Рішення

від 19.08.2020 по справі 520/1217/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 р. № 520/1217/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Пузікової А.С.,

представника позивача - Бевзюк О.О.,

представника відповідача - Немченка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області у вигляді протоколу від 24.10.2019 р. в частині встановлення ризиковості платника податків ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" (код 39937914) згідно пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18356 комісії Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" (код 39937914) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області у вигляді протоколу від 24.10.2019 р. в частині встановлення ризиковості платника податків ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" (код 39937914) згідно пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків та рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18356 комісії Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є надходження негативної інформації по контрагентах позивача, однак, відповідачем не вказано яка саме податкова інформація наявна та не надано доказів наявності вказаної інформації. У зв`язку з чим, просить суд зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.03.2020 р. о 10:45 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 19.08.2020 р. о 12:30 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що оскаржувані в даній справі рішення є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зазначив, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки є рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області у вигляді протоколу від 24.10.2019 р. в частині встановлення ризиковості платника податків ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" (код 39937914) згідно пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків, судом встановлено наступне.

Комісією Головного управління ДФС у Харківській області 24.10.2019 р. прийнято рішення у вигляді протоколу, яким встановлено ризиковість платника податків ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" (код 39937914) згідно пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків.

Судом витребувано від відповідача по справі оригінал чи належним чином завірену копію спірного рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області у вигляді протоколу від 24.10.2019 р., однак останнім витребуваного рішення надано не було, зазначивши, що копію зазначеного рішення надати не є можливим, проте, відповідач не заперечує щодо його прийняття контролюючим органом, факт прийняття такого протокольного рішення підтверджується листом Головного управління ДПС у Харківській області №1144/ФОП/20-40-06-04-13 від 22.01.2020. (а.с.14).

Вважаючи протиправним рішення контролюючого органу про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" звернулось з даним позовом до суду при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що за приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Водночас, згідно з п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117). (чтнної на чса винесення спірного рішення у вигляді протоколу від 24.10.2019 р.).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податкового кодексу України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Суд зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

З аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.11.2019 року по справі №480/4006/18, від 25.04.2018 року по справі № 826/1902/15, від 18.09.2018 року у справі № 818/398/15.

У зв`язку з чим, вказана вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області у вигляді протоколу від 24.10.2019 р. в частині встановлення ризиковості платника податків ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" (код 39937914) згідно пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків є необґрунтованою та не підлягає задоволенню

Стосовно вимоги визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18356 комісії Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням комісії Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18356 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, включено Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, зазначивши "наявна негативна податкова інформація по контрагентах, складено узагальнену податкову інформацію".

Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165). (чинного на час прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18356).

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, судом встановлено, що контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11 грудня 2019 року, а саме: негативна податкова інформація по контрагентах.

З дослідженого судом рішення встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - " негативна податкова інформація по контрагентах", та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій контрагентами з посиланнями на відповідні документи. В судовому засіданні представником відповідача такої інформації також не зазначено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача рішення комісією Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 №18356 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест", на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Крім того, суд відхиляє посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 25.04.2018 р. у справі №826/1902/15 та від 18.09.2018 р. у справі №818/398/15, оскільки зазначена правова позиція стосується спірних правовідносин, пов`язаних із застосуванням норм Порядку № 117. Разом з тим, спірні правовідносини у даній справі пов`язані із застосуванням норм Порядку № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 та регулює правовідносини, зокрема, щодо прийнятого Комісією Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 №18356 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що відповідно до Додатку 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Також, абзацом 15 пункту 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Із вищезазначеного судом встановлено, що відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, на відміну приписів Порядку №117, який не передбачав оскарження такого рішення, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень відповідача щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до абзацу 15 пункту 6 Порядку №1165, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

За таких обставин, позов в частині зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ВК "Зернодар-Інвест" (код 39937914) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, задоволенню не підлягає, оскільки виключення особи із зазначеного переліку здійснюється в силу прямого припису нормативно-правового акту після набрання рішенням законної сили про оскарження рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи вищезазначені приписи законодавства, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області сума сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн., пропорційно до задоволеної частини вимог.

Щодо заявлених до компенсації судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

Так, представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правової допомоги (правових послуг) від 23.12.2019 р., копію акту наданих послуг з правничої допомоги від 18.08.2020 р., видатковий касовий ордер від 18.08.2020 року, прибутковий касовий ордер №7/17 від 18.08.2020 разом з квитанцією до прибуткового касового ордера №7/17 від 18.08.2020 р.

Суд зауважує, що відповідно до п.1.1. Договору про надання правової допомоги (правових послуг) від 23.12.2019 р., адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо представництва прав і законних інтересів клієнта перед органами ДПС (ГУ ДПС у Харківській області, Харківському окружному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді) при виключенні ТОВ ВК ЗЕРНОДАР-ІНВЕСТ із переліку платників, що мають ознаки ризиковості та розблокування податкових накладних.

Згідно з п.3 акту наданих послуг з правничої допомоги від 18.08.2020 р., послуги, що надані адвокатом по справі №520/1217/2020 на користь клієнта складаються з:

- зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення - 1 година - 500,00грн.

- вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів -2 години - 1000,00 грн.

- визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта - 2 години - 1000,00 грн.

- складання, оформлення та направлення скарги до відповідача з метою вирішення спору в досудовому порядку - 2 години - 1000,00 грн.

- складання, оформлення та направлення адвокатського запиту до відповідача з метою збирання доказів по справі - 2 години - 1000,00 грн.

- складання, оформлення, подання адміністративного позову та інших процесуальних документів (в тому числі складання та направлення відповіді на відзив, заяв, клопотань тощо), складання документів в апеляційної та касаційної інстанції, контроль за рухом справи - 8 год.- 4 000,00 грн. - участь у судових засіданнях першої, апеляційної, касаційної інстанціях - 3 500,00 грн.

Загальна сума витрат на правничу допомогу склала 12000,00 грн.

Як зазначалось судом вище, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність витраченого адвокатом часу об`єму наданих послуг, тощо.

Суд звертає увагу, що згідно акту наданих послуг з правничої допомоги від 18.08.2020 р. адвокатом надані послуги з складання, оформлення, подання адміністративного позову та інших процесуальних документів (в тому числі складання та направлення відповіді на відзив, заяв, клопотань тощо), складання документів в апеляційної та касаційної інстанції, контроль за рухом справи - 8 год. - 4 000,00 грн. - участь у судових засіданнях першої, апеляційної, касаційної інстанціях - 3 500,00 грн.

В даній справі відсутні документи, які складались позивачем в апеляційній та касаційній інстанціях та участь в судових засіданнях в апеляційній, касаційній інстанціях, оскільки апеляційний та касаційний розгляд взагалі не проводився.

Відсутність детального опису наданих послуг виключає можливість суду виокремити кількість витраченого часу та відповідно, витрат на вказані послуги, які надані в суді першої інстанції, оскільки адвокатом надані послуги зі складання документів в апеляційній та касаційній інстанції, контроль за рухом справи - 8 год. - 4000,00 грн. та участь у судових засіданнях першої, апеляційної, касаційної інстанціях складає 3500,00 грн. без визначення витраченого часу.

При цьому, такі послуги, як зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення - 1 година - 500,00грн., вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів -2 години - 1000,00 грн., визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта - 2 години - 1000,00 грн., складання, оформлення та направлення скарги до відповідача з метою вирішення спору в досудовому порядку не стосуються розгляду справи, оскільки здійснювались на етапі досудового врегулювання спору.

Враховуючи викладене та неможливість виокремити кількість витраченого часу та витрат на вказані послуги в суді першої інстанції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" про компенсацію судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" (пр. Науки, буд. 48-А, літ. І-ІІ, м. Харків, 61072, код 39937914) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18356 комісії Головного управління ДФС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Зернодар-Інвест" (пр. Науки, буд. 48-А, літ. І-ІІ, м. Харків, 61072, код 39937914) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин