Рішення

від 25.08.2020 по справі 520/4536/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 серпня 2020 р. № 520/4536/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області (вул. Богданівська, буд. 17, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 02910108) до Лозівської міської ради (вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64602), Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради (мікрорайон 1, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64604), третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015), третя особа: Лозівська гімназія Лозівської міської ради Харківської області (вул. Абросимова, буд. 65, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 25751606) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Керівник Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Лозівської міської ради з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області та зобов`язати Лозівську міську раду вчинити дії, спрямовані на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства № 273 від 17.12.2019;

визнати протиправною бездіяльність управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області та зобов`язати управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради вчинити дії, спрямовані на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства № 273 від 17.12.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проведений захід контролю показав на існування порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Встановлено відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову.

Встановлено строк третім особам для подання до суду пояснень протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

Відповідач, Лозівська міська рада, надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що позовну вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідач Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради надав до суду відзив, за змістом якого у задоволенні позовних вимог Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області просив відмовити.

Третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області правом надання пояснень не скористалась.

Третьою особою, Лозівською гімназією Лозівської міської ради Харківської області, надано письмові пояснення, згідно змісту яких останнім частково усунені порушення вимог законодавства, що визначені приписом.

Згідно п. 3 розділу VI прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом встановлено, що Лозівським РВ ГУ ДСНС проведено перевірку у Лозівській гімназії Лозівської міської ради Харківської області з питань дотримання у закладі законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Під час перевірки встановленні порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки в діяльності закладу, що зафіксовано в акті №277 від 17.12.2019 року.

З виявленими порушеннями ознайомлено директора Лозівської гімназії Середу А.М., про що свідчить підпис у акті.

З метою усуненні порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено припис №273 від 17.12.2019 року.

Згідно припису визначені наступні порушення:

керівником гімназії забезпечити відповідним наказом, інструкцією тощо встановлення протипожежного режиму;

приміщення гімназії в повному обсязі забезпечити відповідними знаками безпеки;

у кабінеті інформатики, встановлені на вікнах грати, демонтувати або улаштувати такі, які могли б розкриватися, розсуватися або зніматися;

в коридорах та сходових клітках гімназії унеможливити застосування будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної безпеки і пластикового облицювання стін);

сходові клітки гімназії забезпечити евакуаційним освітленням;

робоче місце чергового персоналу гімназії доукоплектувати електричним ліхтарем;

встановити на 3-му поверсі гімназії двері, які будуть розділяти сходову клітку з приміщенням коридору;

у приміщенні теплового пункту, актової зали, кабінеті директора з`єднання жил проводів здійснити за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

у гардеробі заборонити експлуатацію тимчасової електромережі;

у буфеті, вчительській, гардеробі, актовій залі та кабінеті інформатики електророзетки та продовжувачі встановити на не горючі основи, або з підкладанням під них суцільно негорючого матеріалу, що виступає за їх габарити не менше ніж на 0,01 метра;

у буфеті гімназії заборонити використання саморобного подовжувача;

у тренерській кімнаті, вчительському кабінеті, кабінеті захисту вітчизни та початкових класів відремонтувати пошкоджені розетки; у тепловому пункті відремонтувати пошкоджений вмикач світла;

будівлю гімназії обладнати установкою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

будівлю гімназії обладнати системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

керівнику гімназії 1 раз на рік проводити випробування зовнішнього проти пожеж ного водопроводу на тиск та втрату води з оформленням акту;

на території гімназії пожежний гідрант обладнати під`їздом з твердим покриттям;

на стіні будівлі учбового корпусу поновити указник джерела зовнішнього протипожежного водопостачання;

будівлю гімназії доукомплектувати первинними засобами пожежогасіння (для повного забезпечення закладу необхідно 22 вогнегасника);

в повній мірі забезпечити розміщення на пожежному щиті засобів пожежогасіння, а саме: покривало-1 шт., лопати-1 шт., сокири-1 шт., багор-1 шт. вогнегасник-1 шт.;

особі, яка відповідає за пожежну безпеку в гімназії, вести журнал обліку вогнегасників;

керівником гімназії забезпечити відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

У термін, що визначений приписом, порушення вимог протипожежної безпеки в навчальному закладі не усунуті, що підтверджується інформацією Лозівського PB ГУ ДСНС України у Харківській області від 02.04.2020.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ Про прокуратуру (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави , що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч.1 ст.3 Закону.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (ч.5 ст. 4 Закону).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу ( ч.7 ст.7 Закону).

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності врегульовано Кодексом цивільного захисту України (надалі - Кодекс).

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч.2 ст.68 Кодексу).

Згідно зі ст. 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Так, у статті 7 Кодексу цивільного захисту визначено основні принципи здійснення цивільного захисту, зокрема - гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності.

Статтею 4 Закону України "Про охорону дитинства" система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає в тому числі, забезпечення належних умов для охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.

Згідно частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункті 4, 5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти та науки України №974 від 15.08.2016, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за №1229/29359 передбачено, що пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Крім того, згідно з пунктами 1 та 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, ці правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання об`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Судом встановлено, що засновником Лозівської гімназії Лозівської міської ради Харківської області є Лозівська міська рада, а органом управління - Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради.

Згідно із підпунктами 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, щодо відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження і щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти.

Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття (стаття 3 Закону України "Про дошкільну освіту").

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти, піклується про збереження та зміцнення здоров`я, психологічний і фізичний розвиток дітей.

Поряд з цим, суд вважає за доцільне перевірити факт існування порушень в дійсності та здатність цих порушень спричинити негативні наслідки для життя і здоров`я людей.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Лозівською гімназією частина порушень усунена, а саме:

керівником гімназії затверджено Інструкцію протипожежної безпеки та забезпечено виконання наказом № 5-о від 02.01.2020 та забезпечено виконання даної Інструкції працівниками закладу;

приміщення гімназії в повному обсязі забезпечено відповідними знаками безпеки;

демонтаж гратів у кабінеті інформатики заплановано;

пункт 4 взято до уваги застосування будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної безпеки;

сходові клітки гімназії забезпечено евакуаційним освітленням;

робоче місце чергового персоналу гімназії доукомплектувано електричним ліхтарем;

встановлено на 3-му поверсі гімназії двері, які будуть розділяти сходову клітку с приміщенням коридору;

у приміщенні теплового пункту, актової зали та кабінету директора з`єднання жил проводів здійснено за допомогою затискачів;

у гардеробі експлуатація розетки встановлено згідно вимогам;

у буфеті, вчительській, гардеробі, актовій залі та кабінеті інформатики електророзетки та подовжувачі встановлено на негорючі основи;

у буфеті гімназії заборонено використання саморобного подовжувача;

у тренерській кімнаті, вчительському кабінеті, кабінеті захисту вітчизни відремонтовано пошкоджені розетки. У тепловому пункті відремонтовано пошкоджений вмикач світла;

на стіні будівлі учбового корпусу поновлено показник джерела зовнішнього протипожежного водопостачання;

будівлю гімназії доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння в необхідній кількості (договір купівля продажу №320/24/168 від 02 березня 2020 року між Управлінням освіти, молоді та спорту та ДП ХСРОЗРАХУНОК КП ХСС предметом якого є придбання протипожежного, рятувального та захисного обладнання);

пожежний щит в повній мірі забезпечено засобами пожежогасіння (виконання пункту 19 - договір купівлі-продажу №320/24/168 від 02 березня 2020 року між Управлінням освіти, молоді та спорту та ДП ХСРОЗРАХУНОК КП ХСС предметом якого є придбання протипожежного, рятувального та захисного обладнання);

журнал обліку вогнегасників ведеться відповідальним за пожежну безпеку.

Поряд із тим, суд зазначає, що не усунутими залишаються порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю дітей та можуть привести до пожежі, а саме: пункти 13,14,15,16 припису у зв`язку з тим, що закладу освіти з бюджетною установою та не має власної бухгалтерії керівництво закладу надіслало звернення до Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області (від 15.04.2020 року № 01-20/64).

З метою виконання пункту 21 припису, яким встановлено забезпечити відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту директором гімназії надано звернення до Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області від 15.04.2020 року № 01-20/64.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкілю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Суд погоджується з доводами позивача, що вказані в адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю дітей.

Водночас згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин справи, суд повно, всебічно дослідивши обставини справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області (вул. Богданівська, буд. 17, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 02910108) до Лозівської міської ради (вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64602), Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради (мікрорайон 1, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64604), третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015), третя особа: Лозівська гімназія Лозівської міської ради Харківської області (вул. Абросимова, буд. 65, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 25751606) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Лозівської міської ради з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області та зобов`язати Лозівську міську раду вчинити дії, спрямовані на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства №273 від 17.12.2019;

Визнати протиправною бездіяльність управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області та зобов`язати управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради вчинити дії, спрямовані на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в діяльності Лозівського ліцею Лозівської міської ради Харківської області, які зазначені у приписі про усунення порушень вимог законодавства №273 від 17.12.2019.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 25 серпня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.