Рішення

від 20.08.2007 по справі 17/160-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/160-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.08.07                                                                                          Справа №  17/160-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Уманьавтодор”

до                  Тетіївського районного шляхового ремонтно-будівельного управління

про               стягнення 1 065,10 грн.

                                                                                                                 Суддя  Суховий В.Г.

Представники: згідно протоколу судового засідання.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Відкрите акціонерне товариство “Уманьавтодор” (далі –Позивач) до Тетіївського районного шляхового ремонтно-будівельного управління (далі –Відповідач) про стягнення 1 065,10 грн., з яких 847,10 грн. заборгованість та 218 грн. –інфляційні.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує поставкою відповідачу за накладною № 1189 від 13.07.2004р. товару (паливно-мастильні матеріали) на загальну суму 847,10 грн. та неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання по його оплаті.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та клопотанням позивача про відкладення, розгляд справи неодноразово відкладався.

20.08.2007р. до початку судового засідання від представника позивача надійшла телеграма (Вх. № 228), в якій позивач просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.2007р. втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 03.05.2007р., від 11.06.2007р. та від 06.08.2007р.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд  в с т а н о в и в:

В липні 2004 року Відкрите акціонерне товариство “Уманьавтодор” (позивач) поставило Тетіївському районному шляховому ремонтно-будівельному управлінню (відповідач) товару, на загальну суму 847,10 грн. А саме, згідно накладної                                   від 13.07.2004р. № 1189 (належним чином завірена копія в матеріалах справи) за довіреністю № НАЦ 009631 від 02.07.2004р. паливно-мастильних матеріалів на 847,10 грн.

Отже, сторонами на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України було укладено угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобов'язання щодо оплати за отриманий товар.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобов'язань відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар становить 847,10 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документу, а саме накладної № 1189 від 13.07.2004р. неможливо визначити строк оплати отриманого товару відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.09.2005р. позивачем було направлено відповідачу вимогу (претензію) № 816                    (що підтверджується реєстром рекомендованих листів з печаткою відділення зв'язку) з пропозицією розрахуватися за отриманий товар. Проте, відповідачем відповіді не було надано, заборгованість у сумі 847,10 грн. сплачена не була. 23.09.2005р. та 21.11.2006р. позивачем також направлялись відповідачу вимоги щодо оплати отриманого товару, проте вони теж залишилися без відповіді.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості за отриманий товар була направлена на адресу відповідача 06.09.2005р., обов'язок відповідача по сплаті заборгованості з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України та трьох денного строку перебігу поштової кореспонденції (оскільки точного моменту пред'явлення вимоги відповідачу неможливо встановити) настав 17.09.2005р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача                    847,10 грн. заборгованості за отриманий по накладним товар є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 218 грн. –інфляційних за період з жовтня 2005р. по лютий 2007р.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Тетіївського районного шляхового ремонтно-будівельного управління (код 03445866) на користь Відкритого акціонерного товариства “Уманьавтодор”(код 14196857) 847,10 грн. основного боргу, 218 грн. –інфляційних, а також судові витрати: держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               Видати наказ.

Суддя