Рішення

від 27.08.2020 по справі 300/1284/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2020 р. справа № 300/1284/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто про стягнення податкового боргу в сумі 780132,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 780132,61 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують вказане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в дохід бюджету.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов`язання на загальну суму 780132,61 грн., а саме: 493777,35 грн. податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів, а також 286355,26 грн. мита на товари.

Ухвалою від 15.06.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження від 05.06.2020 була направлена за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто , зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вулиця Короля Данила, 20, місто Івано-Франківськ, 76018, повернулася на адресу суду 20.07.2020 з відміткою Укрпошти повер. за терміном (а.с. 52-53).

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

09.12.2010 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто як суб`єкта підприємницької діяльності, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.43-45).

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області провело з 08.07.2016 по 21.07.2016 невиїзну документальну перевірку стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2013 по 01.07.2016.

За наслідками проведеної перевірки позивачем складено акт від 21.07.2016 № 512/09-19-14-04/37409027, яким встановлено порушення підпункту 1 пункту 1 статті 50, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 279 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита на суму 179640,56 грн та порушення підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, підпункту в пункту 185.1 статті 185, пункту 187,8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 394813,24 грн. (а.с. 6-27).

У зв`язку із виявленими порушенням податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007341404 від 07.09.2017, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 493516,55 грн., з яких 394813,24 грн. за податковим зобов`язанням та 98703,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 31).

Також на підставі даного акту від 21.07.2016 № 512/09-19-14-04/37409027 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007351404 від 07.09.2017, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 224325,70 грн., з яких 179460,56 грн. за податковим зобов`язанням та 44865,14 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 32).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримано Товариством з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто 11.09.2017, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.33).

Відповідач зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів протилежного суду не подано.

Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 18.05.2020 про суми податкового боргу сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів становить 493777,35 грн., з яких 394813,21 грн. сума основного зобов`язанням, 98703 грн. сума штрафних санкцій та пеня в сумі 261,14 грн.; заборгованість з мита на товари в сумі 286355,26 грн., з яких 179460,56 грн. сума основного платежу, 44865,14 грн. штрафних санкцій та пеня в сумі 62029,56 грн. (а.с. 5). Вказана заборгованість також підтверджується зворотнім боком облікових карток по платежах (а.с. 35-42).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області направлено відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми Ю від 29.12.2015 № 62-23 (а.с.34), однак зазначена вимога повернулася на адресу позивача через невручення адресату: адресат вибув (а.с.34).

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать, серед іншого, податок на прибуток підприємств та мито, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

В пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно зі статтею 272 Митного кодексу України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

У відповідності до статті 377 Митного кодексу України товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Отже, відповідно до положень Митного кодексу України та Податкового кодексу України, ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частиною 2 статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 21.07.2016 № 512/09-19-14-04/37409027 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкові-повідомлення-рішення № 0007341404 на суму 493516,55 грн. та № 0007351404 від 07.09.2017 на суму 224325,70 грн. (а.с. 6-28, 31, 32).

Щодо зобов`язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та мита на товари, то судом взято до уваги таке.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що на підставі порушень, зафіксованих в акті перевірки 21.07.2016 №512/09-19-14-04/37409027, відповідачу податковим повідомленням-рішенням №0007341404 від 07.09.2017 нараховано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів в сумі 98703,31 грн. та податковим повідомленням-рішенням № 0007351404 від 07.09.2017 нараховано штрафні (фінансові) санкції за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 44865,14 грн. (а.с. 31-32).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Суд зазначає, що відповідачем не подано доказів скасування вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі Судова влада України за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Отже, суми грошових зобов`язань, визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими. Доказів сплати цієї суми у визначених законом 10-денний строк суду не подано. Отже, ці суми є податковим боргом відповідача.

Також відповідачу на підставі пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в загальній сумі 62290,70 грн.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи контролюючий орган надіслав відповідачу за його податковим адресом податкову вимогу форми "Ю" від 29.12.2015 № 62-23. (а.с. 34). Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про суми податкового боргу станом на 18.05.2020 (а.с. 5), зворотнім боком облікових карток по платежах (а.с. 35-42).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 780132,61 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто про стягнення податкового боргу в сумі 780132,61 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто (ідентифікаційний код 37409027, вулиця Короля Данила, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) в дохід Державного бюджету України в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг на загальну суму 780132 (сімсот вісімдесят тисяч сто тридцять дві) гривні 61 копійку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Галичина-Авто , ідентифікаційний код 37409027, вулиця Короля Данила, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.