Рішення

від 27.08.2020 по справі 400/3488/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 р. № 400/3488/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами зального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 25.08.2020 № 17,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" (надалі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням Головного управління ДПС у Миколаївській області від 25.08.2020 року № 17, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1.

Заяву обґрунтовано фактом відмови товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" у допуску до проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 11.08.2020 року № 1526.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.08.2020 року на виконаня ухвали суду від 26.08.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано докази сплати судового збору.

Ухвалою від 27.08.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3488/20 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Представник заявника в судове засідання, призначене на 27.08.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Представники відповідача в судове засідання, призначене на 27.08.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно з частиною сьомою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.

Відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Представників сторін про розгляд заяви повідомлено телефонограмою.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

11.08.2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі підпунктів 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України було видано наказ №1139 про проведення фактичної перевірки ТОВ НПК . Наказом було зобов`язано працівників ГУ ДПС у Миколаївській області провести фактичну перевірку ТОВ НПК , за адресою здійснення діяльності: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, буд. 1 з 19.08.2020 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2019 року по дату закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області на підставі підпункту 81.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 11.08.2020 року № 1139 та згідно з направленнями Головного управління ДПС у Миколаївській області від 14.08.2020 року № 1144/14-29-01 та № 1145/14-29-01, виданими головному державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробнцтвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДПС в Миколївській області Філатовій Наталі Олексіївні та головному державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробнцтвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДПС в Миколївській області Буслаєвій Катерині Павлівні, здійснено виїзд за місцем здійсненя діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "НПК": м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1.

Керівником товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" Соболєвим Вадимом Євгеновичем відмовлено в проведенні фактичної перевірки, про що Головним управлінням ДПС в Миколївській області у присутності директора товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" Соболєва Вадима Євгеновича складено акт про відмову в допуску до проведення перевірки від 19.08.2020 року, який підписаний директором ТОВ "НПК".

Як вбачається з пояснень директора товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" Соболєва Вадима Євгеновича, підставою для недопуску перевіряючих визначено погане самопочуття керівника.

Крім того, директор товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" Соболєв В.Є. відмовився від підписання направлень на перевірку, що підтверджується актом відмови від 19.08.2020 року.

Управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДПС в Миколївській області звернулося до в.о. заступника начальника Головного управління ДПС в Миколаївській області Гетманець Л. із зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв`язку з відмовою від допуску до проведення перевірки.

Рішенням в. о. начальника Головного управління ДПС в Миколаївській області від 25.08.2020 року № 17 застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "НПК", що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1.

На виконання вимог статті 94 Податкового кодексу України, заявник звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "НПК", застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.1., підпунктом 94.2.3 пункту 94.2., пунктами 94.3., 94.4., 94.5. статті 94 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Відповідно до підпункту 94.6.1 пункту 94.6. статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Згідно з пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Із наявних у матеріалах справи копій документів та пояснень позивача вбачається наявність обставин, передбачених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що надає право контролюючому органу застосувати адміністративний арешт майна платника податків.

Водночас, суд звертає увагу, що за певних обставин, недопуск посадових осіб до проведення перевірки є єдиним захистом прав платника від реалізації наказу про проведення перевірки, як акту індивідуальної дії. Передбачене Податковим кодексом України право відмовити у допуску до проведення перевірки, зокрема документальної позапланової виїзної, пов`язане із певними обставинами, встановлення і обґрунтування яких є тягарем доказування платника податків.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що відмова допуску до проведення фактичної перевірки можлива лише з підстав непред`явлення, або неналежного оформлення наказу про проведення перевірки, та/або направлення на проведення перевірки, та/або службового посвідчення.

Як встановлено судом, підставою для відмови у допуску до фактичної перевірки керівником товариства з обмеженою відповідальністю НПК визначено погане самопочуття керівника.

При цьому, суд зазначає, що посилання керівника товариства з обмеженою відповідальністю НПК на погане самопочуття, не можуть бути обґрунтуванням відмови допуску до проведення перевірки в розумінні Податкового кодексу України.

У розрізі публічно-правових відносин, наказ про проведення перевірки, винесений за відсутності підстав може бути предметом адміністративного позову про скасування такого наказу. Водночас, на дату подання заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області позову про визнання протиправним та скасування відповідного наказу про проведення перевірки товариством з обмеженою відповідальністю НПК не подано.

Проте, зважаючи на відсутність обгрунтованих підстав для відмови в допуску до фактичної перевірки головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробнцтвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДПС в Миколївській області Філатову Наталю Олексіївну та головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробнцтвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДПС в Миколївській області Буслаєву Катерину Павлівну та враховуючи пред`явлення наказу про призначення перевірки на направлень на перевірку, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю НПК , згідно з рішенням в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області від 25.08.2020 року № 17.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" (вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54040, ідентифікаційний код 31613665) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 25.08.2020 № 17 - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "НПК", застосованого на підставі рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області25.08.2020 року № 17.

Рішення суду підлягає негайному виконанню відповідно до частини восьмої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 283, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.08.2020 року.

Суддя Г. В. Лебедєва