Ухвала

від 26.08.2020 по справі 923/851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

26 серпня 2020 року м.Херсон Справа № 923/851/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , розглянувши матреріали позовної заяви за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР-КОНСУЛ" м.Херсон ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 40118591

до Відповідача : Дар"ївської сільської ради, с.Дар"ївка Білозерського р-ну Херсонської області, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 04401374

про стягнення 86 872,76 грн. - заборгованості , неустойки та штрафу по договору про надання абонентських юридичних послуг

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить прийняти рішення, яким стягнути з відповідача заборгованості , неустойки та штрафу загальною сумою 86 872,76 грн. по договору про надання абонентських юридичних послуг

Дослідивши матеріали заяви, господарський суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За змістом п.19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006р. № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Позивач не надав належних доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу. Отже, позивачем не дотримано вимог ст.ст.164, 172 ГПК України.

Також, до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так відповідно до прохальної частини позивач просить стягнути з відповідача 86 872,76 грн. Відтак, належною до сплати сумою судового збору є 2102,00 грн.

В порушення вимог ст. 164 ГПК України позивачем не подано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення, розстрочення оплати судового збору, суд зазначає наступне. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI від 08.07.2011 р.

Частиною першою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент подання заяви , передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень.

Відтак, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Дослідивши матеріали клопотання від 19.08.2020р. № №б/н (вх. номер 1763/20 від 20.08.2020) суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочку сплати судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, надання відстрочки від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05 березня 2014 року по справі № 902/1266/13 та від 28 жовтня 2014 року по справі № 910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Тобто, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір"є врахування ним майнового стану сторін (пункт 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

І оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже обов`язковою умовою для звільнення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору.

При цьому судом враховано, що за змістом наведених норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги обставини, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз поти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

А отже, відмова у клопотанні про відстрочку від сплати судового збору за заяву про банкрутство не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Суд оцінивши за своїм внутрішнім переконанням викладене у клопотанні про відстрочку від сплати судового збору та додані докази, вважає, що клопотання необгрунтоване та не підлягає задоволенню.

Судом також враховано, що позивач віднайшов кошти заплатити 10 000грн за правничу допомогу 17.08.2020р.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ТОВ "ЮР-КОНСУЛ"(вхідний №1757/20 від 20.08.20р.) залишити без руху.

2. ТОВ "ЮР-КОНСУЛ" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки заяви шляхом надання: - доказів сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.; - належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком направлених відповідачу документів, фіскальний чек, накладну);

Копію заяви про усунення недоліків позовної заяви і додані до неї документи направити відповідачу, докази направлення подати до суду (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, накладну).

3. Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набрала законної сили 26.08.2020р., оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Пінтеліна