Рішення

від 27.08.2020 по справі 300/1381/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2020 р. справа № 300/1381/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро про стягнення податкового боргу в сумі 18508,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути в дохід бюджету заборгованість на суму 18508,28 грн. з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують даний суб`єкт господарювання, та за рахунок готівки, що належить платникові.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов`язання на загальну суму 18508,28 грн., а саме: 170,00 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № 0043005212 від 07.11.2018; 18 338,28 грн. орендної плати з юридичних осіб, яка виникла в результаті несплати самостійно визначених грошових зобов`язань на суму 17276,32 грн. згідно з податкових декларацій з плати за землю від 20.02.2017 за 2017 рік та від 20.02.2018 за 2018 рік; 1061,96 грн. штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями № 0022025201 від 26.06.2018 та № 0026855212 від 28.05.2019.

Ухвалою від 30.06.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали від 30.06.2020 зобов`язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надати суду виписку з облікової картки платника Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро з 01.01.2016 по кодах бюджетної класифікації: 11021000, 14010100, 18010600, 18050300, які зазначені в податковій вимозі від 21.01.2016 № 7-23.

13.07.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 06.07.2020 № 325/09-19-08-03-08 про подання доказів, до якої долучено витребувані ухвалою суду від 30.06.2020 письмові докази (а.с. 35-53).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження від 30.06.2020 була направлена за адресою місцезнаходження Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро , зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: село Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78704. Ухвалу суду від 30.06.2020 вручено відповідачу 03.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.34).

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

08.04.1998 проведено державну реєстрацію Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро як суб`єкта підприємницької діяльності, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27-28).

26.10.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області провело камеральну перевірку звітності з податку на прибуток Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро за 2017 рік.

За наслідками проведеної перевірки позивачем складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 26.10.2018 № 185/09-19-52-12/25595744, яким встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток, чим порушено вимоги підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України (а.с. 14-15).

У зв`язку із виявленими порушенням податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0043005212 від 07.11.2018, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. (а.с.13). Вказане податкове повідомлення-рішення отримано Приватним підприємством Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро 13.11.2018, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.16).

Відповідач зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів протилежного суду не подано.

20.02.2017 відповідач подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, в якій розрахував грошове зобов`язання з орендної плати, зокрема, за червень-грудень 2017 року на суму 6364,36 грн. (щомісячний платіж 909,20 грн., грудень - 909,16 грн.), однак визначене зобов`язання не сплатив (а.с. 9-10).

Також 20.02.2018 Приватним підприємством Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, в якій розрахував грошове зобов`язання з орендної плати всього на суму 10911,96 грн. (щомісячний платіж 909,33 грн.). Однак визначене даною декларацією грошове зобов`язання відповідач не сплатив (а.с. 11-12).

11.06.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області провело камеральну перевірку своєчасності сплати Приватним підприємством Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро грошових зобов`язань по орендній платі за землю за період з 01.05.2014 по 20.06.2017.

За наслідками проведеної перевірки позивачем складено акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 11.06.2018 № 8595/09-19-52-01/25595744, яким встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за землю протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена статтею 126 Податкового кодексу України (а.с. 19-20).

У зв`язку із виявленими порушенням податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022025201 від 26.06.2018, яким до відповідача застосовано штраф в сумі 777,93 грн. (а.с.17). Вказане податкове повідомлення-рішення отримано Приватним підприємством Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро 30.06.2018, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.18). Однак вказане грошове зобов`язання не сплачено відповідачем повністю - залишилися не сплаченими штрафні санкції в сумі 41,96 грн.

Відповідач зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів протилежного суду не подано.

Окрім цього, контролюючим органом 25.04.2019 проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата) Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро , за наслідками якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (орендна плата) на 2019 рік від 25.04.2019 № 997/09-19-52-12/25595744. Так, даним актом встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки на 2019 рік, чим порушено вимоги пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (а.с. 22-23).

На підставі виявленого порушення Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026855212 від 28.05.2019, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн. (а.с. 21). Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача: село Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78704, однак повернулося на адресу позивача через невручення адресату з причини: у відрядженні , про що свідчить копія конверту з довідкою установи зв`язку (а.с.24).

Відповідач зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів протилежного суду не подано.

Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 03.06.2020 сума заборгованості відповідача з податку на прибуток становить 170 грн., 18338,28 грн з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 7). Вказана заборгованість також підтверджується витягами з інтегрованих карток платника (а.с. 25-26) та виписками з облікової картки платника податку за кодами бюджетної класифікації 1021000, 14010100, 18010600, 18050300 (а.с. 36-53).

02.02.2016 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області вручило відповідачу податкову вимогу форми Ю від 21.01.2016 № 7-23 (а.с.8).

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1. статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належить податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Підпункт 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків відносить, зокрема, податок на майно.

Податок на майно складається, серед іншого, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.133.1.1 п.133.1 ст.133 ПК України платниками податку на прибуток є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133, підпунктів 3, 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України відповідач є платником податку на прибуток підприємств.

Судом встановлено, що Приватним підприємством Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро несвоєчасно подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, чим порушено вимоги пункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого контролюючим органом до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0043005212 від 07.11.2018 (а.с. 13).

Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю регламентовано статтею 288 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

У даному випадку, встановлено, що відповідачем 20.02.2017 та 20.02.2018 подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в яких самостійно визначено податкові зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб на 2017 та 2018 роки, однак такі зобов`язання сплачено частково.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що самостійно розраховані податкові зобов`язання відповідача із земельного податку, визначені ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік та за 2018 рік, є узгодженими та є податковим боргом відповідача перед місцевим бюджетом за КОАТУУ 2620884100.

Щодо зобов`язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із земельного податку з юридичних осіб, то судом взято до уваги таке.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що 11.06.2018 позивачем, на підставі акту камеральної перевірки № 8595/09-19-52-01/25595744 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022025201 від 26.06.2018, яким відповідачу нараховано штраф на суму 777,93 грн. Проте, з урахуванням часткової сплати, залишок заборгованості становить 41,96 грн. (а.с. 17).

Також на підставі акту камеральної перевірки № 997/09-19-52-12/25595744 від 25.04.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026855212 від 28.05.2019, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн. (а.с. 21).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу (а.с.16, 18, 24), що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення та довідкою установи зв`язку з відміткою про повернення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Положеннями пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті: надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 Податкового кодексу України).

За таких обставин суд вважає, що згадані вище податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу.

Суд зазначає, що відповідачем не подано доказів скасування вказаних вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі Судова влада України за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Отже, сума грошових зобов`язань, визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженою. Доказів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання у визначений законом 10-денний строк суду не подано. Отже, ці суми є податковим боргом відповідача.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 21.01.2016 № 7-23, яка отримана відповідачем 02.02.2016, про що свідчить підпис на ній (а.с. 8). Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами станом на 03.06.2020 (а.с. 7), витягами з інтегрованих карток платника (а.с. 25-26) та виписками з облікової картки платника податку з 01.01.2016 за кодами бюджетної класифікації 1021000, 14010100, 18010600, 18050300 (а.с. 36-53).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 18508,28 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро про стягнення податкового боргу в сумі 18508,28 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро (ідентифікаційний код 25595744, село Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78704) в дохід Державного бюджету України та місцевого бюджету Івано-Франківської області (за КОАТУУ 2620884100) в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг на загальну суму 18508 (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісім) гривень 28 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач: Приватне підприємство Приватне виробничо-комерційне підприємство Квадро , ідентифікаційний код 25595744, село Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78704.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.