне застосовувати позовну давність та наслідки її спливу, відмовивши у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2 30000грн штрафу за порушення строків укладення договорів оренди та 4000000 грн штрафу за невиконання зобов`язань за кожний гектар загальної площі Об`єктів, визначеної у п. 1.3.4. Основного договору.

Щодо заяви відповідачів 1 та 2 про застосування позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТИМА-КОРМ у справі № 921/158/20 в частині стягнення стягнення відсотків річних, судом встановлено таке.

Як уже зазначалось судом, статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. В свою чергу, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Приписи ч. 2 ст. 258 ЦК України не передбачають скорочений строк позовної давності щодо вимог про стягнення 3% річних, в той час як сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

І оскільки обов`язок повернення суми передоплати виник у ТОВ ОРГАНІК ПАРТНЕР у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги від 04.12.2018, а саме з 11.12.2018 року, а тому початком перебігу позовної давності по стягненню річних на цю суму слід вважати 12.12.2018. Отже, з урахуванням загальних строків позовної давності тривалістю у три роки, граничним строком для пред`явлення позивачем вимог про стягнення річних є 12.12.2021, відтак позивачем не пропущено строку позовної давності при звернення до суду із даною вимогою.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-КОРМ" в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ПАРТНЕР" 250 000 грн 00 коп. попередньої оплати за Договором №180530-001 від 30.05.2018, 100211 грн. 55 коп. 30% річних підлягають до задоволення , як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачем. В іншій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2071,20 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ПАРТНЕР" (вул. Соломії Крушельницької, 18, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, ідент. код 40318658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-КОРМ" (вул. Євгена Коновальця, 36Д, оф. 217, м. Київ, 01113, ідент. код 41177354) 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати за Договором №180530-001 від 30.05.2018, 100 211 (сто тисяч двісті одинадцять) грн. 55 коп. 30% річних та 5 263 (п`ять тисяч двісті шістдесят три) грн 92 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2020.

Суддя Н.М. Бурда